9 Березня, 2026

Автор: Романович

Валентина зайшла до маминої кімнатки. – Як же тебе не вистачає, – тихо промовила жінка, дивлячись на фото мами. У кімнаті було майже все, як за мами, у Валі рука поки не піднімається щось викинути. Відразу сльози, не може Валя поки щось чіпати. Зайшла Валя за теплою кофтою, вона занедужала. – Десь мамин теплий пуховик тут був, – сказала жінка, взяла табуретку і полізла до антресолей. Валентина відкрила антресоль і застигла від здивування
Uncategorized

Валентина зайшла до маминої кімнатки. – Як же тебе не вистачає, – тихо промовила жінка, дивлячись на фото мами. У кімнаті було майже все, як за мами, у Валі рука поки не піднімається щось викинути. Відразу сльози, не може Валя поки щось чіпати. Зайшла Валя за теплою кофтою, вона занедужала. – Десь мамин теплий пуховик тут був, – сказала жінка, взяла табуретку і полізла до антресолей. Валентина відкрила антресоль і застигла від здивування

Валентина зайшла до маминої кімнатки. – Як же тебе не вистачає, – тихо промовила жінка, дивлячись на фото мами. У кімнаті було майже все, як за мами, у Валі рука поки не піднімається щось викинути. Відразу сльози, не може Валя поки щось чіпати. Зайшла Валя за теплою кофтою, вона занедужала. – Десь мамин теплий пуховик […]

Read More
Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Її чоловік Славко мав скоро повернутися з відрядження. Раптом вона зустріла колишню сусідку Ольгу. Ольга вийшла заміж і переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка твого зустріла, а тепер тебе! – А я капустину купила, хочу Славкові до повернення борщику наварити! – сказала Діана. Ольга раптом якось дивно глянула на подругу. – Ти чого? – запитала Діана, нічого не розуміючи. – Ти мене вибач, Діаночко. Але Славко ще вчора повернувся. Одним поїздом їхали… Діана так і випустила капусту з рук
Uncategorized

Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Її чоловік Славко мав скоро повернутися з відрядження. Раптом вона зустріла колишню сусідку Ольгу. Ольга вийшла заміж і переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка твого зустріла, а тепер тебе! – А я капустину купила, хочу Славкові до повернення борщику наварити! – сказала Діана. Ольга раптом якось дивно глянула на подругу. – Ти чого? – запитала Діана, нічого не розуміючи. – Ти мене вибач, Діаночко. Але Славко ще вчора повернувся. Одним поїздом їхали… Діана так і випустила капусту з рук

Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Її чоловік Славко мав скоро повернутися з відрядження. Раптом вона зустріла колишню сусідку Ольгу. Ольга вийшла заміж і переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка твого зустріла, а тепер тебе! – А я капустину купила, хочу Славкові до […]

Read More
На Святвечір Оксана, щось наспівуючи, готувала на кухні салат. В духовці тушкувалася курочка. На вечерю мав зайти її коханий Микола. Жінка замріяно посміхнулася. Раптом пролунав дзвінок у двері… – Щось він рано, – здивувалася Оксана. Її син Дмитрик побіг відчиняти. – Спитай спочатку хто там! – гукнула йому навздогін Оксана. Але хлопчик вже відчинив двері. Оксана глянула хто прийшов і так і застигла, не розуміючи, що відбувається
Uncategorized

На Святвечір Оксана, щось наспівуючи, готувала на кухні салат. В духовці тушкувалася курочка. На вечерю мав зайти її коханий Микола. Жінка замріяно посміхнулася. Раптом пролунав дзвінок у двері… – Щось він рано, – здивувалася Оксана. Її син Дмитрик побіг відчиняти. – Спитай спочатку хто там! – гукнула йому навздогін Оксана. Але хлопчик вже відчинив двері. Оксана глянула хто прийшов і так і застигла, не розуміючи, що відбувається

– Змерз? – Оксана поправила синові шапку. Маленький Дмитрик похитав головою, шморгнув носом і сховався глибше у теплий шарфик. Майже пів години вони брели сніговою дорогою. До Нового року залишалася зовсім нічого. – От понесло мене сюди! – сварилася на себе жінка. – Сиділи б зараз спокійно у тітки Віри, святкували. І у теплі. А […]

Read More
Хлопчисько в колисці криком заходиться, а ця спить… ах ти корівонька, спить вона на підлозі, посеред хати… А де ж Панас? Час-то вже, чи не трапилося б чого… – Катерино, Катько, чого мовчиш? – штовхнула, а вона застогнала, Боже милостивий, весь поділ темний
Uncategorized

Хлопчисько в колисці криком заходиться, а ця спить… ах ти корівонька, спить вона на підлозі, посеред хати… А де ж Панас? Час-то вже, чи не трапилося б чого… – Катерино, Катько, чого мовчиш? – штовхнула, а вона застогнала, Боже милостивий, весь поділ темний

Невістку свою, Калина, не сприймала. І ні, не через одвічний конфлікт свекрухи й невістки, а просто не любила. А за що її любити, цю розтелепу? Як заговорить, неначе труба єрихонська, одне око косить трохи, обличчя все рябе, укрите ластовинням, тьху, що це за жінка, така? Волосся, як кінський хвіст, жорстке, сама довготелеса, руки, як палиці, […]

