Сігеакі залишалося всього 2,5 місяці до 106 років.
І практично до останнього дня він продовжував лікувати людей, вів активний спосіб життя, давав лекції, а після 75 років написав 150 (!) Книг. Одна з них – “Жити довго, жити добре” – стала бестселером в Японії. Знайомтеся: Сігеакі Хінохара – найстаріший лікар Японії та світу, письменник, довгожитель (04.10.1911 – 18.07.2017; 105 повних років)
Коротка біографія Сігеакі Хінохари
Майбутній довгожитель народився в Ямагуті на острові Хонсю. Це – найменший адміністративний центр країни.
Сігеакі закінчив Кіотський університет і в 1941 році почав вести лікарську практику в лікарні Св. Луки в Токіо. Хінохара провів там весь воєнний період і не припиняв працювати навіть при бомбардуваннях. До 1990 року отримав посаду почесного директора лікарні.
Розробив власну систему довголіття. На її базі були створені державні програми в Японії, спрямовані на збільшення тривалості життя японців. Зокрема, щорічна диспансеризація з’явилася в країні багато в чому завдяки впливу Хінохари.
Дуже цікаво організовано лікування в клініці, де працював Хінохара: 10-годинний сон, обов’язкові заняття вечірньою йогою, кожні вихідні – музичні вечори за участю оркестру, де в якості диригента виступав сам Сігеакі! Заради своєї мрії – стати диригентом оркестру – він в 90 років (!) закінчив спеціалізовану вищу школу.
Секрети довголіття від Сігеакі Хінохари
Натхненням для створення системи активного довголіття послужила поема Роберта Браунінга “Абат Фоглер”. Сігеакі часто говорив про цей твір в інтерв’ю, згадуючи про те, як ще у віці 12 років прочитав поему за рекомендацією свого батька. І відтоді неодноразово повертався до повторного читання, практично вивчивши напам’ять.
Отже, що ж радив Сігеакі Хінохара?
Людина, яка забула про свій вік – дурна.
Ось так різко і прямо висловлювався лікар. Чому ж потрібно пам’ятати про свої роки? Щоб використовувати їх з користю, піклуватися про здоров’я і приділяти час близьким людям.
Діти, які не читають книг, приречені на старече недоумство.
Сігеакі закликав починати профілактику деменції ще в шкільні роки. І вважав, що тренування мозку – головний фактор, який допомагає дожити до віку 100+, зберігши при цьому ясний розум, пам’ять, увагу та інші когнітивні здібності.
Доктор не втомлювався повторювати:
“Не існує ефективного лікування деменції (старече слабоумство) – це незворотний процес. Але існує ефективна профілактика, і займатися нею треба з дитинства!”.
Хочете жити довго? Перестаньте ставитися до життя серйозно!
Ця думка була вперше озвучена Сігеакі в його есе – “Жити з умінням”. Написано твір у віці 90 років.
Хінохара умів радіти, як дитина, будь-якій дрібниці: вихідним дням, гарній погоді, посмішці випадкового перехожого.
Сміх – найкращий лікар
Лікар Хінохара дуже широко відомий світові саме як людина, яка вважала веселий настрій головним фактором на шляху до одужання і щасливого довголіття. Він говорив, що сміх над самим собою – найкраща профілактика деменції. І навіть стверджував, що за допомогою сміху можна позбутися від мігрені, депресії, кашлю, застуди, болю в суглобах.
Не поринайте в спогади про минуле, а вписуйтеся в новий ритм життя
Ностальгію за юністю і нескінченні звернення думок в минуле лікар Хінохара порівнював з перечитуванням однієї й тієї ж книги. Це не “розминає мізки” і не дає нічого нового.
Спілкуйтеся не тільки з ровесниками, а й з дуже молодими друзями
Цю пораду Хінохара дає в книзі “Жити довго, жити добре”. Чому лікар рекомендував спілкування з юними? Щоб не забувати, яким може бути ставлення до життя: молоді не згадують минуле (бо воно ще не настільки велике) і сильно не замислюються про майбутнє (бо ще надто безпосередні).
Юні живуть сьогоднішнім днем, і в цьому є своя сіль.
