“– Гони його! Квартира твоя. Вибачиш, а він знову… Я знаю, що це тяжко, але я з тобою! – Сказала свекруха ошелешеній невістці – Я до мами поїхав, вона терміново просила допомогти. Буду завтра ввечері. Не нудьгуйте. Ти ніби хотіла… Продовжити читання →

“– Ти був тим самим чоловіком, який залишив мене біля дверей дитбудинку? – Запитав Роман незнайомця, побачивши на його грудях таку саму родиму пляму – Ну все, хлопці, мені час! – крикнув Роман, застрибуючи на підніжку потягу, що вже рушив…. Продовжити читання →

Першими його помітили випадкові перехожі. Бабуся завмерла посеред тротуару, не вірячи очам. — Господи, що це робиться?! — вигукнула вона, випустивши пакет, з якого тонким струмком потекло молоко. Перехожі почали зупинятися, підіймати голови нагору. На самому краю даху застарілої триповерхівки,… Продовжити читання →

“– Коли вечеря буде готова? – Ну, коли приготуєте, тоді і буде. Свекруха випустила окуляри. – Миколо, твоя дружина що хоче, щоб я встала до плити? А вона лежатиме? Наталя, не слухаючи, взяла деякі речі і пішла до коридору. Свекруха… Продовжити читання →

“– А я не в гості, я жити, – відповідь Олени нас ввела у ступор. Побачивши це вона продовжила. – Ми з чоловіком розлучаємося, жити з ним більше не можу. Іти мені нікуди, тому я поки що поживу тут Нині… Продовжити читання →

Олена мила посуд після сніданку, коли зателефонувала свекруха Раїса. Піврічний Артем мирно спав у візку на балконі, і можна було спокійно поговорити. – Оленко, люба, у мене до тебе прохання, – почала жінка здалеку. – Дуже хочеться побачити онука. Може,… Продовжити читання →

— Галино Михайлівно, ви знову мої сирники з’їли?! — Аліна стоїть посеред кухні з пустою упаковкою. — Я думала це спільні… — починаю виправдовуватись. – Які спільні? Я спеціально для Варі купувала! У неї алергія на все інше! Денис виходить… Продовжити читання →

 – Ти виганяєш рідну дочку? В положенні?! – Катя стояла у дверях із валізою, очі повні сліз. – Мамо, як ти можеш? Марія Семенівна трималася за одвірок, щоб не впасти. У грудях все горіло від образи. – Іди! Просто йди…. Продовжити читання →

– Мамо, ти довела нас до злиднів! — Олег жбурнув на стіл виписку з банку. — Ось, дивися сама, що ти наробила! Валентина Михайлівна опустила ополоник і обернулася до сина. В його очах палала така злість, ніби вона вкрала в… Продовжити читання →

“– Ми одружилися тиждень тому. Були тільки ми з Лізою, свідки, та ще пара наших друзів. Все, як ми й хотіли. – Ти з глузду з’їхав, синку? – погрозливо промовив батько. – Ми ж ваше весілля так планували! Ми вже… Продовжити читання →