Романович

– Як же ти мене дістала! – почула Оксана, піднімаючись сходами. Зупинилася і подивилася нагору: крик долинав із квартири на шостому поверсі.”Напевно, сусіди лаються…” – подумала вона і, знизавши плечима, пішла далі. Практично в кожному багатоквартирному будинку відбуваються подібні “сімейні драми” – нічого дивного. Тому вона не стала вслухатися в слова, незважаючи на те, що … Читати далі

– Де сніданок, мамо? І куди це ти так вирядилася? – Юрій, старший син Світлани щойно прокинувся відразу попрямував на кухню. Але вже по дорозі 25-річний син зрозумів, що з кухні нічим смачним, як завжди, не пахне. А тут ще й мама з зачіскою, в новій курточці та черевичках, кудись збирається. – Сину, я в … Читати далі

– Олено, слухай, я ось подумала … – З цих слів у Ольги завжди починалося щось неприємне. Прямо, як у стоматолога: тільки рота відкриє – вже відчуваєш, що буде боляче. Олена підняла очі від кухля кави й дивилася на сестру. Та сиділа на її кухні – не скромно, а як господиня: одна нога під себе, … Читати далі

– Андрію, мама вже який день сидить сумна, дивиться у вікно. А чи не захворіла вона, може що болить, а вона нам не каже, – Зоряна за сніданком здалеку спробувала розпочати розмову з чоловіком. – Ой, вибач, кохана, я щось на роботі зовсім закрутився, і вже кілька днів не говорив з мамою. Ти спробуй з … Читати далі

Уляна поставила чашку кави на стіл і потягнулась до ноутбука. За вікном шумів ранковий двір: мами з візочками, чоловіки, що поспішали на роботу, діти, які бігли до школи. Звичайний понеділок, з якого починався робочий тиждень. — Слухай, у мене тут думка з’явилася, — Уляна глянула на Павла, який лежав на дивані, уткнувшись у телефон. — … Читати далі

– Таню, привіт, я хочу продати нашу квартиру, – чудово знаючи свою дочку, Дарія Василівна не стала ходити довкола і відразу позначила проблему. – З якого дива? – миттю вибухнула та. – Забагато за неї доводиться платити, – мати вдала, що грубості не помітила, – а мені три кімнати не потрібні, цілком вистачить однієї. От … Читати далі

– Що, знову в село? І як ти тільки встигаєш? Та й якщо чесно, то я не розумію, це ж не твоя рідна мама, навіщо ти так стараєшся взагалі? – питає Світлану її колега по роботі. – Не знаю, як тобі це пояснити, але не можу я по-іншому. Марині Сергіївні потрібна моя допомога. І я … Читати далі

– Знаєш, Дмитре, я йду, – сказала Ірина, укладаючи у валізу светр та фотографію доньки. Її голос тремтів, але руки не підводили – рухи були точні, ніби завчені. – Ти що, з глузду з’їхала? – Дмитро, що сидів на кухні з газетою, підняв голову, і його обличчя спотворили суміш недовіри та страху. – Ти ж … Читати далі

– Вона – невістка, а я рідний син. Мамо, ти нічого не плутаєш? Кого ти виселяти зібралася з квартири? – розгублено питає мене Олег, який явно не очікував такого рішення від мене. – Я квартиру онуку залишаю, бо він маленький, і я його на вулицю вигнати не можу, а син у мене дорослий, він точно … Читати далі

Настя з Іваном були на сьомому небі від щастя, в них скоро буде малюк! І ось з’явився довгоочікуваний синочок Єгорка. Бабуся, мати Івана, як побачила онука, то з того дня й не злюбила: на Івана він був зовсім не схожий: біленький, весь у Настю. Свекруха одразу винесла свій вердикт: – Нагуляла! У нас таких зроду … Читати далі