В крайньому разі краще зустріти старість зі слабким тілом, але з сильним розумом
Позиція лікаря Хінохари з приводу активного довголіття дуже незвичайна: він, звичайно, закликав дбати й про здоров’я тіла, але особливу увагу приділяв все-таки постійному тренуванню мозку. На своєму прикладі дуже наочно показав: можна очолювати клініку до 105 років, писати сценарії до мюзиклів у віці 90+ і навіть виконувати в них ролі, вести після 100-річного ювілею 1,5-годинні лекції перед величезною аудиторією стоячи (!), диригувати оркестром кожні вихідні.
Свій 105-й день народження Хінохара відзначив в оточенні 50 найближчих людей на Тайвані. І дивлячись на цього лікаря з розумним проникливим поглядом і глузливими іскорками в очах, заледве можеш повірити в такий поважний вік.
Заведіть “Зошит здоров’я”
У всіх, хто спілкувався з лікарем Хінохарою і слідував його рекомендаціям, був заведений товстий зошит. З одного боку вівся щоденник, а з іншого – регулярні записи про свій стан здоров’я по основних параметрах:
- вага;
- показники артеріального тиску;
- рівень холестерину в крові;
- рівень глюкози в крові та ін. показники.
Сам Хінохара заповнював щоденник практично до кінця року: записи пацієнтів, плани й т.д.
Працюйте старанно до останнього дня
Японський секрет довголіття. Всього один, але найголовніший! Всі довгожителі та творці систем активного довголіття старанно працювали в улюбленій професії практично до кінця своїх днів. Були захоплені власною справою. Вели активне соціальне життя. Тому деменція не могла за ними встигати, як сказав би лікар Хінохара.
Мені дуже сподобалася ось ця його цитата з інтерв’ю в японській газеті:
“Та людина, яка вийшла на пенсію, як правило, включає телевізор, вкриває ноги пледом і чекає смерті. Але першою приходить деменція. Вона доставляє самій людині проблеми, ускладнює життя її рідних і близьких і врешті-решт залишає про людину не найприємніші спогади.
Сильна думка, чи не так? Життя – досить коротке, а спогади – вічні і будуть передаватися з покоління в покоління. Дуже потужна мотивація для того, щоб тренувати свій мозок: займатися основною роботою, залишати час на улюблені захоплення, більше читати, вивчати мови або гру на новому музичному інструменті (кращий засіб для тренування мозку і профілактики деменції). “
До слова, Хінохара дуже часто працював по 7 днів на тиждень і проводив на роботі до 18 годин на добу!
А ось і ще один приклад. Алла Льовушкіна. Працює хірургом вже більше як 67 років. На даний момент вік цієї чудової жінки – 91 рік!
До 60 років ми живемо з оглядкою на себе і сім’ю, а після 60 – приносимо користь суспільству
Лікар Хінохара, як і багато японців, приділяв велику увагу тому, щоб бути корисним не тільки в колі своєї родини. Думаю, є сенс повчитися такому ставленню до навколишніх. За статистикою ВООЗ в Японії – найбільша кількість довгожителів. І справа тут – далеко не тільки в системі харчування, але і в ставленні до життя в цілому. Пам’ятайте Чемпіонат з футболу у 2018 році? І як японці прибирали глядацькі трибуни навіть після того, як зазнали поразки від суперника? Гідний приклад для наслідування!
Сам Сігеакі часто працював абсолютно безкоштовно, щоб допомогти людям. Давав лекції, проводив прийоми на безоплатній основі.
Енергія приходить не від їжі або сну, а від хорошого самопочуття
Хінохара наводить приклад з дітьми: вони можуть гратися і веселитися весь день, не відчуваючи голоду і не бажаючи спати. Поки батьки не нагадають, що пора б підкріпитися або поспати вдень. Діти, захоплені своїми заняттями, взагалі не помічають плину часу і не потребують суворого дотримання режиму дня.
Хінохара пропонував менше створювати строгих правил з розпорядку дня, не харчуватися за розкладом, не лягати спати точно у визначений час.
До речі, хочу відзначити: не перший раз вже зустрічаю серед довгожителів таке ставлення до режиму дня. Лягати спати потрібно тоді, коли організм до цього готовий. А готовність ця – кожен день настає в різний час, в залежності від того, як ви провели час неспання.
