Романович

Ліда з Михайлом почали жити разом. Сусіди здивувалися, побачивши на її подвірʼї молодого чоловіка, але запитань не ставили. Михайло багато робив по господарству. Незабаром будинок Ліди засяяв свіжою фарбою. Спочатку вони приховували їхні стосунки. А потім перестали – дедалі частіше люди бачили їх разом. Хтось радів за них, але були й заздрісники. – Стільки самотніх жінок, а він зі старою зв’язався! – шепотілися пліткарки. Ліда мало звертала увагу на це… Так пройшло три роки, як один день. Одного разу Ліда прийшла з роботи, а Михайло сидить задумливий, дивлячись у стіну. Ліда одразу все зрозуміла… – Що таке? – тільки й змогла запитати вона

Автор

Ліда з Михайлом почали жити разом. Сусіди здивувалися, побачивши на її подвірʼї молодого чоловіка, але запитань не ставили. Михайло багато робив по господарству. Незабаром будинок Ліди засяяв свіжою фарбою. Спочатку вони приховували їхні стосунки. А потім перестали – дедалі частіше люди бачили їх разом. Хтось радів за них, але були й заздрісники. – Стільки самотніх … Читати далі

Людмила Петрівна набрала номер свого сина. – Дмитрику… – почала вона. – Ти не міг би завтра приїхати? Поговорити треба. – Щось сталося? – запереживав Дмитро. – Ні, нічого такого, – жінка помовчала. – Просто… Скучила… Насправді Людмила Петрівна просто не могла так більше! Тридцять сім років вона прожила в цьому будинку. А тепер… Наступного дня, коли син приїхав, вона довго не могла розпочати розмову. Пригощала пиріжками, розпитувала про внуків, роботу… – Мамо, – не витримав Дмитро. – Що таке? Жінка зітхнула. – Сину, я тут подумала… – почала вона і замовкла. – Мамо, та кажи вже, що в тебе тут сталося?! – син не розумів, що відбувається

Автор

Людмила Петрівна набрала номер свого сина. – Дмитрику… – почала вона. – Ти не міг би завтра приїхати? Поговорити треба. – Щось сталося? – запереживав Дмитро. – Ні, нічого такого, – жінка помовчала. – Просто… Скучила… Насправді Людмила Петрівна просто не могла так більше! Тридцять сім років вона прожила в цьому будинку. А тепер… Наступного … Читати далі

– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть не обернувся, коли Марина зайшла. – Сідай, – сказав він. Марина обережно сіла на стілець. – Ну що, голубонько, – раптом сказала Інна. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся! Як крутишся тут постійно! – Інно Володимирівно, про що ви? – Марина не розуміла, що відбувається

Автор

– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть … Читати далі

Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав розповісти їм дуже неприємну новину… Чоловік зайшов у підʼїзд і подзвонив у двері квартири батьків. Йому відкрив батько. Чоловік чомусь був дуже сердитий. – Привіт, – сказав він синові. – Добре, що ти прийшов. Заходь давай… – Привіт, тату, – кивнув Сергій, а в самого в голові промайнуло: – Невже їм уже хтось сказав? – Мама вдома? – запитав він. – Вдома, вдома, – невдоволено відповів батько. – Куди ж вона подінеться?! Сидить он, як примхлива пані. – Ти про що? – не зрозумів Сергій. – Що з тобою, тату? – А те що все, з мене досить! – раптом вигукнув той. Сергій не розумів, що відбувається

Автор

Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав розповісти їм дуже неприємну новину… Чоловік зайшов у підʼїзд і подзвонив у двері квартири батьків. Йому відкрив батько. Чоловік чомусь був дуже сердитий. – Привіт, – сказав він синові. – Добре, що ти прийшов. Заходь давай… – Привіт, тату, – кивнув Сергій, а в самого в … Читати далі

Ліда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття і пройшла до спальні. – Ще спить мій коханий, – усміхнулася вона, побачивши Андрія в ліжку. Вона хотіла було розбудити Андрія ніжним поцілунком, порадувати його. Раптом дружина помітила, що в ліжку лежало двоє. – А це ще що? – здивувалася вона. Ліда рішуче забрала ковдру з ліжка і остовпіла від побаченого

Автор

 Ліда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття і пройшла до спальні. – Ще спить мій коханий, – усміхнулася вона, побачивши Андрія в … Читати далі

Петро повернувся додому з роботи. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала Ніна, коли чоловік зайшов на кухню. – Не відмовлюся, – відповів він. Ніна розігріла вечерю, поставила на стіл. Петро повечеряв, а потім уважно подивився на дружину. – Я хочу розлучитися! – заявив він. Ніна вирішила, що це жарт, і навіть хмикнула у відповідь. Але, подивившись на чоловіка, зрозуміла, що він говорить серйозно. – Петро, що сталося? – спитала Ніна. – А то ти не знаєш! – уїдливо сказав чоловік. – Петро, я правда нічого не знаю! Поясни! – Ніна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Автор

