Коли я з’явилася на світ, мої батьки самі були майже діти: мамі 17 років, а татові 18. Жили ми неблагополучно: батьки віддавали мене до бабусь і дідусів, так як вони постійно займалися з’ясовуванням стосунків. Ніхто за мною особливо не дивився, не виховував, як могла, так і виживала. Коли я пішла з дому в гуртожиток і […]
Я все пам’ятаю, як мама кричала, як зібралися сусідки, плакали, як замовк мамин голос… Чому не викликали лікарів, не відвезли маму до лікарні? Досі не можу цього збагнути. Чому? Можливо далеко було до селища? Дороги замело? Я так і не знаю досі, чи була ж якась причина? Мами не стало під час пологів, залишивши нас […]
– Тут така справа, скоро до нас прийдуть гості, і вам треба кудись піти. Самі розумієте, що з вами жодного свята не буде. – Синку, то куди ж ми підемо? У нас тут нікого немає, – спитала мама. – Ну, а я звідки знаю, вас же в гості колись сусідка в селі кликала, от і […]
“– Ми за грошима! – оголосила мама Віктора. – За якими? – Як за якими? Які ми вам на весілля давали! Вам же дарували! Ось і поверніть борги! – не зважаючи на невістки, жінка пройшла до кімнати, звідки вийшов Віктор з уже готовою пачкою грошей. – Та годі тобі! Ну чого ти? Ну, з ким […]
«Щойно мій чоловік поїхав у відрядження, мій “паралізований” пасинок підвівся з інвалідного візка і відкрив мені правду, від якої цей дім перестав бути домом» Валерія лежала на холодній мармуровій підлозі кухні, намагаючись вдихнути хоч трохи повітря, а перед нею стояв хлопчик, якого вона два роки вважала прикутим до візка. Матео не тремтів, не хитався, не […]
— Як куди? Яке сісти? Сидить рідня, а вас допомагати покликали, гаразд ще ти, а мати твоя яке відношення до моєї сестри має? – свекруха обурилася, зробила це голосно, так, що всі обернулися Нещодавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили жити разом […]
І не надумай їм гроші пропонувати, їй скільки жити там залишилося? Це просто гроші на вітер викинути. У тебе он скоро вже онуки будуть, а ти все про матір думаєшДід Семен вийшов з електрички, трохи постояв, після довгого сидіння ноги відмовлялися йти. Народ швидко розбрівся у різні боки, у будь-якому напрямку були дачі. Йому треба […]
Травень в Опішні — це час, коли повітря стає густим від цвіту вишень та яблунь, а земля дихає так солодкувато-терпко, що хочеться заплющити очі й просто розчинитися в цьому спокої. Проте в домі Людмили Петрівни спокою не було давно. Був лише побут, відшліфований до автоматизму, і відчуття, що вона — лише додаток до меблів. — […]
-Я – наречена Славка. Прийшла з вами познайомитись. – Навіщо? Ми зі Славком вже два роки у розлученні. Навіщо нам знайомитись? У двері подзвонили і Ніна пішла відчиняти. На порозі стояла незнайома молода жінка і з цікавістю дивилася на Ніну. – Вам Кого? – здивувалася Ніна. – Ви – Ніна? – раптом, запитала незнайомка. – […]
Сергій Петрович, якого в бригаді звали просто Петровичем, уже дев’яту годину стискав кермо так, ніби тільки воно й тримало його на світі. Йому було п’ятдесят шість, і майже половину життя він провів у дорозі, серед трас, заправок, фур, термосів, мокрих рукавиць і нічних радіостанцій. Дружина давно пішла. Не зі скандалом. Тихо. Сказала, що не може […]