Future Investments

— Оксано, я більше не збираюся слухати твої докори про те, що я мало заробляю, не приношу тобі грошей і що з мене ніякий батько, тому я збираю речі й іду, — різко кинув Богдан, дивлячись на дружину очима, повними накопиченої за роки образи та втоми. — Іди! Скатертиною дорога! — вигукнула Оксана, люто розмахуючи … Читати далі

Оксана повернулася з побачення о одинадцятій вечора й заявила, що не голодна. Проте мати не повірила. Те, що вона почула далі, змусило її згадати власну молодість і почати розмову, якої обидві роками уникали. – Ти знову нічого не їла? Я стояла на кухні й дивилася, як донька Оксана знімає пальто, вішає його на гачок і … Читати далі

— Твоїми бутербродами хіба що горобців смішити, я все сама перероблю! Лариса Петрівна переступила поріг без дзвінка, тримаючи в руках дві важкі сумки в клітинку. — Добрий день, мамо, — я завмерла посеред передпокою. — А де ви ключ узяли? — Де взяла, там уже немає, — свекруха впевнено посунула мене плечем і пішла прямо … Читати далі

Премія, яку Оксана отримала того вечора в п’ятницю, не впала їй на голову просто так — вона була зароблена й вистраждана. Остання розмова з керівником відбулася після обіду, і хоч дорогою до кабінету вона трохи хвилювалася, всередині все ж відчувала, що почує щось хороше. Останні місяці в компанії стали для неї справжнім випробуванням. Вона почала … Читати далі

— Мамо, у нас біда: холодильник зовсім згорів, компресор не підлягає ремонту, продукти псуються прямо на очах, а двоє маленьких дітей залишилися без нормальної їжі, ще й зарплата буде лише за два тижні, — Надія говорила в телефон тремтячим від відчаю голосом. — Надіє, ми вже це не раз обговорювали, — спокійно, але холодно відказала … Читати далі

Штори були важкі, лляні, з бордовими квітами і великими чорними ламбрекенами внизу, які завжди здавалася Уляні надто сумними і темними. Мати вішала їх у кімнаті з вікном на город, і навіть тепер, через три тижні після похорону, вони висіли там так, ніби нічого не сталося. Уляна приїхала в село забрати документи й розібрати шафи. Вона … Читати далі

Лише три тижні до весілля, коли Олена зайшла до нареченого по весільні келихи, вона раптом завмерла біля кухонного столу. Серед звичних дрібниць лежав аркуш, який міг перевернути її уявлення про їхнє спільне майбутнє. Це був звичайнісінький листок із зошита в клітинку. На ньому недбало, але цілком впізнавано, чорнів кривуватий прямокутник, розбитий на кімнати. Олена спершу … Читати далі

— Мамо, навіщо ти влаштовуєш цей балаган на все село, якщо можна просто перекинути гроші й не морочити людям голови? — у слухавці сухо потріскувало, і голос найстаршого сина змусив Валентину Петрівну завмерти просто посеред кухні. Вона навіть не встигла нічого сказати. У телефоні вже пролунали короткі гудки, а жінка так і стояла з старою … Читати далі

Андрій нарешті зняв важку куртку, що ввібрала в себе дорожній пил, і з полегшенням опустився на стілець. Це відрядження вимотало його до межі. Зараз він мріяв тільки про одне: забрати гроші, дістатися додому й нарешті нормально виспатися. Уже завтра мала бути зустріч із ріелтором, перший внесок за власну квартиру — нова, довгоочікувана сторінка в його … Читати далі

Столи у залі стояли підковою, і посередині, на білому рушнику, лежав коровай, такий великий, що його довелося нести вдвох. Золоті колоски по краях, калина з тіста, два голуби на вершечку. Гості давно перестали розмовляти й дивилися тільки на нього. Данило тримав ніж, а Соломія поклала свою руку поверх його долоні. Музиканти затихли. — Ріжте посередині, … Читати далі