“– Собаку вашу я продала! Простіше порося прогодувати, ніж такого слона, – заявила бабуся У Каті найщасливішим днем у житті став звичайний четвер. Мама поїхала за кормом для рибок – цих нудних золотих створінь, які тільки й уміли відкривати рота в акваріумі. – Мамо, ну чому не можна собачку? – всоте нила Катя. – В […]
“– Ганнусю, я вже все вирішила! Новий рік зустрінемо вдома. Запросила Тамару, Світлану, сестру з чоловіком та ще чотирьох. Усього вісім гостей. Ти ж накриєш стіл? Ти все одно вдома сидиш! – Видала свекруха Ганна гойдала Мишка на руках і слухала свекруху. Людмила стояла на порозі дитячої та говорила радісним голосом. – Ганнусю, я вже […]
Іра була найнепримітнішою гостею на дні народження Марини. Дівчата навчалися разом у коледжі. Марина широким жестом запросила всіх, хто зможе прийти, але багато дівчат виїжджали на вихідні додому по селам. Іра, скромна і тихенька, наважилася скористатися пропозицією. Вона ж нікуди не ходить, а їй теж недавно виповнилося вісімнадцять, як і Марині. Ось тільки відзначати із […]
“– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — вигукнула Оля, стоячи перед родичами Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її молодості були сповнені викликів та нестабільності, і це навчило її бути обачною та часом жорсткою. […]
“Не може мати сина так просто невідомо кому віддати! Я ж неосвічена, лінива, поїсти люблю. Хіба для такої, як я вона, Вітю виховувала? Мабуть, мріяла за піаністку якусь заміж видати. А ось я. Та будь-яка б мене зі світу в перший місяць звела. А ця – я вибір сина поважаю, якщо він тебе любить, то […]
Олена їхала вечірньою електричкою додому в засмученому настрої і думала: “Чорт мене підштовхнув поїхати сьогодні на дачу, адже я не хотіла, але всупереч своїй інтуїції, зібралася і поїхала”. А інтуїція Олену ніколи не підводила, ще коли збиралася на дачу, інтуїція їй підказувала, що потрібно залишитися вдома. Не прислухалася… Не поїхала б, і нічого не побачила […]
– Ти коли збираєшся з’їжджати, Мариночко? Мама стояла в дверях кухні, спершись на одвірок. У її руках – чашка з чаєм, а в голосі – байдужість, змішана з чимось майже зневажливим. – У сенсі… з’їжджати? – Марина повільно відвернулася від ноутбука, який грів їй коліна. – Мамо, я ж тут живу. Я… працюю. – Працюєш? – перепитала […]
— Ліза, ми не візьмемо багато. Запакуй нам у дорогу свій фірмовий пиріг і пару баночок варення, — ліниво потягнувся Гліб з посмішкою на обличчі. Ліза дивилася на гостя, не вірячи в таку нахабність. Як він міг так безсоромно просити? У голові у неї крутилися думки про те, як вона старалася, щоб цей пиріг вийшов […]
— Хто ви?! Юлія застигла в дверях власної квартири, не вірячи своїм очам. Перед нею стояла незнайома жінка років тридцяти з невеликим хвостиком, а за її спиною маячили двоє дітей — хлопчик і дівчинка, які з цікавістю розглядали несподівану гостю. У передпокої валялися чужі капці, на вішалці висіли незнайомі куртки, а з кухні доносився запах […]
“– Це не Віктор! – Як же не Віктор? е саме він – Віктор Михайлович Зарубін, який так часто їздить у відрядження до Андріївки. – Ні, мій Вікторе молодий, – сказала Юля і заплакала У п’ятницю Людмила взяла відгул. Після двох тижнів напруженої роботи, коли доводилося затримуватись після шести, і виходити в суботу, у начальника […]