Петро повернувся додому з роботи. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала Ніна, коли чоловік зайшов на кухню. – Не відмовлюся, – відповів він. Ніна розігріла вечерю, поставила на стіл. Петро повечеряв, а потім уважно подивився на дружину. – Я хочу розлучитися! – заявив він. Ніна вирішила, що це жарт, і навіть хмикнула у відповідь. Але, … Читати далі

Наталя приїхала у квартиру своєї матері, якої нещодавно не стало. В квартирі бабусі Ганни зараз жив син та невістка Наталки. Жінка хотіла забрати деякі речі матері. Двері були відчинені, Наталя тихенько зайшла. У спальні було чути голос Насті, невістка розмовляла з кимось по телефону. – Не буду їй заважати, – вирішила Наталя, і вже хотіла було зайти у кімнату матері, як раптом її увагу привернула одна фраза невістки. Наталя підійшла ближче до спальні невістки та сина, тихенько причаїлася, прислухалася до розмови Насті… і аж рота відкрила від почутого

Автор

— Алло, Наталко, ти не можеш приїхати, мені щось недобре. Денис із Настею залишили мені Вітю і пішли в гості, не можу додзвонитися до них. — Знову лишили? Та що це таке! Зараз приїду, мамо. За півгодини Наталка була у мами. – Тиск піднявся, не можу ніяк знизити. Голова важка… — Може швидку викликати? – … Читати далі

– Валю, приготуй щось на стіл, – Захар зайшов до дружини на кухню. – Сьогодні до нас у гості прийде мій товариш з дружиною. – А ти попередити раніше не міг? – обурилася дружина. – Валю, ти ж така чудова господиня, ти впораєшся, – лестився Захар. Валентина здалася і взялася за готування. Через декілька годин у двері подзвонили. Захар зустрів гостей і провів їх у зал. – Ну, що там Валю? Все готово? – чоловік повернувся на кухню. – Так, – підтвердила дружина. Валентина поставила супниці на тацю і віднесла гостям. Гості відкрили кришки в супницях і застигли від побаченого

Автор

– Валю, приготуй щось на стіл, – Захар зайшов до дружини на кухню. – Сьогодні до нас у гості прийде мій товариш з дружиною. – А ти попередити раніше не міг? – обурилася дружина. – Валю, ти ж така чудова господиня, ти впораєшся, – лестився Захар. Валентина здалася і взялася за готування. Через декілька годин … Читати далі

– Мама з татом приїжджають, – раптом сказала Ганна своєму коханому. – Вони дуже хочуть познайомитися з тобою. Григорій, який намазував джем на тост, застиг. – Чудово, – сказав він. – Я теж з нетерпінням чекаю зустрічі. Але Ганна побачила, як він напружився… Наступний тиждень пролетів як один день. І ось настав день X. Ганна нервово поправляла скатертину на столі, коли пролунав дзвінок у двері. – Я відкрию, – сказав Григорій. Він відчинив двері, і на порозі з’явилися батьки Ганни. На мить запала тиша. Мама Ганни, Олена Петрівна, застигла з відкритим ротом, а батько, Роман Миколайович, насупився

Автор

 – Мама з татом приїжджають, – раптом сказала Ганна своєму коханому. – Вони дуже хочуть познайомитися з тобою. Григорій, який намазував джем на тост, застиг. – Чудово, – сказав він. – Я теж з нетерпінням чекаю зустрічі. Але Ганна побачила, як він напружився… Наступний тиждень пролетів як один день. І ось настав день X. Ганна … Читати далі

Світлана була на роботі, коли зателефонувала її подруга Ганна. — Світлано, привіт! Як справи? Можеш говорити? – одразу запитала вона. — Привіт. Так, можу. Все гаразд у нас, ти як? Як діти? – відповіла Світлана. — У нас також все нормально. Слухай… Не моя справа, ​​але не можу мовчати. Не знаю як це розуміти, – намагалася почати неприємну розмову Ганна. – Ганно, ти мене хвилюєш? Щось сталося? – насторожилися Світлана. – Я сьогодні дещо побачила, і вважаю неправильним приховувати це від тебе, – несподівано додала Ганна, зібралася з думками і все розповіла подрузі. Світлана вислухала її і ахнула від почутого

Автор

Світлана була на роботі, коли зателефонувала її подруга Ганна. — Світлано, привіт! Як справи? Можеш говорити? – одразу запитала вона. — Привіт. Так, можу. Все гаразд у нас, ти як? Як діти? – відповіла Світлана. — У нас також все нормально. Слухай… Не моя справа, ​​але не можу мовчати. Не знаю як це розуміти, – … Читати далі