Автор Романович

— Ви нікуди не переїжджаєте, — відповіла свекруха, — квартира записана на мене, значить, я тут господиня. І я вирішила, що в цьому будинку будуть жити мої онуки та їхня мати

Ірина втомлено блукала супермаркетом, складаючи в візок продукти. У руці вона тримала список, який склала ще на роботі. Підійшовши до каси, вона набрала номер чоловіка: — Ігоре, ти зможеш зустріти мене біля під’їзду? — Взагалі-то я ще на роботі, —… Продовжити читання →

— Валентино Іванівно, — тихо запитала я, відвівши свекруху вбік, — а ви попереджали, що приїдете не одна

Я мазала хліб маслом і посміхалася. Вперше за два роки ми їдемо на дачу всією сім’єю — без поспіху, без справ, просто так. Андрій взяв відпустку, Настя закінчила сьомий клас, а у мене накопичилося стільки втоми, що хотілося просто лягти… Продовжити читання →

— Мамі скажемо, що це порода така,… Кусюча, — спробував пожартувати чоловік

Того літа я переїхала до чоловіка. Звичайно, був скандал. Мама кричала навздогін, що, коли принесу в підолі, до неї щоб не приходила. «Дивно, – думала я, збираючи валізу. – Ти ж ніби хотіла онуків…» Мама штовхала капцем валізу, хоча вона… Продовжити читання →

— Ні, ми не поїдемо ні в готель, ні на дачу. Ні, ми не виїдемо з власної квартири. І знаєш що, Свєто, я тобі скажу чесно — мені взагалі набридли ваші візити

Марина почула дзвінок у двері і подумки зітхнула. Крізь вічко вона побачила знайомі силуети — Світлана з чоловіком Ігорем і двоє підлітків за спиною. Звичайно, вони приїхали без попередження. Знову. — Андрій! — покликала вона чоловіка, який у цей момент… Продовжити читання →

Зручно влаштувався. Сім’я і коханка на стороні. Ні про що думати не треба. Квартира є, машина, дружина добре заробляє, на все вистачає

Олена вийшла з душу, в махровому халаті, на голові тюрбан з рушника. Поглянула на себе в дзеркало і посміхнулася. Настрій чудовий, вихідний, чоловік Вадим поїхав до батьків, син Ромка пішов гуляти. “Зараз приготую обід, може, спекти шарлотку?” На вулиці весна,… Продовжити читання →

— Оксано, я не знаю, як було прийнято у вас вдома, але тут правила такі: обслуговувати тебе ніхто не буде

— Аллочка, ти ж одна живеш? Ну виручай, будь ласка. У тебе ж у самої дочка, повинна розуміти, як це — в чуже місто рідну донечку відпускати і місяцями не бачити. Аллочка розуміла. Напевно, тому й погодилася прихистити на час… Продовжити читання →

– Мою квартиру хочеш?! Думаєш, я не знаю, для чого ти за мною доглядаєш?! Я цю квартиру краще державі заповім, ніж вона вам дістанеться

Галина Михайлівна увійшла до квартири невістки і з жадібністю почала оглядати свіжий ремонт. У її погляді була заздрість, а ще злість, тому що незважаючи ні на що Тетяна примудрилася зовсім впоратися сама: дім повна чаша, син росте вихованим і акуратним,… Продовжити читання →

– Даремно ти не слухаєш кота! Тварини не помиляються

Тамара підскочила за 15 хвилин до будильника. Вона обережно спустила ноги з ліжка. Точно, все, як вона і думала. Капці Григорія були мокрими, а поруч сидів задоволений кіт. Тамара швидко схопила капці, вискочила на кухню, кинула їх у тазик, а… Продовжити читання →

Я запам’ятала, як ти сказав у кафе, що якби всі вирішували свої проблеми на мосту, то на планеті не залишилося б жодної людини. І посміхнувся

На самому початку нічного чергування «швидка» привезла молодого чоловіка. Його машина зіткнулася з позашляховиком на перехресті. Після багатогодинної операції пацієнта відвезли в реанімацію, а хірург Елеонора Сергіївна в ординаторській записувала в карту хід операції. — Кава, Елеоноро Сергіївно. — Досвідчена… Продовжити читання →

Ти – моя Весна! Ти – моє повітря, без якого мені не прожити! Ти – мій Всесвіт

Він підійшов у кафе до самотньої дівчини, яка попивала гарячу каву. Трохи зніяковівши, він звернувся до дівчини: – Дівчино, добрий день, недобре красти серед білого дня, – тихо, але виразно вимовив він. – Що? – дивлячись на нього з подивом,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