Минулого тижня я з чоловіком та свекрухою вирішили поїхати в супермаркет закупитися продуктами на місяць. Тим більше, що вже майже все вдома закінчувалося, та й у нас були вихідні.
Якраз сіли в машину їхати, дзвонить моя мама. Запитала куди ми їдемо, я відповіла і тут вона відразу ж сказала, що їй теж треба закупитися. Попросила, щоб і за нею заїхали. Я, звичайно, не особливо хотіла, але що вже робити.
Приїхали в супермаркет. Чоловік пішов купувати продукти зі свекрухою, а я зі своєю мамою.
Коли моя мати побачила, що свекруха купує собі не дешеві продукти, її мало не напад вхопив. Вона давай накидати все, чого тільки можна і собі в візок. Я дивилася і я теж почала нервувати, адже знала, що вона захоче, щоб все оплатила я.
Прийшли розплачуватися – свекруха заплатила сама за свої продукти, моя ж мати почала грати театр, нібито гаманця з собою немає, вона така роззява, забула. Давай мене просити, щоб оплатила. Потім типу віддасть (але вона ніколи не віддає, на її думку я повинна).
Хотіла я вже дати їй грошей, як свекруха простягла свої і посміхнулася, що буде чекати, коли мама віддасть.
Зрозуміло, що в машині я повідомила чоловіку, що це була погана ідея. Але свекруха жінка мудра і коли ми сіли в машину, відразу сказала моїй мамі, що заїдемо спочатку до неї, чоловік сумки допоможе віднести, та й вона гроші відразу віддасть.
Мама моя була дуже зла, адже у неї просто не вийшло б в цей раз втекти і не віддати гроші. Приїхали до неї, гроші віддала, а мені на вухо шепнула, що я безсовісна і що вона буде чекати від мене грошей.
Коли ми з чоловіком приїхали додому, мати моя ще й зателефонувала і орала мені в трубку, як я можу з матері гроші брати, що я їй зобов’язана. Що я недолуга, адже в чоловіки вибрала не мільйонера, а так би і вона не працювала і все їй оплачували.
