12 Листопада, 2024
Неймовірна повчальна притча про те, що важливо дивитися на світ серцем. Прочитавши її раз, ви запам`ятаєте цю мудрість на все життя

Неймовірна повчальна притча про те, що важливо дивитися на світ серцем. Прочитавши її раз, ви запам`ятаєте цю мудрість на все життя

Якщо ніколи не підеш в ліс, з тобою ніколи нічого не станеться, і твоє життя так і не почнеться.

– Не ходи до лісу, не виходь з дому, – говорили вони. Джерело

– Чому? Чому б мені сьогодні ввечері не піти в ліс? – дивувалася вона.

– Там живе великий вовк, він їсть людей, як ти. Не ходи до лісу, не виходь з дому. Ми серйозно говоримо.

Зрозуміло, вона пішла. Вона все одно пішла в ліс і, звичайно ж, зустріла вовка, як вони і попереджали.

– Ось бачиш, ми тобі казали! – верещали вони.

– Це моє життя, а не казка, дурні ви люди, – сказала вона. – Я повинна ходити в ліс, я повинна зустрічати вовка, а інакше моє життя так ніколи і не почнеться.

Але вовк, якого вона зустріла, потрапив в капкан. Капкан міцно-міцно защемив його лапу.

– Допоможи мені, допоможи! Ай ай ай! – стогнав вовк. – Допоможи мені, будь ласка, допоможи, – вив він, – і я щедро тебе нагороджу.

Саме так поводяться вовки в подібних казках.

– Звідки мені знати, що ти мене не скривдиш? – запитала вона. Вона була майстриня ставити запитання. – Звідки мені знати, що ти мене не з’їси, так що тільки кісточки залишаться?

– Даремне питання, – відповів вовк. – Доведеться тобі повірити мені на слово. – І став вити і стогнати ще голосніше:
– Ой-ой-ой! Ай ай ай! Уй-уй-уй!

– Гаразд, вовк, я спробую. Так то краще! – Вона відкрила капкан, вовк витягнув лапу, і вона доклала до рaни цілющі трави.

– Спасибі тобі, добра дівчина, спасибі, – зітхнув вовк. Але вона начиталася неправильних казок і тому крикнула:

– Давай, yбuвай мене швидше, і покінчимо з цим!

Але нічого подібного не сталося. Замість цього вовк поклав лапу їй на плече і мовив:

– Я вовк з іншого місця і часу.

А потім вирвав вію, дав їй і сказав:

– Бережи і будь розумницею. Відтепер ти будеш знати, хто хороший, а хто не дуже. Дивись моїми очима, і сама все побачиш.

Ти врятувала моє життя, так, отримай дар, якого не відав ніхто.

А дівчина повернулася додому, рада, що залишилася живою.

І тепер, коли їй говорили

«Будь зі мною, будь моєю дружиною»,  або: «Роби, як велено»,

Або: «Говори, що сказано,

І будь таким же чистим аркушем,

Як і в день, коли ти наpoдилася»,

вона виймала вовчу вію,

підносить її до очей

І відразу бачила всі задні думки,

Яких ніколи не бачила раніше.

А коли м’ясник став зважувати м’ясо,

Вона подивилася крізь вовчу вію

І побачила, що він притримує ваги пальцем.

Подивилася на свого шанувальника,

який говорив: «Я для тебе прекрасна пара»,

І побачила, що він нікуди не годиться.

І це її вберегло.

Чи не від усіх,

Але від багатьох напастей.

Але це ще не все. Новий зір не тільки допомагав їй розпізнати підступних і жoрcтоких – подарунок вовка, якого вона врятувала, зробив її дуже сердечною, тому що, дивлячись на кожну людину, вона бачила її новими очима.

Вона бачила тих, хто справді добрий, І тягнулася до них.

Вона знайшла собі чоловіка і прожила з ним все життя.

Вона бачила хоробрих і прагнула до них.

Вона бачила відданих і водилася з ними.

Вона помічала під гнівом сум’яття і поспішала його вгамувати.

Вона бачила любов в очах боязких і підходила до них.

Вона бачила стрaждaння суворих і намагалася їх розвеселити.

Вона побачила потребу безсловесного чоловікa i попросила за нього.

Вона побачила затаєну віру в жінці,

Яка твердила, що ні в що не вірить,

І запалила її іскрою своєї віри.

Завдяки вовчій вії вона бачила все на світі:

Все справжнє і все хибне,

все, що веде від життя,

І все, що веде до життя,

все, що можна побачити тільки очима того,

Хто міряє серце серцем,

А не тільки розумом.

Так вона дізналася, що люди не дарма звуть вовка наймудрішим. Прислухайтеся уважно і почуєте, що в вовчому виттю завжди є найважливіші питання: не де знайти їжу, ні на кого б напасти, не де б погратися. А найважливіші питання,
які допомагають зазирнути всередину, зважити цінність всього живого.

Іди в ліс, іди! Якщо ніколи не підеш в ліс, з тобою ніколи нічого не станеться і твоє життя так і не почнеться.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *