Автор Романович

— Просто сьогодні побачив наше можливе майбутнє. І мені стало страшно…

– Ваню! Вона знову просить грошей! А маю свої плани! – Тату! Ну, ти ж обіцяв! “Та що їм знову від мене треба? Відпочити не дадуть після роботи”, — стомлено подумав Іван Іванович і накрив голову подушкою. Не допомогло! До… Продовжити читання →

Всю ніч Ірині не спалося. Їй було дуже образливо від того, що чоловік саме так відреагував на її покупку. Так, сукня не з дешевих, вона за неї заплатила аж 4,5 тисячі гривень, але ж за 20 років їхнього спільного життя з Іваном вона не пам’ятає випадку, щоб він пішов з нею в магазин і купив їй щось нове. Одяг весь у дружини був з секондхенду, на вагу, за кілька гривень. Бо Іван вважав, що нема чого на ці ганчірки так тратитися. Проте, це правило стосувалося лише дружини, на собі він не економив, бо вважав, що він має добре виглядати, адже він ходить між люди, на роботу, а дружина, яка сидить в офісі, не обов’язково має наряджатися

– Ти хочеш сказати, що ти останні гроші витратила на цю ганчірку? – Іван не тямився від злості. – Іване, це сукня. Такої у мене ще ніколи не було. І купила я її не за останні гроші. Мені премію на… Продовжити читання →

– Якщо побачу вашу картоплю у своєму будинку – викину з балкона, – пригрозив зять

– Знову скажеш, що сильно зайнятий і не копатимеш картоплю? – єхидно промовила Станіслава Андріївна, зустрівши мене у передпокої. – Так, скажу, – сухо відповів я. – Коли настає час збирання врожаю, у мене також збирання зернових. Я комбайнер, якщо… Продовжити читання →

– За випадковим збігом обставин, саме ваша квартира оформлена на мене. Вона дістається мені, тож не вам вирішувати, де й кому жити, – посміхнулася мати

– У твого батька зовсім дах поїхав! – мати бухнулася на стілець. – Ми розлучатимемося! Не можу я з ним більше контактувати… – Ви начебто й так всього раз на тиждень бачилися, – позіхнув я, роздратовано глянувши на матір.Ні світ… Продовжити читання →

Але ж без любові не життя, а існування. Гроші… Добре, коли вони є, але вони не замінять коханого, на них не купиш щастя.

Катерина зайшла в офіс, ледь помітно кивнула охоронцю і пройшла повз ліфт до сходів.Йшла вона на п’ятий поверх завжди пішки. Тричі на тиждень ходила в спортзал, частіше не вистачало часу.Навіть у свою квартиру на п’ятнадцятому поверсі вона часто йшла сходами,… Продовжити читання →

Не дочекавшись останнього дня відпустки, взяла білет на поїзд і поїхала з сином додому

Весілля гуляло, танцювало, співало. Наречений дуже щасливий стояв у колі друзів і ніжно вдивлявся на свою наречену. А вона щебетала з подружками, відповідаючи йому закоханим поглядом. Зазвучали перші мелодії повільного танцю, і хлопці розібрали дівчат у пари. Тетяна, підібравши довге… Продовжити читання →

Це тобі подарунок, купиш щось собі від мене, – каже свекруха. Я подякувала і прийняла, бо якби я не взяла ці гроші, то цим би маму образила. В конверті було аж 2 тисячі гривень. Мама нічого не залишила собі, а все мені віддала. Тут прийшов мій чоловік. Покликав мене в кімнату, і попросив приміряти черевики, каже, що купив їх мені в подарунок. Я так зраділа, що не описати це словами. Взяла новий черевик, приміряла в коридорі до свекрушиного старого, і зрозуміла, що все чудово. Чоловікові я все пояснила, і він мене підтримав. З коробкою я зайшла на кухню, щоб зробити сюрприз свекрусі

– Мама сьогодні прийде. Антоніно, приготуй щось смачненьке, – каже мені чоловік. – Добре, – кажу. – А ти куди? – Я по справах, але на обід буду. Так що поквапся. Чоловік поїхав, а я прийнялася до роботи. Знаю, що… Продовжити читання →

Свекруха досі ображається! Я, бачите, від гостей відмовилася, а на манікюр потяглася! Слів немає

Доньці нашій лише два місяці було, коли чоловік почав докопуватись про мій день народження. Маму, тата до нас у гості покличемо, заодно з онукою поспілкуються, торт, чай. Пропонував пошукати щось, на кшталт сімейних кафе, куди з зовсім маленькими дітьми пускають…. Продовжити читання →

– Не смій брати їжу з мого холодильника! – Крикнула свекруха на сина невістки – Ти чужий і нікому тут не потрібен

– Василь, щоб тебе! Куди подівся цей хлопчик? – Маргарита Андріївна залетіла на кухню, узялася в боки й дивилася на сина невістки від першого шлюбу. – І що це таке? Хто тобі дозволив заходити на кухню? Я тобі дозволяла брати… Продовжити читання →

– Я звільняюся з роботи! – твердо заявила я, дивлячись на чоловіка. – Чого це раптом? – обурився Савелій. – Набридло тягнути вас на собі

Котрий місяць мій чоловік обіцяв знайти роботу і ніяк не міг. Насправді роботи в місті вистачало. Було б бажання. Однак, він хотів працювати виключно на себе. – Ти ж знаєш, я хочу свій автосервіс! – На це потрібні гроші, і… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