Романович

– А це хто такий? – замість привітання запитала моя дочка, щойно зайшла до мене в квартиру. Ярослав стояв в домашніх тапочках і у фартусі, тож сказати, що це просто колега, який зайшов на чай, я не могла. Так випадково моя дочка дізналася, що я зараз у стосунках. Я це не приховувала спеціально, але і … Читати далі

Вода з крана ледь текла — рудувата, з неприємним запахом. Люда підставила чайник. За вікном швидко темнішало, квітневий вечір лягав на місто раніше звичного. Вона дивилась, як повільно наповнюється чайник, і думала: «Вісімнадцять років. Вісімнадцять років я п’ю цю смердючу воду — хоч би хтось фільтр поставив». — Людо, ти де поділась? — голос свекрухи … Читати далі

– Льошо, я тільки одне прошу: без гостей сьогодні, гаразд? – Іра поправила сережку і вдивилась у чоловіка через камеру телефону. – П’ятнадцять років разом. Хочу, щоб ми просто були вдвох. – Звісно, ​​сонечко. Жодних гостей, чесно-чесно, – Льоша посміхнувся так само щиро, як банкомат, який обіцяє видати готівку, але все одно «тимчасово не працює». … Читати далі

– Оце так, синку, перед усією ріднею нас зганьбив! Як тепер у вічі родичам дивитися?! – голосила Наталя Львівна телефоном. – Мамо, та нічого такого я не зробив… – вкотре відповідав Максим, але на матір його доводи не діяли… …У школі Максим навчався так-сяк, за це і вчителі його особливо не любили. Коли Макс закінчив … Читати далі

– Сину, то ти прийдеш до нас в гості? Коли тебе чекати? – питаю я по телефону у Бориса. Ми ж з батьком готуємося, чекаємо, а син мовчить – то слухавку не бере, то скидає наші дзвінки. Я розуміла, що щось відбувається, але не могла второпати, що саме. Наш єдиний син Борис дуже змінився, особливо … Читати далі

– З цього дня, їсти будете на вулиці! – Даша не витримала натиску нахабних родичів. – Дашо, ну ти чого? – намагався її заспокоїти чоловік Михайло. – Я все сказала! Крапка! …Нарешті до міста прийшло літо. На травневих обіцяли спеку і Даша вже планувала, що брати із собою на дачу. Вона весь ранок шукала купальник … Читати далі

– Як же ти мене дістала! – почула Оксана, піднімаючись сходами. Зупинилася і подивилася нагору: крик долинав із квартири на шостому поверсі.”Напевно, сусіди лаються…” – подумала вона і, знизавши плечима, пішла далі. Практично в кожному багатоквартирному будинку відбуваються подібні “сімейні драми” – нічого дивного. Тому вона не стала вслухатися в слова, незважаючи на те, що … Читати далі

– Де сніданок, мамо? І куди це ти так вирядилася? – Юрій, старший син Світлани щойно прокинувся відразу попрямував на кухню. Але вже по дорозі 25-річний син зрозумів, що з кухні нічим смачним, як завжди, не пахне. А тут ще й мама з зачіскою, в новій курточці та черевичках, кудись збирається. – Сину, я в … Читати далі

– Олено, слухай, я ось подумала … – З цих слів у Ольги завжди починалося щось неприємне. Прямо, як у стоматолога: тільки рота відкриє – вже відчуваєш, що буде боляче. Олена підняла очі від кухля кави й дивилася на сестру. Та сиділа на її кухні – не скромно, а як господиня: одна нога під себе, … Читати далі

– Андрію, мама вже який день сидить сумна, дивиться у вікно. А чи не захворіла вона, може що болить, а вона нам не каже, – Зоряна за сніданком здалеку спробувала розпочати розмову з чоловіком. – Ой, вибач, кохана, я щось на роботі зовсім закрутився, і вже кілька днів не говорив з мамою. Ти спробуй з … Читати далі