Не зациклюйтеся на теоріях здорового способу життя
Ось цей пункт сподобався особливо! Як часто доводиться бачити зовсім протилежні погляди на підхід до довголіття, здоров’я і молодості.
- Одні фахівці стверджують: “Їжте маленькими порціями дрібно, кілька разів на день”.
- Інші парирують, теж з аргументами: “Набагато корисніше їсти 2 або навіть 1 раз на добу”.
- Треті кажуть: “Лягайте спати та вставайте в один і той же час”.
- А четверті раптом ставлять все з ніг на голову: “Ніколи не лягайте спати, поки не втомитеся. І це не обов’язково має бути в один і той же час – слухайте свій організм”.
І тут я читаю рекомендації лікаря Сігеакі Хінохари. І розумію: ось воно! Ковток свіжого повітря і радість відкриття! Лікар, через руки якого пройшли тисячі пацієнтів. Працював аж до 106-го року життя часом по 18 годин на добу. Бачив на своєму віку багато хворих і успішно вилікував їх. І він каже, що кожен організм – індивідуальний. І навіть одна і та ж хвороба лікується у різних людей по-різному. А про режим дня і говорити не доводиться: НЕ існує єдино вірного!
Хінохара у віці 93 років (!!!) говорив в інтерв’ю:
“Люди, яким властивий інтерес до життя, залишаються здоровими, навіть якщо природний ритм їхнього життя іноді трохи порушується. Приблизно раз в тиждень мені доводиться працювати вночі. Якщо у мене – великий рукопис, і підходить черговий термін здачі, то можу працювати й всю ніч . Але я не дуже переймаюся з цього приводу. Адже якщо мені вдалося написати щось дійсно варте уваги, я відчуваю себе прекрасно. “
Золоті слова! І тут же Хінохара наводить приклад зі своїми колегами: деяких зустрічає в клініці після нічної зміни та бачить, що виглядають лікарі втомленими. А все чому? Тому що їм не подобається працювати вночі. Ось і весь секрет.
У довгожителів не буває зайвої ваги
Що правда, то правда. Хінохара важив 60 кг і відстоював позицію скромного харчування. У цьому з ним знову солідарні й Шаталова, і Мікулін, і Амосов – всі, хто дотримувався здорового способу життя і створював системи активного довголіття.
Хінохара говорив, що скорочення споживання калорій і холестерину знизить ймовірність склерозування артерій – однієї з основних причин багатьох захворювань.
В молодості організм потребує більшої кількості калорій, ніж після досягнення рубежу в 60 років. Хінохара наводив приклад конфуціанського вченого-японця – Кайбара Екікена (1630-1714 рр), який вже тоді написав “Керівництво щодо здорового способу життя” і стверджував, що потрібно завершувати трапезу, коли шлунок заповнений приблизно на 80%. Сам Хінохара запропонував знизити цю цифру до 70%.
Подивіться, наприклад, з чого складався раціон лікаря Сігеакі:
- На сніданок – кава, склянка молока і трохи апельсинового соку зі столовою ложкою оливкової олії.
- Обід часто пропускав, якщо був зайнятий справами. А якщо не пропускав, то трапеза складалася з печива з молоком. Хінохара говорив, що не відчував голод, тому що був дуже сконцентрований на роботі.
- На вечерю – риба, овочі та рис.
- 2 рази в тиждень – 100 г пісного м’яса.
Складайте плани
Хінохара рекомендував брати приклад з юних і жити сьогоднішнім днем, радіти теперішньому моменту. Але при цьому письмово планувати свої справи в щоденнику. Сам лікар зізнавався, що іноді його зошит була заповнений планами на 5 років вперед!
Коли Хінохара помер у віці 105 років, то в щоденнику ще були записані плани на 5 місяців вперед.
Для чого потрібне планування? По-перше, для профілактики деменції. А по-друге, для того, щоб жити далі. Адже поки є плани, є і стимул.
