Романович

Перед новим роком подзвонила мені старша сестра Діана з проханням:  – У Лесі з гуртожитком проблеми. Зовсім ніде жити. Прийми до себе на кілька місяців, доки житло не знайде. Тоді в мене виникли підозри, що дівку просто вигнали. Адже Леся зовсім не навчалась. Вона увесь час шукала пригоди. То посеред ночі поверталась в гуртожиток, то … Читати далі

Багато років я уявляла, що повернусь в рідне село переможницею. Я ж тепер заможна, он яку хату збудувала, аби всі бачили. А коли їхала до Італії була нещасна й усіма покинута.  Зараз мені 41 рік, з них 22 була на заробітках. Зовсім молоденькою поїхала. Тоді іншого виходу не бачила. Мама вже там була, а мені … Читати далі

Я за освітою військовий, тому 24 лютого зранку вже їхав на службу. Жінка Катерина з дітьми залишилася у Львові. Хоча я казав “буде більший наступ – берете валізи та тікаєте в Польщу”. Моя мама вже давним-давно живе та працює в Італії, тому могла зустріти їх на кордоні та забрати в безпечніше місце.  Знаєте, один Бог … Читати далі

Я закінчила навчання в медінституті й переїхала працювати у невелике село. Там я зустріла молодого юнака, який тільки вийшов з армії. Між нами зав’язалося тісне спілкування, яке переросло у стосунки. Ми разом гуляли, ходили в клуб й відвідували усі родинні свята. Ніхто навіть не сумнівався в тому, що ми одружимося. Весілля відбулося швидше, ніж планувалося, … Читати далі

Коли свекруха сказала, що збирається подарувати нам свою дачу – я була на сьомому небі від щастя. Ніколи навіть не сподівалася, що Марія Миколаївна на таке піде.  Город, картопля, огірки, помідори і гори банок із закрутками – все це приносило жінці купу задоволення.  Її жартома називали в селі постачальником квашенини. Всі сусіди, друзі і просто знайомі … Читати далі

У молодості думала, що не буду такою, як інші, і точно вийду заміж раз і на все життя. Ось 9 років тому й побралася з коханим. Жили непогано, тільки діток не було. Я вже ніяк не могла завагітніти. Ходили в лікарню, проходила обстеження, пила ліки, але два роки тому народила прекрасну донечку. Довелося вийти в … Читати далі

Моя мама виїхала в Італію 10 років тому, як тільки її покинув наш тато.  Мені на той час було 17 років, а сестрі всього 14. Ми просили її не їхали, не лишати нас напризволяще, але вона й слухати нічого не хотіла. Сказала, що їде за кордон не заради грошей, а заради особистого життя.  Свого вона … Читати далі

Мій брат Петро виїхав до Литви ще до війни, десь за місяць до лютневих подій. Каже, що їхав заробляти на краще життя для сім’ї – вагітна жінка та донечка. Тоді вони дійсно жили вкрай скромно, мама Петрові час від часу допомагала фінансово, хоча вже сама пенсіонерка. Але ж це не вихід…. Але за місяців Петя … Читати далі

Я завжди казала, що діти – то щастя. Тому мріяла про велику родину та хотіла стати багатодітною мамою. І мій чоловік також хотів цього. Первістка Сергійка я народила ще наприкінці 1 курсу. Правда, ніхто з родичів не попереджав, що мала дитина – це великі витрати на підгузки, іграшки, одяг, суміші та інші дрібнички. На щастя, … Читати далі

ені 60 років і за своє життя я багато бачила. Та те, що сталося нещодавно – остаточно вибило мене з колії. Усе життя я викладала в університеті на філологічному факультеті. Читала дітям українську літературу. Саме тому ставлення до наших письменників в мене особливе. Тим паче до Великого Кобзаря. Щороку в березні я влаштовую заходи не … Читати далі