Марні думки завжди з нами. Тільки через неприємні ми дуже мало уваги їм приділяємо…
Коли людина губиться і падає в прірву нудьги та смутку? Коли у її голові цілий рій негативних думок.
Живе така людина і думає, що нічого не гідна, нічого не заслуговує, ні на що не здатна, ніхто не любить і не гідно оцінена.
Знаєш чому так відбувається?
Все просто: людина одного разу потрапила в якусь ситуацію і виявилася неготовою вирахувати урок, що підготував Всесвіт для сили та зростання. Вона зачепилася за результат, який сама і назвала негативним, а потім почала методично і з усієї сили цю неприємність розганяти у своїх думках.
Отримала жінка неприємний комплімент або навіть чоловік від неї пішов, так вона себе відразу проголосила найнегарнішою і непридатною для кохання.
Звільнили когось із роботи, так людина впала в тугу і придумала себе називати найгіршим фахівцем, який нікому не потрібен.
Надивилася жінка в тілі на худеньких із соціальних мереж, тепер живе і щиро вважає, що тільки вони й гідні щастя, а їй треба ховатись у шість об’ємних мішків та сидіти під столом життя.
Багато різних прикладів і ситуацій можна наводити.
Хтось щиро вважає, що лише багатство здатне приносити щастя та спокій. Для когось це зовнішня краса та наявність коханої людини поряд.
Але головне, чого людина часто не може зрозуміти, – як все відбувається насправді.
Ми постійно вважаємо, що від нас нічого не залежить. Мовляв, таке життя. Нічого не вдіяти.
Насправді зробити можна багато. Наприклад, навчитися керувати своїм життям.
Тобто не жити так, щоб думки керували тобою, а навпаки, щоб ти керував думками, а звідси і своїм власним життям.
Саме такі люди і живуть щасливо, бо не віддають своє життя на відкуп одному випадку чи якійсь негативній думці, якій дуже хочеться нав’язатися та оселитися в голові назавжди.
Я думаю, отже, я існую. Коли я думаю негативно, отже, існую я теж негативно. Якщо я мислю позитивно, то й існую відповідним чином.
Пропоную для експерименту та власного зростання зробити ось що:
Тягнися завжди за тією думкою, яка для тебе є найбільш приємною і доступною, обходячи стороною і ігноруючи ті, що змушують нервувати, страждати і переживати.
Так ти привчиш поступово свій мозок до того, що це ти ним керуєш. Тобто ти перестанеш бути заручником страхів, комплексів та всяких неприємностей.
Трохи згодом ти помітиш справжнє чаклунство: ти виростеш, витягнешся до сонечка, ти розквітнеш і станеш солодше спати, здобудеш гармонію, закохаєшся в життя і заодно в себе.
Бо звичка постійно перемелювати погані думки прийшла не в пологовому будинку. Це ти сам її виробив. Тепер настав час виробити нову, в якій ти тягнешся до найприємніших думок і йдеш за ними, а не падаєш на дно, бо причепився до негативних.
Рекомендую все пробувати на собі, тому що це найдоступніший і робочий метод. Я перевірила.
Тут ще така загадковість: нам завжди здається, що щасливе та велике обов’язково має прийти через зусилля, працють, якісь недоступні супер канали. Через це ми відкидаємо робочі схеми та чарівні палички, які знаходяться прямо в наших руках.
Іноді ми бачимо спосіб, але відмахуємося зі словами: «А, нісенітниця якась! Тож не працює. Я ж краще знаю, адже я великий мученик долі!».
А звідки ти знаєш, якщо навіть не пробував? І тоді чому ти вічний мученик? Чи не тому, що сам вибрав шлях страждання, причепився до страждань і пішов у них на поводу?
Тож спробуй змінити спосіб. Гірше не буде. А краще – буде!
Приємні думки завжди із нами. Тільки через неприємні ми дуже мало уваги їм приділяємо, тому що не звикли, тому що навчилися приділяти всьому поганому більше часу та сил…