Щороку відвідуйте лікарів, але не покладайтеся повністю на медицину
Хінохара, сам бувши лікарем, дуже стежив за своїм здоров’ям і регулярно обстежувався. До цього він закликав і земляків, що в підсумку вилилося в щорічну диспансеризацію в Японії.
Але проходити обстеження – це одне, а сліпо приймати ліки та відправлятися на якусь стандартну процедуру – інше. Хінохара рекомендував кожен раз питати у лікаря: “А ви б порекомендували такі ліки / процедуру / операцію членам своєї сім’ї?”
Так, наприклад, Хінохара говорив, що та ж музична терапія, сміх та активний спосіб життя – це способи впоратися з деякими захворюваннями набагато кращі, ніж таблетки. Це НЕ означає, що потрібно займатися самолікуванням. Але альтернативні або допоміжні способи для оздоровлення та профілактики можна пробувати завжди.
Не робіть своє життя занадто комфортним
У будинку є ліфт? А ви все одно підніміться по сходах. Сам Хінохара до останніх днів піднімався по сходах пішки, при цьому переступав відразу через дві сходинки, щоб забезпечувати м’язам додаткове тренування.
Валізи на коліщатках? А Хінохара носив свій багаж в руці, не користувався ескалаторами. І це – у віці 93+!
Лікар Сігеакі говорив про те, що “Якщо ми не будемо “розминати свої суглоби” (а з віком управляти ними все складніше), то не схочемо багато рухатися. Мала рухливість – це менше часу на спілкування з людьми. Мало спілкування – перший крок до деменції й смутку, бо людина – істота соціальна.
Перемикайте увагу при болю
Це не означає, що потрібно ігнорувати симптоми захворювань і наслідки травм. Навпаки, при захворюваннях потрібно звертатися до лікаря. Але замість знеболювальних препаратів на тлі лікувальної терапії краще використовувати те, що буде відволікати увагу від зосередженості на своєму болю.
У клініці, яку очолював Хінохара, проводилися арт-класи і активно використовувалася музична терапія. Тут лікар наводив приклад з дітьми: коли дитина впаде і заплаче, що зроблять батьки? Так, спочатку переконаються в тому, що вона не отримала забиття. А потім всіма силами спробують відвернути увагу на щось цікаве або смішне, аби дитина забула про падіння і про те, що трошки стукнула коліно.
Не збирайте матеріальне
Це – нескінченний і невдячний процес. Хінохара не втомлювався повторювати, що ми ніколи не знаємо, коли настане наша остання година. І що ж ми заберемо з собою? Нічого. А ким ми залишимося в спогадах рідних, близьких і незнайомих людей? Ось про це краще подбати.
У книзі “Жити довго, жити добре” Сігеакі написав про те, щоб ми не намагалися накопичити всякий непотріб. Він захаращує не тільки наше житло, але і думки. Лікар пропонував навчитися легко відпускати речі зі свого життя і звільнити особистий простір, щоб він був чистим.
Ця думка в наше століття споживацтва звучить дуже протверезуючи. Хінохара додавав: гонитва за речами – шлях до стресів. Скільки часу ми проводимо, думаючи про те, що потрібно купити ось це, це і це. У більшості випадків ми просто дивимося, що є в інших, і думаємо, ніби нам це теж неодмінно потрібно. Насправді людина здатна задовольнятися малим, якщо не озиратися на стереотипи про заможне життя в суспільстві.
Як сказав Хінохара з властивим йому почуттям гумору і життєлюбством: Замість того, щоб думати про покупку непотрібної речі, можна було б зайнятися чимось більш корисним – наприклад, любов’ю.
Шукайте для себе авторитетні приклади
Для лікаря Хінохари такою людиною був його батько, який в 1900 році приїхав в США, щоб вступити до престижного ВНЗ та успішно його закінчив. Батько Хінохари був серед перших, хто наважився на такий сміливий крок. Чи жарт: японець вступив в американський університет в ті роки!
Сігеакі завжди дивився на цей вчинок батька, як на вчинок, що надихає та мотивує. І в складних ситуаціях думав, як вчинив би тато.
Пам’ятати про те, що жити довго – це чудово!
