— Слухай, Миколо, ти взагалі розумієш, чим рідний брат відрізняється від банку, чи ти вже остаточно продав совість у гонитві за кожною копійкою?! — голос Оксани в слухавці звучав не просто сердито: у ньому було дзвінке, майже істеричне обурення людини, яку глибоко й несправедливо образили

— Слухай, Миколо, ти взагалі розумієш, чим рідний брат відрізняється від банку, чи ти вже остаточно продав совість у гонитві за кожною копійкою?! — голос Оксани в слухавці звучав не просто сердито: у ньому було дзвінке, майже істеричне обурення людини, яку глибоко й несправедливо образили. Микола завмер на порозі своєї вітальні, тримаючи телефон біля вуха, … Читати далі

— Мама на роботі, — відповів Ваня, трохи випрямляючись, наче хотів здаватися старшим. — Миє посуд у кафе. А я вже великий, мені сім, сам гуляю. Я самостійний. Хлопчик опустив очі і замовк, а потім тихо додав: — Тато пішов від нас, коли я зовсім маленьким був. Сказав, що йому треба власне життя будувати, а ми нібито заважаємо

Олег Сергійович мріяв про тишу й про спокійний морський вітерець, який змиє з нього пів року виснажливої праці. На посаді фінансового директора він так замотався, що вже й не пам’ятав, коли востаннє міг нормально вдихнути: нескінченні дзвінки, наради, реорганізація компанії, контракти, які висіли на волоску. За ці місяці він не лише схуд на шість кілограмів … Читати далі

— Весілля доньки можна й відкласти, а от такий ювілей у мене буває раз у житті, тож ви повинні мене поважати

— Весілля доньки можна й відкласти, а от такий ювілей у мене буває раз у житті, тож ви повинні мене поважати. Свекруха мовила це так буденно, наче просто попросила подати сіль. Я стояла біля мийки й промивала кріп. Вода текла крізь пальці, старенький кран шумів, а я ніби скам’яніла. Здавалося, що повітря на кухні стало … Читати далі

– Сину, я не лізтиму у ваше життя. Нічого тобі про твій вибір не скажу, крім одного – це не та людина. І не тому, що вона сільська. Я сама сільська. Просто їй багато треба, і одразу все. Намучуєшся ти з нею. Молода вона зовсім…

– Сину, я не буду лізти у ваше життя. Я нічого не скажу тобі про твій вибір, окрім одного: це не та жінка. І не тому, що вона з села. Я сама сільська. Просто їй треба багато й одразу. Ти з нею ще намучишся. Вона ж зовсім молода. – Мамо, не втручайся! – Я кажу … Читати далі

Осінній ранок стояв вогкий, затягнутий туманом і непривітно холодний

Осінній ранок стояв вогкий, затягнутий туманом і непривітно холодний. Густа біла імла лягала на городи, чіплялася за чорні стебла кукурудзи й важкими краплями висіла на старому паркані. Оксана завмерла посеред вузького передпокою, тримаючи в руці залізне відро з колодязною водою, і дивилася собі під ноги так, ніби там лежало справжнє диво. На чистій доріжці, акуратно … Читати далі

– Зі вчорашнього вечора тут стоять нові замки, італійські, з броненакладками! Ключів ти не отримаєш, бо ніхто нікуди звідси не збирається з’їжджати! І нічого тут своїми стоптаними черевиками майданчик полірувати! – Незворушно заявила невістка. Але, як же вона схибила…

– Можеш і не сунутися до замка, мамо! – різкий, колючий голос тридцятидворічної Ірини пронизав прочинені на товстий ланцюжок сталеві двері. – З учорашнього вечора тут уже стоять нові замки, італійські, з броненакладками! Ключів ти не отримаєш, бо ніхто звідси нікуди не з’їжджає! І не треба тут своїми стоптаними черевиками майданчик натирати! Софія Миколаївна Коваль, … Читати далі

— Наша мама при всіх заявила: «Єгорушці не пощастило. Світлана — кепська дружина». Ось так, при тітці Валі, при всіх-всіх. Світлана відчула, як посмішка сповзає з її обличчя, але голос утримала абсолютно рівним. — А Єгор сидів поруч. І кивнув. А потім ще й додав: «Та, може, й так»

Катерина тримала Марійку на руках, і лише під третю колискову — ту, де хмаринка загубила дощик — дівчинка нарешті заснула. Крихітна долонька повільно розтиснулася, випускаючи Катеринин палець, а в кімнаті настала така тиша, що навіть за стіною було чути, як сусід пересуває стілець. Катерина боялася зайвий раз вдихнути, аби не зламати цей крихкий спокій. Це … Читати далі

У якому потязі?! Куди?! У тебе що, дах поїхав на старість? Ти розумієш, що в Ігоря ледь зрив не стався? Аліна в істериці, їй на манікюр треба було, вона через тебе все скасувала! Хто за дитиною дивитися буде

«Мамо, ти з глузду зʼїхала  на старість? А хто за Дениском дивитиметься?!» Це було перше, що заверещала у слухавку моя донька, коли дізналася, що трикімнатна квартира в центрі спорожніла. У 67 років більшість моїх коліжанок обговорюють тиск, акційну гречку та дешеві краплі для очей, покірно чекаючи п’ятниці, коли дорослі діти «підкинуть» їм онуків із застудою. … Читати далі

— Я подаю на поділ майна, продаємо нашу трикімнатну і розходимося, мені вже остогидло звітувати за кожен крок,— сказав чоловік і завмер, чекаючи на звичні сльози та довгі вмовляння

— Я подаю на поділ майна, продаємо нашу трикімнатну і розходимося, мені вже остогидло звітувати за кожен крок,— сказав чоловік і завмер, чекаючи на звичні сльози та довгі вмовляння. Оксана спокійно допила каву, поставила горнятко на стіл і кивнула: — Гаразд. Шукай рієлтора. Я згодна. Він розгублено кліпнув. Петро був готовий до чого завгодно. Думав, … Читати далі

У великому передпокої двоповерхового цегляного будинку стояла така тиша, що було чути, як у кутку цокає старий німецький годинник із маятником

У великому передпокої двоповерхового цегляного будинку стояла така тиша, що було чути, як у кутку цокає старий німецький годинник із маятником. Кожні пів години він глухо бамкав, розносячи звук по порожніх кімнатах, де натертий паркет виблискував холодною чистотою, а на полірованих меблях не було жодної порошинки. Галина Петрівна сиділа у глибокому велюровому кріслі біля панорамного … Читати далі