Future Investments

– А я ж тобі казала, Олено, збирайся і їдь зі мною! І що ти в тому селі висиділа? Лікті кусаєш? Послухала б старшу людину, вже б у власному двоповерховому будинку жила, а не в цій старій мазанці тулилася. Скільки можна на одному місці топтатися? Життя минає, а в тебе ні кола ні двора нового, … Читати далі

Ранок у селі був такий туманний, як і життя Орисі в тій квартирі, яку вона називала клятою. Прокляла її не чужа людина, а хресна мати. Тепер жінка стояла на ґанку бабусиної хати, тримала в долонях гарячу чашку з м’ятою і вперше за багато років бачила, як крізь молоко туману пробиваються тонкі золоті промінці. Вона приїхала … Читати далі

Телефон на кухонному столі задзеленчав так раптово, що Олена здригнулася й ледь не випустила керамічну чашку з гарячою кавою. За скляними дверима тераси тільки-но прокидалося сонячне італійське містечко: десь унизу двірник шкрябав мітлою по бруківці, з сусідньої пекарні тягнуло запахом свіжих круасанів, а сонце вже щедро лило тепле золото на черепичні дахи. Та екран світився … Читати далі

Мати і три її доньки зібралися, щоб оформити спадщину. Після батька лишилося чимало, тільки от як це все поділити. Половина мала б дістатися матері, але тут були свої тонкощі. Частина майна дісталася батькові у спадок, частину йому подарували. Виходило, що спільними були тільки доньки. У матері була своя невелика квартира, яку вона вже багато років … Читати далі

«Ми заберемо дитину, а ти житимеш у нашому домі й доглядатимеш за сином», — заявила колишня свекруха Марини, поклавши на стіл двісті тисяч гривень. Жінка при надії не збиралася віддавати сина, але її мати вирішила діяти по-своєму: продала єдину квартиру й вивезла доньку в глухе село. Та чи можна врятувати близьку людину, позбавивши її права … Читати далі

— Надіє Петрівно, ви знову влаштовуєте цей театр чи це просто чергова спроба проїхатися за мій рахунок під виглядом турботи про ваших рідних? Я ж вам чітко казала: якщо потрібна допомога з ліками чи хлібом, то кажіть прямо, але навіщо перетворювати мою поїздку на гуманітарку для всього вашого сімейства? — Оксана різко зупинила металевий візок … Читати далі

«Залиш решту собі, синку, купи собі щось смачненьке», — усміхнувся молодий бізнесмен хлопчикові з квітами й поспішив на побачення. А прочитавши біля ресторану дитячу записку з букета, зблід. Липневе сонце хилилося до обрію, заливаючи трасу м’яким золотавим світлом. Артем Соловей вів свій позашляховик знайомою дорогою з обласного центру, де останні три дні провів на переговорах … Читати далі

— Дружино, я на ці порожні макарони батрачити не наймався! Ти сама сидиш котлети їсиш! Сергій з явною відразою відсунув від себе тарілку. Виделка з глухим дзвоном гепнула об лаковану стільницю й розсипала все, що там лежало. — А де печеня з м’ясом? Де нормальна домашня їжа? — М’ясо коштує недешево. Ірина спокійно сполоснула чашку … Читати далі

Старий півень з курми спершу ще пробував триматися гідно, походжав край ґанку й косив оком на двері, але коли в сінях з гуркотом упало щось важке, він теж позадкував і зник між гіллям, залишивши по собі кілька рудих пір’їн. Сусідка Параска стояла за хвірткою вже майже годину. Спершу вона вдавала, що поле цибулю, потім — … Читати далі

— Сину! Якщо жінка не вміє зварити нормального борщу, то й ціни їй у хаті немає, — спокійно, але з неприємною усмішкою мовила Олена Петрівна, зазираючи через плече невістки просто в каструлю. Вона навіть не підвищувала голос. Їй і не треба було кричати, щоб усі навколо відчували себе винними. Вона вміла кидати слова так, ніби … Читати далі