А як інакше? Адже цікаве життя – вже саме по собі стимул. Якщо кожен день нарікати та скаржитися, як все погано, то хіба збільшаться від цього фізичні та емоційні резерви організму? Вони будуть тільки згасати, і швидкість витрачання власних ресурсів стане лише зростати з кожним днем.
Позитивне ставлення до життя і до себе самого – один з найголовніших чинників активного довголіття.
Безвідповідальність до свого здоров’я – непрощенна
Хінохара рекомендував щорічний медичний огляд і сам акуратно слідував цій пораді. Лікар справедливо вважав, що абсолютну більшість захворювань можна ефективно і швидко вилікувати в зародковому стані.
Лікар Сігеакі говорив і про те, що наша лінь стосовно свого здоров’я – головна перешкода на шляху до активного довголіття.
Позитивний настрій
Сам Хінохара відрізнявся дивним почуттям гумору, любив посміятися над собою і з посмішкою дивився на навколишню дійсність. Він рекомендував дивитися на життя так, щоб бачити плюси. І навіть у найважчій ситуації знаходити позитивні сторони.
Мені дуже сподобався приклад, який наводить Сігеакі в одному зі своїх інтерв’ю:
“Наприклад, деякі засмучуються через те, що не вдалося добре виспатися вночі. Але, за великим рахунком, недосипання – не така вже й проблема. Швидше, проблема – саме занепокоєння з цього приводу.”
Хінохара був завзятим оптимістом і всім рекомендував аналогічний підхід.
Будьте активні фізично
У цьому, звичайно, з Хінохарою будуть солідарні абсолютно всі шанувальники здорового способу життя. Адже як можна зберігати ту ж ясність розуму і відчувати себе добре, якщо мало рухатися протягом дня?
Хінохара нарікав: люди настільки розлінились, що ранкова пробіжка прирівнюється мало не до подвигу. А заняття спортом – це вже взагалі щось видатне. Хоча, по суті, щоденні тренування повинні стати звичною частиною життя і не викликати подиву.
Хінохара щодня ходив пішки не менше 1,5 км. Це – від 2000 кроків за одну прогулянку. І нехай лікар спирався при цьому на тростину, але, даруйте, мова про людину, яка майже відзначила 106-й день народження!
У віці старшому 100 років Сігеакі дуже захопився гольфом. І знову – який приклад, що мотивує!
Не робіть те, чого вам зовсім не хочеться
Лікар Хінохара в декількох своїх книгах вказував на те, що йти проти себе самого – це не на користь здоров’ю і не сприяє довголіттю. Звичайно, є такі справи, які ми зобов’язані робити як батьки / дружини / члени суспільства. Є почуття обов’язку, є не дуже приємні обов’язки на кшталт прибирання квартири та т.д. Але коли мова йде про вибір, то навіщо примушувати себе виконувати доручення, яке ви категорично не хочете робити. Тому що це – проти ваших переконань / вище ваших сил / принизливо / нудно.
Сігеакі пропонував “випускати на волю свої бажання, як птахів з замкнених кліток”. Звичайно, якщо це не суперечить загальнолюдським цінностям.
Зберігайте свої сильні захоплення
Це – той самий наш внутрішній вогонь, який підтримує життя. Хінохара додає, що при старінні якість життя починає ще сильніше залежати від інтересів і ступеня захоплення ними. Найбільша помилка – це подумати: “Ну все, я постарів – прийшов час розслабитися і заспокоїтися, адже я це заслужив!”
Насправді такі думки про спокій – перший крок до припинення життя. Навпаки, потрібно ще більше спілкуватися з людьми, активно займатися улюбленими справами, шукати нові інтереси, будувати грандіозні плани – робити все те, що змушує рухатися вперед.
Адже навіщо тоді довголіття, якщо людина вже прикута до ліжка і змушена обмежувати повноцінне життя близьких людей.
Хінохара був абсолютно самостійний навіть при наближенні до 106 років, до яких він не дожив всього 2,5 місяці. Він працював, тренувався, планував, писав сценарії, книги, давав лекції та любив весело провести час. Чого тільки вартий 105-й день народження, коли Хінохара упакував в чемодан плавки й відправився в Тайвань відзначати своє свято разом з кількома десятками запрошених гостей.
Бажаємо Вам міцного здоров’я!
