Періодично відчувати жалість до себе – абсолютно нормальне явище, це час від часу буває у кожної людини.
Але жалість буває різна. Це почуття може затягнути, наче в болото, і ось вже людина повністю перестає в себе вірити, розв’язувати проблеми та нормально взаємодіяти з іншими людьми. Як перестати себе жаліти, і чому це так важливо?
Психологи стверджують, що існує два різновиди жалості – та, яка мотивує і та, що вбиває. Мотивуюче почуття зустрічається у людей, які переживають важкий період у житті: розлучення, важку хворобу близьких, звільнення. Воно триває нетривалий час, потім людина розуміє, що життя триває далі й починає новий етап. Хвороблива жалість може тривати багато років, переростати в депресії та панічні атаки. А хтось починає навіть отримувати від цього задоволення, перетворюючи хворобливу жалість до себе на зброю для маніпуляції своїми близькими людьми та друзями. Збочена жалість до себе може довести до повної деградації, серйозних проблем зі здоров’ям і руйнування свого і чужого життя.
Не психологічні наслідки жалості до себе:
1. Захворювання судин і порушення імунітету
Почуття жалості до с себе сприяє формуванню комплексу жертви – астенічної реакції на зовнішні подразники. Постійна ослаблена реакція збільшує синтез ацетилхоліну – гормону «слабкості». Високий рівень цього гормону негативно впливає на тонус судинної системи й знижує артеріальний тиск. Згодом порушується робота вегетативної нервової системи та починаються панічні атаки – слабкість у кінцівках, прискорене серцебиття, постійна втома, поява холодного поту. Людина починає страждати від безпричинних страхів і втрачає бажання жити.
2. Помисливість ускладнює одужання
Люди, схильні постійно себе жаліти, найчастіше хворіють під час сезонних епідемій. Постійно шкодуючи себе, вони перебільшують симптоми, впадають в паніку і погано переносять навіть легкі застудні захворювання. Їх процес одужання затягується надовго, частіше настають різні ускладнення. Лікарям відомо, що імунітет значно знижується в результаті постійних стресів. Може різко початися авітаміноз, погіршитися травлення, виникнути діарея або закрепи.
3. Депресивний розлад
Як і всі шкідливі звички, жалість до себе зростає, і людина поступово впадає від неї в залежність. Психіатри стверджують, що зациклені на собі люди стають черствими та байдужими до навколишніх. Жалість не бореться зі стресом, а вганяє його вглиб. Напруженість накопичується і виникає глибокий стрес, який часто переростає в клінічну депресію. Щоб не дати проблемам узяти гору над собою, потрібно згрупуватися у важкий момент, закликати всі духовні сили й згадати свої позитивні якості та здобуті перемоги.
Як перестати себе жаліти:
Визнати наявність жалості
Психологи вважають, що для позбавлення від будь-якої шкідливої звички потрібно зізнатися в її наявності. Особливо слід усвідомити, що страждання триває надто довго, що жалість починає отруювати життя собі й навколишніх, і навіть якщо дуже важко, потрібно починати з нею боротися. Для цього потрібно зрозуміти, які ситуації викликають гострі напади жалю і знайти причину його виникнення.
Використовувати заміну
На цьому етапі необхідно навчитися заміняти негативні думки на позитивні. Спочатку це може здатися дуже складною, практично нездійсненною справою. Але поступово процес заміщення буде йти легше. Для цього в найскладніший період потрібно знайти собі заняття, яке викликає позитивні емоції – треба гуляти або займатися спортом, слухати позитивні аудіокниги або музику, розмовляти з цікавим співрозмовником. Особливо важливо уникати людей, які культивують жалість до себе та інших, підживлюють її своїми емоціями та змушують відчувати її знову і знову.
Усвідомити відповідальність за своє життя
У багатьох ситуаціях це патологічне почуття є ознакою емоційної незрілості. Звинувачення інших у своїх нещастях принесе полегшення тільки на якийсь час. Потрібно починати дорослішати та зрозуміти, що тільки ви відповідаєте за власне життя. Вибір досить простий – продовжувати впиватися жалістю або будувати життя заново і стати щасливим. Звичайно, втекти від реальності набагато простіше, ніж працювати та жити далі, але результат того вартий.
Поставити мету
Щоб не використовувати весь свій вільний час на жалість до себе, потрібно його зайняти іншими думками та справами. Можна поставити собі реальну мету і планомірно її домагатися. Наприклад, схуднути до літа на 5 кілограмів, вивчити нову мову, заробити гроші на подорож. Для цього може підійти будь-яке заняття, яке не залишатиме вільний час для руйнівних емоцій.
Відпустити старе життя
Постійно нашу жалість підживлюють старі образи та розчарування, які яскраво постають перед нами в уяві й заново змушують себе жаліти. Необхідно постаратися пробачити всім завдані кривди, реальні та надумані, які й запускають цей процес нескінченної жалості. Досить вже постійно розмірковувати про те, що трапилося, пора вже цьому всьому залишитися в минулому. Потрібно все це забути та почати будувати нове життя.
Бережіть здоров’я – його не купиш за гроші!