Романович

Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Андрій, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулася, різко схопилася і, йдучи босими ногами, побігла до дверей. Знесилена якось одразу, притулилася до одвірка і завмерла. Тихо. Нікого. Такі сни їй снилися часто і постійно обманювали, але щоразу вона бігла до дверей і відчиняла їх навстіж. … Читати далі

— Валюшо, я тут продуктів накупив, стіл будемо накривати, син сьогодні наречену приведе знайомитися! Федір сяяв як червоне сонечко, лисина виблискувала, відбиваючи світло від лампочки в передпокої. Він простягнув битком набиті пакети дружині, і втомлено впав на стілець. — Кого приведе? Насупилася Валентина Миколаївна, обличчя її посіріло від злості, і чорні кола під очима різко виступили, … Читати далі

У мене двоє доньок, Світланка, вона справді світлий промінчик в моєму житті – гарна, успішна, добра. Вона з самого дитинства була така, що хотілося віддати їй все на світі, а не лише своє серце. А от Аня вже пішла в чоловіка, я була певна, що якби вона була хлопчиком, то була б навіть симпатична, але … Читати далі

– Синку, будь ласка, глянь, термін придатності на цьому маргарині. Очі вже не ті, ніяк не розберу, а окуляри вдома залишив. Ілля обернувся на тихий голос і побачив згорбленого старого в потертому пальто, з надією простягає йому пачку маргарина. у дрібний шрифт. – Так, придатний до… 15 квітня наступного року. Ще довго. – Дякую, синочку, … Читати далі

– А я думала, ти зрадієш, – кажу я своєму чоловікові. – Це ж не що-небудь, це квартира. Не розумію, що не так? – Ти мала зі мною порадитися, перше, ніж такі серйозні речі вирішувати, – невдоволено бурчить Станіслав. – Вибач, але гроші мої, і я думала, що сама маю право вирішувати, куди і на … Читати далі

– Як нема грошей? У тебе ж зарплата мала бути? – стала картати Катерину мама. – Чим ми за квартиру платити будемо? – голосила вона. Катерина почувалася винною. Один раз в житті вона вирішила витратитися на себе – купила собі нові осінні чобітки, бо старі уже їй служили більше 5-ти років і були в дуже … Читати далі

Валентина Михайлівна вийшла на балкон і на повні груди вдихнула чисте повітря. Вона завжди мріяла про свій будиночок біля моря. Однак на подібне житло грошей у літнього подружжя не вистачило, зате вони змогли придбати двоповерховий котедж у Ворохті. – Валю, ти де? – пролунав крик Петра Андрійовича. – На балконі, мабуть? Жінка ствердно відповіла, і … Читати далі

Максим, узявшись у боки, зустрів мене в порозі. Окинувши мене докірливим поглядом, він спитав: – Ти бачила час? – Бачила, – втомлено знімаючи з шиї шарф, відповіла я. – У тебе до котрої годин робочий день? До шостої? Тоді якого біса ти повернулася о дев’ятій? Тобі за це заплатять, чи що? – почав сипати запитаннями … Читати далі

За три роки до мене прийшла старша донька. Говорила довго і все втирала сльозу і апелювала до того, що має трьох дітей. Я їй одне говорю, а та хлипає і повторює: “Але ж ти сама бачиш, кому із нас більше потрібно. Як можна бути настільки сліпою?”. Я все життя працювала при гарній посаді. Мала і … Читати далі

— Дивись, вона знову прийшла, — дівчина років двадцяти в уніформі магазину звернулася до напарниці. І тепер вони обидві дивилися на жіночку середніх років, що стояла навпроти вітрини з боку вулиці. — Ну, що ви на неї втупилися? Ну, дивиться. І що? — звернувся до дівчат хлопець у такій самій уніформі. — Антоне, вона ж приходить щомісяця! Стоїть, дивиться. І … Читати далі