Антоніна Петрівна снідала на кухні у своєї доньки. Робила вона це з великим задоволенням. Нікуди не поспішала і з апетитом смакувала їжу. Прокинувшись сьогодні рівно о дев’ятій, коли вся сім’я доньки вже покинула квартиру, роз’їхалася – хто на роботу, хто на навчання, Антоніна Петрівна не поспішаючи піднялася. Вона вмилася і почистила зуби. Потім нанесла на […]
Я завжди про сім’ю мріяв. Бог це знає. Він вас у мене не забере
Наталя не могла повірити в те, що відбувається з нею. Її чоловік, рідний, єдиний, якого вона вважала своєю підтримкою і опорою, сьогодні сказав їй: “Я тебе не кохаю”. Потрясіння було настільки велике, що вона застигла в безглуздій позі й перебувала в ній увесь час, поки він бігав довкола, збираючи речі й гримлячи ключами. Так, ось […]
– Маріє! Куди ми прийшли? Маріє, ти все переплутала! Це зовсім не моя квартира, не моя невістка, не моя кухня і ванна! Боже, як соромно! Ходімо! Вибачте нас! Вибачте
Алла щойно вийшла з ванної, сіла на кухні, із задоволенням потягнулася, відчуваючи, як шовковий халатик приємно холодить тіло. А у ванній спекотно, пахне рожевою олією і висить у повітрі пара. Ось зараз би опинитися десь у селі, вибігти, в чому мати на світ привела, на задній двір, закричати і стрибнути в холодний ставок, гратися там, […]
– Це моя сім’я, Іро! Мої батьки! І ти, як моя дружина, повинна виявляти до них повагу! Повинна
– Мама дзвонила, – Сергій кинув фразу ніби мимохідь, не відриваючись від екрана телефону, де миготіли якісь спортивні новини. Він сидів у своєму улюбленому кріслі, тому самому, що Ірина вже двічі безуспішно намагалася вмовити його винести на смітник. – У неділю ввечері чекають нас на вечерю. Як зазвичай, о шостій. Ірина, яка стояла біля кухонного […]
Ганнусю, я прожив сімдесят років і зрозумів одну річ: гроші мають дістатися тому, хто їх заслуговує. А заслуговує їх не той, хто вимагає, а той, хто ніколи не просив
Анна стояла біля вікна своєї квартири, спостерігаючи за метушнею київського ранку. Шість років тому вона приїхала сюди з Житомира з єдиною валізою і залізною рішучістю побудувати кар’єру. Тоді вона й уявити не могла, що зустріне Дмитра – чарівного архітектора з пристойної сім’ї, який стане її чоловіком і квитком у зовсім інший світ. Світ, який так […]
– Ні про що більше не сперечаємося. Нехай я винна. Так і залишимо. Не заперечую. Розлучаємося тихо і без скандалів
– Що ти купив? Не бачиш, чи що? Просила, як людину, список дала, а ти… На зло, чи що? – Поліна з досадою викидала продукти з пакета на стіл. – Лише б покричати, – похмуро огризнувся Олексій, знімаючи черевики в передпокої, – усе за списком, як в аптеці. – Так? Це що, сир? Я такий […]
Стільки років приїжджаєте з порожніми руками. Я готую, купую, прибираю, а ви їсте і забираєте залишки додому. Тобі здається, це нормально
– Твої друзі їдять і відпочивають за наш рахунок, – дорікнула Валентина чоловікові. – Самі навіть пачки печива не привезуть! – А що такого? – не зрозумів Юрій. – Ми ж майже сім’я! – От і обслуговуй свою сім’ю сам!***У суботу Валентина з чоловіком вибралися на дачу, до сезону підготуватися і шашликами побалуватися. Справ накопичилося […]
– Але це просто кішка, – повторила Світлана. – Невже ти готовий вибрати її замість нашого майбутнього
– Вибач, але я не зможу приїхати, – голос Андрія в телефоні звучав напружено. – Мурці зовсім погано. Відмовляється їсти. Я вже їду у ветклініку. Світлана повільно опустила руку з телефоном, відчуваючи, як рум’янець сорому заливає обличчя. Батьки сиділи навпроти, вичікувально дивлячись на неї. Мати вже встигла замовити салат і пляшку напівсолодкого. Батько нетерпляче постукував […]
– Віра, все-таки приїхала! Яка онука у тебе, добра, привітна! А ти сама надовго
..Микола зайшов до кімнати, де, ховаючи обличчя в долонях, сиділа його мати Віра Іванівна… -Мамо, ну що таке?.. – Згадала Ваську, -відповіла, схлипуючи, жінка.. – Та забудь вже свого кота! Його немає. Він не пропаде, приб’ється до когось! Зате в тебе є онуки, цілих двоє! Займися ними, хоч якась користь від тебе буде, – кивнув […]
— Якщо тобі, мамо, якась бродяча кішка дорожча за дочку з онукою, то будь ласка, тримати не буду
Щосуботи пенсіонерка Катерина Матвіївна ходила на міський продуктовий ринок. У цей день тижня тут був найбагатший асортимент. Ось і сьогодні, травневим днем, вона поспішала за покупками, проходячи знайомими з самого дитинства старими вуличками. Вдома на літню жінку чекала дочка Ніна з маленькою онукою Оленкою. Не склалося у Ніни сімейне життя, і через два роки після […]