Романович 
ені 60 років і за своє життя я багато бачила. Та те, що сталося нещодавно – остаточно вибило мене з колії. Усе життя я викладала в університеті на філологічному факультеті. Читала дітям українську літературу. Саме тому ставлення до наших письменників в мене особливе. Тим паче до Великого Кобзаря. Щороку в березні я влаштовую заходи не … Читати далі
Дуже добре пам’ятаю, як шість років тому подзвонила мені двоюрідна бабуся, рідна сестра моєї. Вона попросила, аби я до неї приїхала. Звісно я погодилась, адже спілкувалися ми не так часто. А Тетяна Вікторівна була доволі самотньою, її син давно до США виїхав, там і залишився, онуку всього кілька разів у житті бачила. І ось я … Читати далі
Не розумію, як Аня в свої 28 досі та вітряна. Цілий день б лежала на дивані. Мене звати Олексій, мені 35, і маю прекрасну дружину Віку та двох дітей — Артема і Соломійку. Ми з Вікою разом працюємо, разом ростимо дітей і всього в житті досягли самі, без допомоги батьків чи чиїхось грошей. Брали додаткові … Читати далі
Знаю, що багато хто зараз мене не зрозуміє, але тримати це в собі я більше можу! У мене дуже старі батьки. Так уже склалось, що народили вони мене пізно, мамі було вже трішки за сорок. Лікарі казали, що то справжнє чудо, завагітніти вперше в такому віці. А я тепер розумію, що то не чудо, а … Читати далі
Петро зібрався з друзями на шашлики. Поки смажилося м’ясо, чоловіки встигли добряче випити. Між ними розпочалися розмови на відверті теми. До Петра саме зателефонувала дружина. Від неї вже було кілька пропущених, тому він нарешті підніс слухавку. Після кількох фраз чоловік запхав мобілку назад в кишеню, але завершити виклик забув. Після цього він почав скаржитися, мовляв, … Читати далі
Коли я побачив маму після 2 років без зустрічей то дуже здивувався. Так, вона косметолог, але те, що зробила з собою, це явно перебір. Мені важко про це говорити, але, мабуть, треба виговоритися. Мене звати Олег, мені тридцять, і нещодавно я пережив найбільш дивний день у своєму житті. Моя мама, Наталя, народила мене в 16. … Читати далі
Я збиралася з подругою на прогулянку. Вже накинула куртку, як мої плани перервав дзвінок на домашній телефон. – Вітаю. – Доброго дня. Це Алла? – перепитує у слухавці незнайомий жіночий голос. – Ні, вона трішки зайнята, перетелефонуйте пізніше. А це хто, до речі? – Це Ніна Коваль. Просто скажіть моє ім’я, Алла все зрозуміє. Дивно. … Читати далі
Так, можливо я не мала так чинити. Але ж хіба можна бути такою жадібною, тим паче коли грошей, хоч лопатою греби! У мене нещодавно був ювілей — 65 років. Святкувати особливо не хотілося: ні сил, ні настрою. Але приїхала моя донька Уляна з Італії, де вона вже три роки живе. Вийшла заміж за італійця, має … Читати далі
Є в мене двоюрідна сестра Люда. Ми майже одного віку, колись дуже близькі були, дружили, та останнім часом спілкуємося не часто. Так от нещодавно вона святкувала свій ювілей – 60 років. Запросила й мене до ресторану. Я відразу вирішила, що не піду, не люблю ці пишні набутки, та й грошей багато дарувати не можу. Зараз … Читати далі
Я повернулася додому з Польщі після 2 років важкої праці. Жодного разу за цей час не приїжджала до рідного села, бо кожна зароблена копійка йшла на будівництво будинку для сина. І загалом, роботи закордоном було багато, не мала змоги навіть просто вибратися на вихідні, аби містом прогулятися. Хоча щоразу із заздрістю слухала розповіді іншим подруг-заробітчанок, … Читати далі