Романович

– А що ви взагалі їсте? – здивовано спитав тесть. – Та… сир, йогурт, – із труднощами видавив переодягнений у домашнє зять. – Перепрошуємо, не знали, тож не підготувалися! – відповів вражений тато й одразу додав: – Ну тоді пийте просто воду, можна й гарячу. Сьогодні сходіть і купіть усе, що вам треба. *** Пенсіонерка … Читати далі

Субота Олени скінчилася ще до того, як вона по-справжньому почалася, — це вона зрозуміла десь о пів на дев’яту ранку. На кухонному столі, біля ще теплої чашки з недопитою кавою, лежала записка від Мирона. Поруч самотньо стояв шматочок сиру, наче чоловік збирався повернутися за п’ятнадцять хвилин і тому навіть не снідав. “У мами термінові справи, … Читати далі

Минулого літа заміж вийшла Вероніка, єдина донька Любові Петрівни. Весілля відгуляли скромне, у кафе біля річки, і мати весь вечір усміхалася гостям, хоча всередині в неї було неспокійно. Не такого чоловіка вона бачила поруч із донькою. Артем виріс у родині, про яку в місті знали всі. Батько відбував термін, мати з бабусею не випускали з … Читати далі

Кухонна тиша була для Ірини справжніми ліками. Вона неквапно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд лляним рушником. У кожному її русі було щось впорядковане й заспокійливе, бо все в її житті мало лежати на своїх місцях: тарілки — на сушарці, спеції — у баночках за алфавітом, а сімейний бюджет — у ретельно складеній таблиці, яку … Читати далі

— Чого ти знову сидиш над своїм нескінченним електронним файлом, Олеже? — голос Оксани звучав трохи втомлено, але в ньому чітко чулося м’яке жіноче докірливе тремтіння, коли вона стояла біля кухонного столу, стискаючи в руках горнятко з гарячим трав’яним чаєм. Вона уважно дивилася на чоловіка, який уже вкотре за вечір звіряв якісь колонки цифр на … Читати далі

— Треба негайно рятувати ваші гроші, поки все не знецінилося, тож у суботу йдемо давати завдаток за житло! — свекруха поставила посеред столу теку з роздрукованими фотографіями й переможно подивилася на невістку. Ірина повільно опустила ложку назад у тарілку з борщем. Вона переводила погляд то на стос паперів перед собою, то на спокійне обличчя свекрухи, … Читати далі

— Червону рибу взагалі не купуй, бо мене за вашим новорічним столом не буде. І звикайте святкувати без мене, — рівно сказала мама в слухавку й одразу скинула виклик. Оксана так і завмерла посеред супермаркету, стискаючи в руці упаковку риби. Навколо кипіла передсвяткова метушня. Люди котили повні візки, звіряли списки, вибирали мандарини й сперечалися біля … Читати далі

Ніна Коваль прокинулася від гучного каркання ворони за вікном. Вона ще кілька хвилин лежала нерухомо, дивлячись у стелю й прислухаючись, як у ранковій тиші оживає двір. Десь грюкнули двері під’їзду, у сусідів зашуміла вода в крані. Вставати зовсім не хотілося. Останні тижні вона щоранку підводилася з важким каменем у грудях, і цей тягар не минав … Читати далі

Сусідка Оксана Павлівна з’явилася біля хвіртки, мов тінь, саме в ту мить, коли Ірина ставила на землю важкий пакет із саджанцями. Жінка насторожено озирнулася, ніби побоювалася, що її почує навіть паркан, і заговорила швидко, майже пошепки, ковтаючи закінчення слів. — Ірино, ви ж знаєте, я не з тих, хто даремно плітки розносить. Але по середах … Читати далі

— Ти коли встигла зробити дублікат ключа від нашої спальні, скажи мені на милість?! — Олено, ти чому знову килимок у передпокої навскіс поклала, скільки можна повторювати одне й те саме? Голос Валентини Михайлівни гримнув на всю квартиру зненацька, без жодного попереднього стуку у двері чи дзвінка. Важкі металеві двері за її спиною глухо притиснулися … Читати далі