Мені 38 років, у мене є чоловік і двоє дітей. Живемо ми у власній квартирі. Чоловік молодший від мене на два роки.
16 років тому в моєму житті сталася подія, про яку знають лише кілька людей.
Довший час ми з чоловіком тримали все в таємниці, але зараз обставини склалися так, що наша таємниця може бути викрита, це може мати певні наслідки, тому я просто не знаю, що робити.
Справа в тому, що мій чоловік – не рідний батько нашому сину, але про це хлопчик не знає.
Мені було 20 років, коли я познайомилася з Вадимом. Ми зустрічалися майже рік, він зробив мені пропозицію.
А перед самим весіллям я дізнаюся, що у нього є інша жінка. Його мамі вона подобалася більше, ніж я, тому моя майбутня свекруха настояла на тому, щоб її син кинув мене.
Вадим послухав маму, прийшов до мене, спокійно повідомив, що ніякого весілля не буде, і через місяць одружився з іншою.
А я якраз зрозуміла, що чекаю дитину. Про це я відразу розповіла і Вадиму, і його мамі, але вони мені не повірили.
В той день я йшла по вулиці, і плакала, бо просто не уявляла, що мені робити далі.
Випадково я зустріла Івана, який був моїм другом дитинства, ми з ним колись жили поблизу, і часто спілкувалися.
Не знаю чому, але Івану я розповіла все, бо просто мені треба було виговоритися.
На наступний день він сам мені зателефонував і попросив про зустріч.
Ми пішли в кафе і Іван зробив мені пропозицію, це було так по-дитячому щиро, що я не знала, сміятися мені чи плакати.
Івану на той час ледь виповнилося 19, наречений ще той!
Але він мені зізнався, що я давно йому подобаюся, і що він готовий зі мною одружитися.
Пообіцяв, що якщо я погоджуся, то не пошкодую жодного дня.
І я наважилася, сказала йому так, про що справді ні разу не пошкодувала.
У нас народився син, якого Іван записав на своє ім’я. Сину зараз 15 років, і він досі нічого не знає, Іван для нього був є і буде рідним батьком.
І ось тепер, коли у нас все добре, в моєму житті знову з’явився Вадим.
Він хоче розповісти сину, що це насправді він є його батьком.
У Вадима з дружиною своїх дітей немає, живуть вони доволі заможно, по Вадиму видно, що він доволі багата людина.
Ми теж непогано живемо, маємо власну квартиру, синові намагаємося дати все, що треба.
Але Вадим за нас багатший, і він хоче брати участь в житті сина, але для цього йому треба розповісти правду.
Що мені робити? Я була не готова до такого перебігу подій.
Син нічого не знає, і як він тепер це сприйме?
І Івана шкода, адже всі ці роки він не просто намагався, а став найкращим батьком для нашої дитини.
А що б ви зробили на моєму місці?
Фото ілюстративне.
