На околицях міста на одному з пагорбів росло три дерева. Кожне мало свої мрії та бажання, і от одного дня вони вирішили поділитися ними один з одним, й молилися, щоб все здійснилося.
Промовило перше дерево: «Я б хотів бути ящиком для коштовностей, мене б наповнювали каміннями, дорогоцінними металами, а ще б зробити на поверхні красиве різьблення. Всі б тоді зачаровувалися моєю красою».
Друге дерево сказало: «Мрія стати кораблем, який перевозить царів та цариць. Я б подорожував в різні куточки Землі, а ще був би надзвичайно міцним, адже мені б довіряли своє життя найбагатші люди світу».
Третє дерево сказало: «А я б хотів залишитися на цьому місці й стати найвищим й найкращим деревом. Щоб всі люди милувалися моїми великим гілками, і думали б про Бога і про те, як близько я до Нього. Завдяки такій величності, я був би найвищим деревом у світі, і про мене говорили б віками».
Саме в цей момент на пагорб прийшли лісоруби. Спершу вони підійшли до першого дерева: “Воно здається найміцнішим, тому я продам його теслі”, – чоловік промовив це і почав рубати. Дерево почуло ці слова і було дуже щасливе, адже думало, що дійсно стане ящиком для скарбів.
Інший лісоруб підійшов до другого дерева й сказав: «Це також міцне дерево, якраз продам його людям, що будують кораблі». Друге дерево не могло повірити своєму щастю, адже його мріям також судилося здійснитися.
А от третьому дереву не пощастило, адже один з лісорубів також зрубав його й сказав: “Мені байдуже, яке дерево, головне – продати”.
Ось що сталося далі: з першого дерева теслі зробили годівницю для скоту, помістили всередину сіно й поставили в хлів, з другого дерева зробили рибальський човен, який взагалі не був схожий на корабель для царів, а з третього вирізали дошки й поставили в темряві.
Дерева дуже розчарувалися, адже не про таке вони мріяли.
Перший дуб осяяло щастя, коли в годівницю з нього дівчина поклала своє малятко і промовила: «Я дуже шкодую, що не зможу виготовити для тебе колиску».У цей момент дуб дізнався, що в колисці знаходиться найкоштовніший Скарб, який існує у всьому світі.
Через декілька років мандрівник сів у човен та й заснув. В цей момент якраз почалася буря й човен ледь тримався на воді і йому було дуже страшно. В цей час мандрівник прокинувся. Він простягнув Свою долоню та промовив: «Замовкни, припини!». Буря вгамувалася вмить. Другий дуб зрозумів в той момент, що він перевозить Володаря всього Світу!
З третього дуба через роки ще зробили дві перекладини. Його чомусь несла людина, тому він старався бути не важким, а потім воно страждало з усіх сил не промовляючи ні слова. Після того як минуло Воскресіння третій дуб здогадався, що Людина, якої не стало на ньому, стала криницею вічного життя всіх людей.
Згодом дерева зрозуміли, що Господь був милосердним і виконав бажання кожного:
Перший дуб був колискою для самого Спасителя, другий дуб врятував сина Господа від бурі, а третій став символом порятунку усього людства.
Тому не варто завчасно розчаровуватися, коли щось відбувається не так. В Бога можуть бути кращі плани на нас.
Що Ви думаєте з цього приводу?
