Приїхали ми, з Таїсією мама була знайома з весілля, тож чайку попили з дороги і взялися до роботи, тушкували, парили, смажили, салати різали, прилади розставляли. Михась дрова для шашлику заготовляв разом із сином тітки. Ми все чудово встигли. У призначений час почали збиратися гості

Недавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили жити разом у тій квартирі, яку я знімала до шлюбу. Зі свекрухою та іншими родичами ми бачилися не часто. Приводів особливих не було, заходили в гості до батьків чоловіка рази 3, частіше не виходило, ми … Читати далі

Можеш не повертатись! – Кинула роздратована дружина. І як наврочила…

– Льоша, та скільки можна?! – Таня злісно шпурнула в чоловіка шкарпетки, що валялися на підлозі. Олексій лише зітхнув, продовжуючи спокійно збиратися. – Ну, невже важко в кошик з брудною білизною донести? Я й так цю квартиру кожні вихідні натираю, бо ви за тиждень її на хлів перетворюєте, а ти не можеш хоч трохи мені … Читати далі

Господи, тату! Ти не уявляєш, нарешті збулася моя мрія. — шепотіла вона, дивлячись, як родичі збирають свої речі. — Ще трохи, і я більше ніколи не побачу цих людей. Скільки років я терпіла їх знущання. Тепер мій день!

– Отже, так, Вікторе. — Дружина стояла на кухні, зневажливо дивлячись на чоловіка. — У мене важлива розмова. Навіть не надумай мене перебивати. За весь час, поки вони були одружені, чоловік вже чудово зрозумів, чим загрожує такий вступ. Грім та блискавки посиплються на його голову пачками. – Ну, ну, давай, починай. — Він вже здогадувався, … Читати далі

Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди зараз тітка Тамара піде? – каже Юрій, син мого чоловіка, якого я завжди вважала більш людяним і порядним, ніж його сестру, за 15 років спільного життя з чоловіком я таки щось встигла побачити. Нещодавно не стало мого чоловіка. Приїхали його діти від першого шлюбу, і відразу взялися розпоряджатися спадщиною. В принципі, спадок не малий: будинок, город, гараж, машина. Я не особливо не претендувала ні на що, але якщо чесно, то і не думала, що мене так швидко почнуть з хати виганяти

– Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди зараз тітка Тамара піде? – каже Юрій, син мого чоловіка, якого я завжди вважала більш … Читати далі

— Ти думаєш, я повірю, що чек із магазину ти викинула ненавмисно? Знову, напевно, дурницю непотрібну собі купила і тепер боїшся зізнатися? Досить спускати мої гроші! Ти сидиш на моїй шиї, не працюєш – будь люб’язна відзвітувати за кожну витрачену копійку

— Ти думаєш, я повірю, що чек із магазину ти викинула ненавмисно? Знову, напевно, дурницю непотрібну собі купила і тепер боїшся зізнатися? Досить спускати мої гроші! Ти сидиш на моїй шиї, не працюєш – будь люб’язна відзвітувати за кожну витрачену копійку! Олесі нещодавно виповнилося тридцять п’ять. Ще десять років тому, до заміжжя, жінці пророкували успішну … Читати далі

– Кохаєш, кажеш? – Андрій примружився і оголив передні зуби. – А сказала, що заміж виходиш? Збрехала, чи що

Андрій поморщився і набрав номер колишньої дружини, з якою розлучився півроку тому. “Навіть голосу її чути не хочу, – думав він, – а не те що зустрічатися”. – Алло! Ірино? Це я. Ну, хто я, Андрій, звісно. Не впізнала, чи що? Сьогодні ввечері заїду. Що значить, куди? До тебе, зрозуміло. Куди ще я можу заїхати, … Читати далі

Катерино, я все розумію, але і мама до нас не часто приїжджає, тому якщо можеш, то зустрінь її, – каже мені чоловік. В той день я мала багато важливих справ по роботі, але розуміла, що свекруха і справді до нас рідко приїжджає, тому я зателефонувала на роботу і сказала, що беру вихідний за свій рахунок. У мене на наступний день мав бути день народження, то ж начальник з розумінням поставився до ситуації, і відпустив мне на два дні. Юрій поїхав на роботу, сказав, що буде ближче до вечора, а я тим часом взялася до приготування страв, бо хотілося якомога гостинніше зустріти маму мого чоловіка. Вона настільки хороша людина, що я таких і справді мало зустрічала

– Катерино, я все розумію, але і мама до нас не часто приїжджає, тому якщо можеш, то зустрінь її, – каже мені чоловік. В той день я мала багато важливих справ по роботі, але розуміла, що свекруха і справді до нас рідко приїжджає, тому я зателефонувала на роботу і сказала, що беру вихідний за свій … Читати далі

До матері з запізненням…

– Андрію, а твоєї матері Марії вже немає в живих… – Як це? – Три місяці вже, – а потім метушливо виправдовуючись, – ми дзвонили, але в тебе, мабуть, номер новий. Телеграму відправляли. Знайти не могли, розумієш? – І твоїй дружині дзвонили колишній. І вона не додзвонилася. Ось Микола Зимін допоміг, він, виявляється, в органах. … Читати далі

Маріє, ви там на місці, то замовте для нас столик на неділю, десь приблизно на 10 осіб, – каже мені сваха, яка вирішила святкувати ювілей свого чоловіка у нас в селі. Ідея святкувати у нас мені, в принципі, сподобалася, бо в мене є де усім заночувати. А в сватів невелика двокімнатна квартира, там нема де на ніч залишитися. Я все зробила так, як сваха хотіла – пішла в ресторан, замовила столик на 10 осіб. Мене попередили, що місце буде приблизно коштувати півтора тисячі гривень, сказали дати завдаток, хоча б дві тисячі. Я порадилася в телефонному режимі з свахою, розповіла їй що і до чого, вона дала добро і я все замовила. Завдаток я з свого гаманця дала, без задньої думки, адже ж не з чужими людьми я справу маю, звідки ж я знала, що все так обернеться

– Як добре, свахо, що ви якраз у відпустці! То ми до вас і приїдемо, у вас гарно дуже, село курортне, сніг, краса неймовірна навколо, – каже мені по телефону моя сваха Ірина. Я приїхала з Італії лише тиждень тому додому, і планую бути всього три тижні, треба на роботу повертатися. А у свата мого … Читати далі

– Знайшов, синку, знайшов… Іра стояла біля порога і дивилася на своїх чоловіків, і великі сльози котилися по її щоках

Уже кілька місяців Олег мріяв розлучитися зі своєю дружиною Іриною. Разом вони прожили сім років, дітей так і не завели, і в один момент Олег зрозумів, що йому стало нудно з Ірою. Кожен день був схожий на попередній і наступний, однаковими були тижні й місяці. Іра була прекрасною господинею, чудово готувала, Олег ніколи не знав … Читати далі