Future Investments

Новенькі бордові чобітки обіймали ногу так легко, наче були створені саме для неї. Ніжна замша, зручний каблук, блискавка ковзала плавно. Катерина крутилася перед дзеркалом у передпокої, милуючись своїм відображенням. Десять тисяч гривень — чимала сума, але вона ж працювала, заробляла свої сто п’ятнадцять тисяч щомісяця в солідній IT-компанії. Могла собі дозволити таку приємність. Цю приємну … Читати далі

«Ось і все, шановна родина, тепер ви будете жити за моїми правилами, або не будете жити тут взагалі!» — саме ці слова крутилися в голові, коли біля хвіртки зупинилося знайоме авто. Дар’я стояла на ґанку й відчувала, як усе всередині стискається в тугий вузол. Сріблястий легковик чоловіка повільно котився ґрунтовою дорогою, піднімаючи хмари пилу. Крізь … Читати далі

«Я оплатила цей будинок для нас двох, а не для всієї вашої родини, тому збирайте речі і звільняйте приміщення». Після цих слів у кімнаті сталася така пауза, після якої зазвичай або просять вибачення, або мовчки збирають валізи. Олена чудово знала цей погляд свекрухи. Так дивляться люди, які все життя звикли керувати іншими і щиро не … Читати далі

— Дівчата, або в мене двоїться в очах, або це наш сусід із п’ятого поверху, і поруч із ним точно не його дружина! — Тихо ти, не шуми! Здається, цей маленький фонтанчик у дворі — головна штаб-квартира всіх таємних побачень нашого міста!  Той теплий суботній вечір обіцяв бути абсолютно звичайним і розслабленим. Серпень повільно доходив … Читати далі

— Скільки років працюю, а рис завжди знаходить найнесподіваніший спосіб утікти з пакета! Отакої. — І це ви так спокійно реагуєте? Я б на вашому місці вже пів вулиці рознесла від обурення!  Того п’ятничного вечора місто нагадувало вулик, що гуде перед вихідними. Серпнева спека трохи спала, поступаючись місцем м’якій вечірній прохолоді, але в повітрі все … Читати далі

— Зрозуміло все з тобою. Ми з такими не одружуємось! — «Ми» — це хто? Ти і твоя мама?  Осінній Київ зустрічав мене прохолодним вітром і золотим листям, що повільно кружляло над алеями Маріїнського парку. Я працювала графічною дизайнеркою у великій IT-компанії, мала гнучкий графік, стабільний дохід і чудове коло друзів. Життя текло спокійно та … Читати далі

— Так цікаво, у вас тут таке дзеркало висить велике прямо біля прилавка! — То я почепив, щоб люди бачили, які вони щасливі, коли купують кавуни. Подивіться на себе — ви ж зараз сяєте!  Серпень у місті завжди має свій особливий, ні з чим не порівнюваний аромат. Це суміш гарячого асфальту, сухої трави з міських … Читати далі

— Ти що, серйозно поставив собі нагадування на вісім років уперед?! — Ну а як інакше? Ти ж сама назвала дату. А я звик тримати слово й чекати свій час.  Вівторок, четверте серпня, починався як найзвичайніший робочий день. За вікном затишного львівського кав’ярні вирувало серпневе життя: містяни поспішали у своїх справах, аромати свіжообсмаженої кави та … Читати далі

Тамара вигнала чоловіка Василя після чергової зради. Гуляти він почав напевно давно, тільки дізналася про це дружина, коли їхній третій молодший син навчався у дев’ятому класі. На батьківських зборах обговорювали випускний, іспити. Мати одного з учнів оглянула присутніх та вийшла, пославшись на терміновість якоїсь справи. Дві матері почали шепотітися і дивитися на Тамару. До жінки … Читати далі

— Мамо, тільки не кажи, що ми знову запізнюємося! Я вже пів години взута стою, а ти досі шукаєш окуляри, які в тебе на голові! Одинадцятирічна Соломія стояла біля дверей квартири з маленьким бузковим рюкзаком за плечима й дивилася на матір із таким серйозним виразом обличчя, наче саме від неї залежало відправлення ранкового автобуса. — … Читати далі