Автор Романович

– Ти маєш продати свою квартиру, Люся! – діловито заявляє свекруха, як тільки я через прохідну вибігаю до неї. – Що трапилося? Щось із Вадимом? – охаю я. Переводжу дух. Поки бігла від логістичного центру через заводський двір, захекалася. У… Продовжити читання →

– Тетяно, я сьогодні до вас у гості прийду, так що чекайте, – попередила мене мама ще з самого ранку. Я стала готуватися до приходу гості, адже ми з мамою не бачилися майже два роки, вона у мене заробітчанка, в… Продовжити читання →

– Ігорьку, ну чому ми повинні щось винаймати, якщо у мами така велика квартира? У тісноті жити не будемо. Давай краще відкладати гроші, та накопичувати на покупку свого житла? – І мені так простіше буде, рідше самій готувати та прибиратися… Продовжити читання →

Мамина хвороба стала для Юлі цілковитим потрясінням. Як це мама захворіла? Мама не може захворіти! Мама найсильніше! Мама здоровіша за всіх! Мама може впоратися з усім, що завгодно! Мамина сусідка зателефонувала вранці. Юля ще спала і навіть не одразу дзвінок… Продовжити читання →

Галина ніколи й не думала, що отримає колись, від когось спадок.А точніше – будинок у подарунок! Її батьки жили небагато. Мали двокімнатну квартиру і стареньку дачу в передмісті. З інших родичів був ще брат тата. Але в нього своя сім’я… Продовжити читання →

— Мамо, я одружуся з Оленою! Вона, може, і не найрозумніша жінка у світі, але найкрасивіша! — Микола чекав на мамину реакцію. — Одружуйсь, коли так вирішив. — Лідія Іванівна зробила ковток кави та знову повернулася до читання новин. –… Продовжити читання →

– Ваню! Вона знову просить грошей! А маю свої плани! – Тату! Ну, ти ж обіцяв! “Та що їм знову від мене треба? Відпочити не дадуть після роботи”, — стомлено подумав Іван Іванович і накрив голову подушкою. Не допомогло! До… Продовжити читання →

– Ти хочеш сказати, що ти останні гроші витратила на цю ганчірку? – Іван не тямився від злості. – Іване, це сукня. Такої у мене ще ніколи не було. І купила я її не за останні гроші. Мені премію на… Продовжити читання →

– Знову скажеш, що сильно зайнятий і не копатимеш картоплю? – єхидно промовила Станіслава Андріївна, зустрівши мене у передпокої. – Так, скажу, – сухо відповів я. – Коли настає час збирання врожаю, у мене також збирання зернових. Я комбайнер, якщо… Продовжити читання →

– У твого батька зовсім дах поїхав! – мати бухнулася на стілець. – Ми розлучатимемося! Не можу я з ним більше контактувати… – Ви начебто й так всього раз на тиждень бачилися, – позіхнув я, роздратовано глянувши на матір.Ні світ… Продовжити читання →