Романович

– Ти хочеш сказати, що грошей нам висилати не будеш? А для чого ж ти тоді поїхала за кордон? – здивовано мене питає донька по телефону. – Напевно, ти так жартуєш, мамо. Я машину вже замовив, от-от привезти мають, а чим я заплачу? – обурюється син. Три роки тому я стала заробітчанкою. Зараз шкодую, що … Читати далі

Іра лише рік тому відчула себе людиною. До цього майже три роки їй доводилося буквально виживати. Ірина залишилася одна з двома маленькими дітьми – старшій дочці на момент розлучення з чоловіком виповнилося чотири роки, а молодшому синові – рік. Причиною розірвання шлюбу стала зрада. Микола якось повідомив дружині, що покохав іншу: – Знаєш, Іро, ось … Читати далі

— Я вже доросла, мамо!— Настусю, я знаю, але невже так важко зателефонувати і сказати, що все гаразд. Бабуся хвилюється за тебе, я переживаю, дідусь місця собі не знаходить, коли ти не береш слухавку.— Дістали ви мене зі своєю опікою, скільки можна? Мені скоро виповниться дев’ятнадцять, я повнолітня, можете врешті-решт це зрозуміти?! — Ми все … Читати далі

Лікарняна палата пригнічувала й дратувала. Аня затулила долонями вуха, щоб не чути нестерпного плачу немовлят у сусідній палаті. Їй хотілося тільки одного, швидше втекти звідси, і забути все, як страшний сон. — Аню, дитинко, ну хоч подивися на неї! — просила літня акушерка, тітка Ніна. — Адже вона схожа на тебе, як дві краплі води! … Читати далі

— Синку, купи яблучка, свої, домашні, не кроплені. Саме це «не кроплені» і змусило Олександра зупинитися й обернутися. Так говорила завжди його бабуся в далекому дитинстві: не обприскати, а покропити. — Не кроплені, кажете, – підійшов він до прилавка. Старенька з купкою яблук пожвавилася і швидко затараторила: — Не кроплені, не кроплені, зі свого дерева … Читати далі

– Не розумію тебе, синку! Ось одружився ти і що? – питала Надія Степанівна сина, коли той вкотре приїхав до неї у свій вихідний день із самого ранку. – Що? – не зрозумів Валера мати. – Чому ти так часто приїжджаєш до нас із батьком? Хіба у вас із Настею немає своїх справ? Свого життя? … Читати далі

— Ну, що, Михайловичу, знову дівка? І як це у тебе виходить… п’ята і знову донька … або ж ти спеціально… — Ага, прям мріяв, – буркнув Михайлович з незадоволеним виглядом. — Та постривай, Грицько, дай хоч привітаю, – сусід Микола квапливо підійшов до Григорія Гришко, сорокарічного батька п’ятьох дочок. — З чим вітати? – … Читати далі

Отримавши сповіщення про те, що її адресу прямує посилка Маринка аж закружляла кімнатою. Подумати тільки – 40 кілограмів. То ж скільки усього сестра наскладала зі своєї Канади? Там же може бути все що завгодно. А гроші, гроші теж будуть? Щасливі думки витісняли одна одну. Дівчина щогодини зазирала в додаток відслідковуючи посилку. В голові роїлись здогадки, … Читати далі

– Я не хочу, тату, нікуди їхати! Це твоя витівка! Твоя і твоєї цієї… Наталі! – Відмовлялася Настя їхати з батьком у ресторан. – Так, це наша витівка, але ж ти моя дочка! Ти маєш бути поруч зі мною! Тим більше, це наша спільна урочистість, і я не хотів би чимось засмучувати свою дружину! Якщо … Читати далі

— Як же ми всі тут помістимося? Ти ж казала, що в тебе трикімнатна квартира… Женя в подиві роздивлялася кімнату, де їй належало жити з дітьми. У двадцяти квадратних метрах розмістилися два дивани і стіл із шафою, залишивши вузенький прохід. — Трикімнатна була в Юри, коли ми жили разом. А тепер знімаю кімнату в комуналці … Читати далі