Read More
— Мамка зовсім знавісніла! — казав він їй, валяючись на ліжку після чергового разу, задоволений собою. — Баб до мене водити стала. Чую, одружити мене надумала. — А ти що? — з надією в голосі запитала Галина, намагаючись не видати свого хвилювання. — А я не хочу. Одружуються для чого? Щоб у ліжко стрибати регулярно. А в мене ти є для цього! Тож не переймайся, не покину я тебе
Uncategorized

— Мамка зовсім знавісніла! — казав він їй, валяючись на ліжку після чергового разу, задоволений собою. — Баб до мене водити стала. Чую, одружити мене надумала. — А ти що? — з надією в голосі запитала Галина, намагаючись не видати свого хвилювання. — А я не хочу. Одружуються для чого? Щоб у ліжко стрибати регулярно. А в мене ти є для цього! Тож не переймайся, не покину я тебе

— Галю, скажи мені, це правда?! — репетував він на всю хату так, що, мабуть, було чути й на вулиці. Його голос тремтів від люті. Галина була в шоці від слів матінки сусіда. Вона почувалася приниженою, ніби її втоптали в бруд. І тільки надія на визволення змушувала її мовчки кивати, погоджуючись на всі умови. Як […]

Read More
Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала сама до себе Ганна. Раптом двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшов якийсь чоловік. – Вам допомогти?! – вигукнув він. Ганна глянула на нього і не повірила своїм очам
Uncategorized

Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала сама до себе Ганна. Раптом двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшов якийсь чоловік. – Вам допомогти?! – вигукнув він. Ганна глянула на нього і не повірила своїм очам

Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала […]

Read More
Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до старенької жінки. – Тримай, бабусю! – Катя простягла пакет. – Це тобі! – Що це? – здивувалася бабуся Олена. – Сюрприз, подивись. Я думаю тобі сподобається, – усміхнулася Катя. Бабуся Олена розкрила пакет, заглянула всередину, і в розпачі опустилася на стілець. – Тобі що не сподобалося? – запитала внучка. – Катю, я ж тебе просила! Я ж тебе так просила…, – сумно повторювала бабуся. Катя здивовано дивилася на бабусю, не розуміючи, як їй реагувати на таке
Uncategorized

Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до старенької жінки. – Тримай, бабусю! – Катя простягла пакет. – Це тобі! – Що це? – здивувалася бабуся Олена. – Сюрприз, подивись. Я думаю тобі сподобається, – усміхнулася Катя. Бабуся Олена розкрила пакет, заглянула всередину, і в розпачі опустилася на стілець. – Тобі що не сподобалося? – запитала внучка. – Катю, я ж тебе просила! Я ж тебе так просила…, – сумно повторювала бабуся. Катя здивовано дивилася на бабусю, не розуміючи, як їй реагувати на таке

Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до старенької жінки. – Тримай, бабусю! – Катя простягла пакет. – Це тобі! – Що це? – здивувалася бабуся Олена. – Сюрприз, подивись. Я думаю тобі сподобається, – усміхнулася Катя. Бабуся Олена розкрила пакет, заглянула всередину, […]

Read More
У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок заслаб, – відповіла Віра. – Не могли ми з ним мандрувати… – Ось, Марина просила тобі віддати, якщо приїдеш, – Ольга простягла їй ключі від хати тітки і якийсь пакуночок. Віра розгорнула білу ганчірочку і так і застигла від побаченого
Uncategorized

У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок заслаб, – відповіла Віра. – Не могли ми з ним мандрувати… – Ось, Марина просила тобі віддати, якщо приїдеш, – Ольга простягла їй ключі від хати тітки і якийсь пакуночок. Віра розгорнула білу ганчірочку і так і застигла від побаченого

У Віри не стало її тітки Марини. Тітка жила далеко в маленькому селі. Віра вирішила зʼїздити туди… Насамперед вона зайшла до сусідки Ольги. – Я за Маринкою три роки доглядала, слаба вона була дуже, – казала сусідка. – А вам не повідомляла, не хотіла з місця піднімати. – Мені дуже шкода, але в мене синочок […]

Read More
Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала додому. Вона відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки
Uncategorized

Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала додому. Вона відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки

Ірина вийшла з вагона поїзда і озирнулась на всі боки. Її чоловіка Олега ніде не було. Ніхто її не зустрічав… – Ну не перетрудився б, – подумала вона. – Міг би й приїхати на вокзал! Ірина дістала з сумочки телефон і набрала чоловіка. Але Олег чомусь не відповідав… Ірина зітхнула, взяла свою валізу і поїхала […]

Read More
Оленко, я не можу допомогти нічим, вибач. Хоч ми й друзі, але я не схвалюю те, що ти хочеш зробити. Це ж дитина
Uncategorized

Оленко, я не можу допомогти нічим, вибач. Хоч ми й друзі, але я не схвалюю те, що ти хочеш зробити. Це ж дитина

 “– Оленко, я не можу допомогти нічим, вибач. Хоч ми й друзі, але я не схвалюю те, що ти хочеш зробити. Це ж дитина – Самсонов, мені потрібна твоя допомога. Я чекаю дитину. Залишати звісно, не збираюся. Термін 3 місяці лікарі не беруться вже. Знайди мені того, хто візьметься. Ти такий спритний, може допоможеш мені? […]

Read More