Future Investments

Сторінка 83 з 1894

– Життя одне, мамо, хочеться кохання неземного, і люстру з кришталевими підвісками, і на море влітку за кордон

– Мамуся, я напевно розлучуся з Мишком. – Ось це так новина. Це чому, дочко? – Та що це за мужик, рохля якась. Я як послухаю дівчат на роботі, одній шубу подарував чоловік, інший набір із сережок і кільця. Один… Продовжити читання →

Не змогла відмовити зятю

Антоніна Іванівна поралася на городі на грядках, ретельно висмикуючи бур’яни. Почула скрип хвіртки, й підвела голову. Зять завітав. Один. Цікаво, що його привело… Пішла зустрічати. – Миколо! А що ти один? А Іра де? – привітно спитала вона. – Та… Продовжити читання →

Надійко, ми з Ларисою до тебе в четвер в гості заїдемо, десь в 9-й зранку, так що чекай гостей, – попередив мене мій рідний брат Олексій. Брата свого я дуже люблю, і завжди рада його бачити, от тільки чомусь саме цей дзвінок мене насторожував. Чого б це він захотів в гості прийти з самого ранку? І не один, а з своєю дружиною, яка мене на дух не переносить

– Надійко, ми з Ларисою до тебе в четвер в гості заїдемо, десь в 9-й зранку, так що чекай гостей, – попередив мене мій рідний брат Олексій. Брата свого я дуже люблю, і завжди рада його бачити, от тільки чомусь… Продовжити читання →

То я не зрозуміла, ти будеш святкувати свій день народження чи ні? – питаю я Ірину, свою молодшу сестру. – Не знаю, але швидше за все, що ні. Ти ж бачиш, яка у мене ситуація, – каже Іра. – Але ж у тебе ювілей, сестричко. Не гоже навіть кави не випити, – я з усіх сил старалася переконати Ірину, що зовсім нічого не святкувати в свій 35-річний ювілей – це теж не варіант. До того ж, я вже і придумала, що я сестрі подарую

– То я не зрозуміла, ти будеш святкувати свій день народження чи ні? – питаю я Ірину, свою молодшу сестру. – Не знаю, але швидше за все, що ні. Ти ж бачиш, яка у мене ситуація, – каже Іра. –… Продовжити читання →

– Що? У тебе інше життя? Та не сміши ти мою сивину! Ти себе в дзеркалі давно бачила? Ліля, ти й у молодості красою не блищала, і це я ще м’яко висловився! – Роспинався колишній, прийшовши проситися назад

– Дурниці не кажи! Як це – ти мене не пустиш назад? Мене! – Віталій зі здивованим обличчям стояв у дверях своєї колишньої квартири. – Дурниці ти зараз говориш! І чого приперся, га? Де це написано, в яких таких законах,… Продовжити читання →

Після візиту сестри Мирослава залишилася у змішаних почуттях. З однієї сторони і справді, навіщо їй чоловік на старості років, якщо вона вже звикла сама собі у всьому раду давати? А з іншої – глянула на гарненько скопаний город, згадала, що він єдиний, хто назвав її красивою. А навіть якщо і через хату Богдан з нею? І що з того? Вона ж її заслужила, бо і маму, і тата до кінця обходила, коли сестра своє особисте життя влаштовувала. Життя одне, тому Мирослава прийняла рішення ризикнути, і хоч на старість, але таки спробувати стати щасливою

– Ти, сестро, напевно і сама не розумієш, що твориш, – намагалася напоумити Мирославу її рідна сестра Жанна, коли почула, що та на старості років заміж зібралася. Мирослава все життя прожила одна, так вже склалося. У свої 60 вона виглядає… Продовжити читання →

– Забирай собі всі свої покупки! Мені від тебе нічого не треба! Я йду і страшенно шкодую, що не зробила цього раніше

– Катю, у тебе коли зарплата? – Сергій заглянув на кухню, де його дівчина готувала вечерю. – Як завжди, аванс п’ятого і виплата двадцятого числа. А що? – Інга Вікторівна телефонувала. Просила, щоб ми до свят заплатили за квартиру. –… Продовжити читання →

– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу

– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу. – Тобі доведеться це… Продовжити читання →

Мені цей будинок не потрібний, тому роби що хочеш, – такими були слова мого брата 10 років тому, коли не стало нашого батька, і комусь з нас треба було доглядати за мамою. – Ще скажи, що і мама тобі не потрібна, – не витримала я. – Зоряно, я ж тобі уже все пояснив – до мами я не переїду, і забрати її до себе не можу, тому мама – це твій клопіт, ти ж дочка, – Юрій навіть не намагався вирішити цю ситуацію разом, він просто гарненько все переклав на мої плечі

– Мені цей будинок не потрібний, тому роби що хочеш, – такими були слова мого брата 10 років тому, коли не стало нашого батька, і комусь з нас треба було доглядати за мамою, у якої були певні проблеми із здоров’ям…. Продовжити читання →

Мені цей будинок не потрібний, тому роби що хочеш, – такими були слова мого брата 10 років тому, коли не стало нашого батька, і комусь з нас треба було доглядати за мамою. – Ще скажи, що і мама тобі не потрібна, – не витримала я. – Зоряно, я ж тобі уже все пояснив – до мами я не переїду, і забрати її до себе не можу, тому мама – це твій клопіт, ти ж дочка, – Юрій навіть не намагався вирішити цю ситуацію разом, він просто гарненько все переклав на мої плечі

– Мені цей будинок не потрібний, тому роби що хочеш, – такими були слова мого брата 10 років тому, коли не стало нашого батька, і комусь з нас треба було доглядати за мамою, у якої були певні проблеми із здоров’ям…. Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