Романович

– Лєро, – я прямо подивилася на дочку, – ця квартира моя! Я її отримала від бабусі, тобто від твоєї прабабусі, якщо ти пам’ятаєш. – І? – З викликом запитала Лєра. – Далі що? – Жодного розміну не буде – Мамо, ти мене взагалі чуєш? – Вигукнула дочка. – Я не можу так жити! Розумієш? … Читати далі

Я довго вдавала, що люблю Новий рік. Усміхалась, коли питали, де будемо святкувати, кивала, коли чоловік казав, що знову всі збираються в нас. Але всередині в мене все стискалося, бо я знала, що буде далі. Мій чоловік Вітя — людина компанійська. Йому важливо, щоб навколо було шумно, весело, щоб друзі казали: «От у Вітька завжди … Читати далі

Ліля, волонтерка в притулку для кішок, дивилася на білосніжного котика, що забився в куток клітки. Великий котик з шикарним пухнастим хвостом з’явився у них три місяці тому. Інші кішки і коти ображали його, але йому було все одно… Він ніколи не піднімав лапу у відповідь, мовчки зносячи образи. Через це довелося його відсадити в клітку. … Читати далі

– Вітя, мене підвищили! – голос Анастасії зірвався на смішний писк, поки вона знімала  черевики прямо на ходу. – Уявляєш? З преміями буде майже п’ятдесят тисяч! Ура! Вона увірвалася до вітальні, готова застрибнути чоловікові на шию. Але завмерла на порозі. Віктор сидів на дивані. А поруч з ним, спираючись на спинку крісла, стояла свекруха – Надія Петрівна. … Читати далі

– Ви переписали квартиру на людину, яку знаєте три місяці? До весілля? – І що? – Свекруха підняла підборіддя. – Я йому вірю, він добрий і порядний. Він не такий, як ви вважаєте. А ви думаєте про нього погано, я знаю – Мамо, ти серйозно зараз? Ресторан “Панорама”? Це ж три тисячі за вечерю щонайменше! … Читати далі

– Якщо ти зараз поїдеш, – тихо сказала Лола, – можеш не повертатись. Зовсім. Забирай свої каністри, інструменти, тракторні каталоги. Їдь до мами назовсім! – Квартира моя, Руслан. Дісталася від моїх батьків. А твої гроші… знаєш, я впораюся… …- Руслане, сьогодні субота. Ми доньці обіцяли в цирк сходити. І за продуктами треба було б… холодильник … Читати далі

“– Набридла ти мені, Лідо! Сил моїх немає. Дивитись на тебе лячно. Кожна твоя розмова – про дітей і про гроші. Навіщо ти мені така потрібна? – Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. Худа, з відрослим волоссям, в якому проглядалася рідкісна сивина. І … Читати далі

— Приймай чоловіка назад, ми тебе простили. Он як розцвіла. Дивись-но на неї. Щоки рожеві, очі сяють, ніби не чоловіка з сім’ї вигнала, а в лотерею виграла. Совісті в тебе, Наташко, як не було, так і немає. Одна косметика на умі. Зінаїда Олександрівна стояла на порозі, уперши руки в об’ємні боки, обтягнуті махровою кофтою. За … Читати далі

— Так, я повернулася, — повільно промовила Олена. — А ви хто? Жінка нервово посміхнулася: — Вибачте, я думала, Сергій попередив вас. Я Наталя, його колишня дружина. А це Аліса, наша дочка… …Літак приземлився точно за розкладом. Олена зітхнула з полегшенням — подорож добігала кінця. Два тижні на морі, звичайно, чудово, але додому хотілося неймовірно. … Читати далі

— Знаєте, дорогі гості, у нас новина. Ми вирішили, що цей будинок занадто дорогий для нашого бюджету. Дача виставлена на продаж, завтра приїдуть перші покупці. Тож збирайте речі, і не забудьте свої кабачки — вони тут більше не ростимуть! Олексій та Олена купили цю ділянку п’ять років тому. Це було кохання з першого погляду: старий … Читати далі