– Ні, цього місяця теж не вийде купити нову пральну машину, – розвів руками Захар. – З грошима напруження, премія буде маленька. Не до зайвих витрат зараз. Якщо тільки після Нового року…

– А як же я прати буду два місяці? – Здивовано запитала в чоловіка розгублена Наталя.

– Руками. Наші бабусі машинок не знали, на дошці терли речі, – захихотів у відповідь чоловік.

– Дуже смішно! – сплеснула руками жінка. – Я вимотаюся прати все руками, і на роботі ноги простягну.

– Наші бабусі все встигали робити, – знову завів тему про пральну дошку Дмитро.

– Спробуй сам випрати на дошці, – огризнулася у відповідь Наталя, яку байдужість чоловіка розлютила.

– Нічого не можу вдіяти. На жаль і ох, лише після свят, – сухо констатував чоловік.

– Тоді я куплю пральну машинку на свою зарплату, – рішуче заявила жінка.

– Так? А іпотеку ми з чого оплачуватимемо? До того ж свята попереду, – єхидно примружився Дмитро.

– Ну ось до свята тоді давай і присвятимо купівлю нової пралки, – напирала Наталя.

– Я тебе попередив, – суворо промовив чоловік, наголосивши на останньому слові.

Оскільки Дмитро отримував у два рази більше, Наталя не наважилася купувати пральну машину без його схвалення.

Цілий тиждень, повернувшись після роботи, жінка проводила час у ванній кімнаті й прала руками брудні речі.

Чоловік за вечір кілька разів із діловим виглядом заглядав до неї, й стримано хихотів. Втретє Наталя не витримала і відчитала Дмитра за те, що він надумав з неї глузувати.

Однак цього вечора це була далеко не остання сварка. Втомившись прати, жінка вийшла з ванної й побачила чоловіка, що лежав на дивані і їв бутерброд, крихти з якого падали на плед.

– Ти хочеш, щоб я і його випрала?! – обурилася Наталя. – Я й так уже спини не відчуваю!

– Попереш, нічого страшного з тобою не трапиться, – посміхнувся чоловік, і продовжив їсти.

Розсерджена жінка настільки сильно образилася на чоловіка, який не цінував її працю, що не розмовляла з ним кілька днів.

Вона вирішила, що пробачить чоловікові лише тоді, коли він купить їй нову пральну машинку. Проте Дмитро успішно вдавав, що його зовсім не чіпляє мовчання Наталії.

Жінці пощастило – Бог почув її молитви. Під час прибирання в шафі вона випадково виявила заначку чоловіка в кишені його дублянки.

Зраділа Наталя, перерахувала купюри й зауважила, що їх вісімнадцять тисяч.

– На машинку вистачить! – Досить, заявила вона сама собі, й замовила пральну машинку з доставленням додому.

Повернувшись увечері з роботи, Дмитро з подивом виявив, що дружина таки не послухала його, і купила пральну машину.

Чоловік дізнався про це, коли наткнувся на коробку з-під побутової техніки, що стояла у передпокої.

– Цікаво, і звідки у нас зайві гроші взялися? – холодно спитав Дмитро, знімаючи у передпокої верхній одяг. – Коли ми встигли розбагатіти? Сподіваюся, ти не взяла її в кредит, чи на виплату?

– Ні. Щодо походження грошей, у тебе треба запитати, – знизавши плечима, байдуже відповіла Наталя.

Чоловік із півслова все зрозумів. Він почервонів до коріння волосся і зневажливо примружився, усвідомивши, що дружина виявила його таємну скарбничку.

Дмитро потай від неї відкладав ці гроші собі на дорогий телефон, про який він мріяв уже кілька місяців. Саме тому чоловік збрехав дружині про премію, якої нібито до Нового року не буде.

– Знайшла-таки мої гроші? – з досадою спитав Дмитро. – Хто тобі дозволяв брати чуже? Ти їх відкладала? Зайвий раз переконався у твоїй невихованості.

– Яке ж це чуже?! Це наші спільні гроші, які ти тишком-нишком від мене приховав, при цьому ти був в курсі того, що я зриваю у ванній спину, мучившись з об’ємним пранням, – з докором промовила Наталя, і з викликом схрестила руки на грудях.

– Ще заробиш, не переломишся! – додала вона, нагадавши про аналогічну фразу, сказану зовсім недавно на її адресу.

Чоловік, не промовивши більше ні слова, сердито насупився, і з похмурим виглядом пішов у спальню переодягатися.

Цілий вечір Дмитро мовчав і ігнорував запитання Наталії, адресовані йому. Він був дуже злий на дружину за те, що вона з такою легкістю зруйнувала його мрію про новий смартфон.

– Тобто ти на мене ще й ображаєшся? – Здивовано запитала наступного дня Наталя. – Ти мене обдурив із приводу премії, відкладав на свої потреби гроші, й дивився на те, як я гроблю своє здоров’я? У тебе взагалі є совість?!

– А в тебе є? – Рикнув на дружину Дмитро. – Я не для твоєї пралки відкладав їх!

– Для моєї? Добре! Свої речі пратимеш сам! – відрізала у відповідь розлючена дружина.

Через кілька годин чоловік несподівано зрозумів, що настільки захопився своєю мрією, що геть-чисто забув про те, як важко доводилося Наталі.

Наступного дня він повернувся з роботи з букетом із тридцяти п’яти червоних троянд.

– Пробач мені, будь ласка, за те, що я зробив, – збентежено промовив Дмитро, і простяг квіти дружині. – Я визнаю, що вчинив не найкращим чином, а як типовий егоїст…

Наталя неохоче прийняла букет з його рук, і поставила його у вазу. Просто так прощати чоловіка вона не збиралася. Дмитру довелося дуже постаратися, щоб загладити свою провину перед жінкою.

Вісім тисяч гривень, що залишилися від заначки, він спустив на те, щоб Наталя його пробачила.
Довелося навіть витратитися на золоту каблучку, та романтичну вечерю для дружини.

Через два тижні жінка таки здалася, і вирішила вибачити чоловікові за його егоїстичну поведінку.

Однак, перш ніж пробачити Дмитрові, вона попередила його про те, що якщо він наступного разу викине щось подібне, це точно приведе до розлучення! Вона має рацію, як ви вважаєте?