Не кваптеся ЖИТИ… Цінуйте цей ДАР… Живемо ми щодня, а вмираємо — раз.
Думки після 70 …
Я запитав друга, який розміняв свої 70 і рухається до 80 років, які зміни він відчуває в собі?
Він надіслав мені таку відповідь:
- Я любив своїх батьків, братів і сестер, дружину, дітей і друзів, а тепер я почав любити себе.
- Я зрозумів, що не Атлант. Світ не лежить на моїх плечах.
3. Я перестав торгуватися з продавцями овочів і фруктів. Кілька гривень для мене нічого не вирішують, але можуть допомогти комусь платити за навчання дітей.
- Я залишаю офіціантці великі чайові. Ці гроші можуть викликати посмішку на її обличчі. Щоб заробити на життя, вона працює набагато важче, ніж я.
- Я перестав говорити літнім людям, що вони багато разів розповідають одну й ту саму історію. Нехай буде так, якщо історія допомагає їм знову пройти провулками пам’яті й заново пережити найкращі моменти життя.
- Я навчився не поправляти людей, навіть якщо знаю, що вони неправі. Це не моя робота — зробити всіх ідеальними. Спокій дорожчий за досконалість.
- Я роблю компліменти легко і щедро. Компліменти підіймають настрій не тільки одержувачу, а й мені. І дозвольте невелику пораду: ніколи не відхиляйте компліменти, просто скажіть “дякую”.
- Я йду від людей, які мене не цінують. Можливо, вони не знають, чого я вартий. Але я-то знаю.
- Я не втрачаю холоднокровності, коли хтось грає брудно, щоб обігнати мене в щурячих перегонах. Я не щур, і не змагаюся.
- Я вчуся не бентежитися своїх емоцій. Це мої емоції роблять мене людиною.
- Я зрозумів, що краще пожертвувати своїм его, ніж розірвати стосунки. Моє его триматиме мене осторонь, тоді як у стосунках я ніколи не буду один.
- Я навчився жити кожен день так, ніби він останній. Зрештою, він дійсно може бути останнім.
- Я роблю те, що робить мене щасливим. Я несу відповідальність за своє щастя, і я в боргу перед собою.
Щастя — це вибір. Ви можете бути щасливі в будь-який час.
Ну що ж, усе правильно. Можу додати лише, що ще далеко не вечір. Життя, як і раніше, прекрасне.
Всім добра і здоров’я!
(Автор невідомий)
