Автор Романович

“– Що ж, тоді збирай речі й передавай мамі привіт, – я різко встала і пішла в комору, щоб дістати його валізу

– Що ж, тоді збирай речі й передавай мамі привіт, – я різко встала і пішла в комору, щоб дістати його валізу – Все це можна сказати було наодинці! Людмило Петрівно, ну дайте відповідь мені, я правда хочу зрозуміти… Ви… Продовжити читання →

“– Сережки мої ти, мабуть, не загубила і не продала? А то від тебе всякого можна очікувати! – Які сережки? – Які я тобі на весілля подарувала. Зі смарагдами. Поверни їх. Вони призначалися дружині мого сина, а ти нею більше не є

“– Сережки мої ти, мабуть, не загубила і не продала? А то від тебе всякого можна очікувати! – Які сережки? – Які я тобі на весілля подарувала. Зі смарагдами. Поверни їх. Вони призначалися дружині мого сина, а ти нею більше… Продовжити читання →

Не дай і не лай. А я тобі казала, що так буде. Але не переживай, сестричко, у тебе є я, та й грошей ти певно з собою привезла, то не пропадемо точно, – Алла, рідна сестра Марії, з усіх сил її втішала. – От як вона мені могла так сказати? Я ж стільки років працювала, і все для неї. Не розумію, коли Ніна так змінилася? – Марія утирала сльози. – А що ти хотіла? Дочка твоя заміжня, то тепер вона чоловіка слухає, а не тебе. І я тебе попереджала – вийшла Ніна заміж, от тепер нехай чоловік її і забезпечує. А ти заладила – рідна дитина, треба допомогти. Алла хоч і картала Марію, але робила вона це з любовʼю, швидше для годиться. З сестрою вони останні 15 років бачилися рідко, бо Марія була в Італії на заробітках

– Не дай і не лай. А я тобі казала, що так буде. Але не переживай, сестричко, у тебе є я, та й грошей ти певно з собою привезла, то не пропадемо точно, – Алла, рідна сестра Марії, з усіх… Продовжити читання →

– Ну, мені ж краще стало, набагато краще. А я, по ідеї, повинна була… ну, ви розумієте. Дарина сказала, ви чаклун

– Ларисо, ну ще трохи, давай, – Гліб підбадьорював дружину, яка ледь волочила ноги. Кожен її крок здавався останнім зусиллям перед повною знемогою. Хвороба висмоктувала її сили, немов невидимий вампір, поглинаючи залишки енергії. Гліб періодично поглядав на неї з винуватим… Продовжити читання →

– А що, якщо ми заберемо Арсенія до себе? Він же все-таки твій син. Хлопчик має рости поруч із татом

– Катю, така справа… – сидячи за столом, Олексій нервово ковзав на стільці. – Ти ж знаєш, що завтра я їду у відрядження? – Знаю, – Катерина насторожилася. Льоша був якимось стурбованим. Катя теж почала нервувати. – Щось сталося? Тебе… Продовжити читання →

– Ти повинна нам допомагати! – Вимагали родичі. Але Віка поставила їх на місце однією фразою

Все почалося зі звичайної недільної вечері у мами. – Ось і наша годувальниця! – мама посміхнулася й обійняла її, а Віка незручно тримала пакет із тим йогуртом, який мамі лікар прописав. Дорогий, але… а як інакше? – Привіт, Віко, –… Продовжити читання →

– До нас? Сюди? А мені вони навіщо, Олеже? Це чужі діти, не мої! Що я робитиму з ними? – Аліна була у нестямі від гніву. – Нехай живуть у твоєї матері, чи в дитбудинку! Я їм не нянька! У дитбудинках, до речі, не так і погано, зараз – держава добре їх фінансує…

Аліна з розчуленням розглядала дитячі речі, які купила для свого сина. Він мав з’явитися на світ за три місяці. Це була перша її дитина. У чоловіка Олега вже було двоє синів близнюків від першої дружини Віри. Студентський шлюб довго не… Продовжити читання →

Сьогодні п’ятниця, де твоя зарплата?! — незадоволено запитав чоловік у Зої, зайшовши до кухні. — Мені вона потрібна.

— Сьогодні п’ятниця, де твоя зарплата?! — незадоволено запитав чоловік у Зої, зайшовши до кухні. — Мені вона потрібна. Жінка завмерла біля плити, де помішувала овочеве рагу і готувала млинці. Дерев’яна ложка застигла в її руці, а погляд втупився в… Продовжити читання →

Чим ближче Оксана підходила до будинку, тим сильніше нервувала. Вона йшла дуже повільно, відтягуючи момент розмови з мамою…

Чим ближче Оксана підходила до будинку, тим сильніше нервувала. Вона йшла дуже повільно, відтягуючи момент розмови з мамою… Оксана з дитинства була слухняною дівчинкою, намагалася не засмучувати маму. Навчалася на відмінно, виступи в музичній школі незмінно викликали похвалу викладачів. Мама… Продовжити читання →

Змучена сорокарічна жінка з двома повними пакетами підійшла до дверей квартири.

Змучена сорокарічна жінка з двома повними пакетами підійшла до дверей квартири. Важко видихнувши, поставила один пакет, відкрила двері і перевалилася через поріг. Оля відчувала себе загнаною конячкою. Жити в такому ритмі, в якому вона жила останні пару місяців, ставало нереально…. Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