16 Квітня, 2026

Автор: Романович

“– Набридла ти мені, Лідо! Сил моїх немає. Дивитись на тебе лячно. Кожна твоя розмова – про дітей і про гроші. Навіщо ти мені така потрібна?
Uncategorized

“– Набридла ти мені, Лідо! Сил моїх немає. Дивитись на тебе лячно. Кожна твоя розмова – про дітей і про гроші. Навіщо ти мені така потрібна?

“– Набридла ти мені, Лідо! Сил моїх немає. Дивитись на тебе лячно. Кожна твоя розмова – про дітей і про гроші. Навіщо ти мені така потрібна? – Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. Худа, з відрослим волоссям, в якому проглядалася рідкісна сивина. І […]

Read More
— Приймай чоловіка назад, ми тебе простили. Он як розцвіла. Дивись-но на неї. Щоки рожеві, очі сяють, ніби не чоловіка з сім’ї вигнала, а в лотерею виграла. Совісті в тебе, Наташко, як не було, так і немає. Одна косметика на умі.
Uncategorized

— Приймай чоловіка назад, ми тебе простили. Он як розцвіла. Дивись-но на неї. Щоки рожеві, очі сяють, ніби не чоловіка з сім’ї вигнала, а в лотерею виграла. Совісті в тебе, Наташко, як не було, так і немає. Одна косметика на умі.

— Приймай чоловіка назад, ми тебе простили. Он як розцвіла. Дивись-но на неї. Щоки рожеві, очі сяють, ніби не чоловіка з сім’ї вигнала, а в лотерею виграла. Совісті в тебе, Наташко, як не було, так і немає. Одна косметика на умі. Зінаїда Олександрівна стояла на порозі, уперши руки в об’ємні боки, обтягнуті махровою кофтою. За […]

Read More
— Ой, — жінка завмерла, витираючи руки рушником. — Ви… ви вже повернулися? Олена дивилася на незнайомку, намагаючись зрозуміти, що відбувається.  А та виглядала так, ніби мала повне право перебувати тут — у фартуху Олени, з її рушником у руках, у її власній квартирі. — Так, я повернулася, — повільно промовила Олена. — А ви хто?
Uncategorized

— Ой, — жінка завмерла, витираючи руки рушником. — Ви… ви вже повернулися? Олена дивилася на незнайомку, намагаючись зрозуміти, що відбувається.  А та виглядала так, ніби мала повне право перебувати тут — у фартуху Олени, з її рушником у руках, у її власній квартирі. — Так, я повернулася, — повільно промовила Олена. — А ви хто?

— Так, я повернулася, — повільно промовила Олена. — А ви хто? Жінка нервово посміхнулася: — Вибачте, я думала, Сергій попередив вас. Я Наталя, його колишня дружина. А це Аліса, наша дочка… …Літак приземлився точно за розкладом. Олена зітхнула з полегшенням — подорож добігала кінця. Два тижні на морі, звичайно, чудово, але додому хотілося неймовірно. […]

Read More
— Знаєте, дорогі гості, у нас новина. Ми вирішили, що цей будинок занадто дорогий для нашого бюджету. Дача виставлена на продаж, завтра приїдуть перші покупці. Тож збирайте речі, і не забудьте свої кабачки — вони тут більше не ростимуть!
Uncategorized

— Знаєте, дорогі гості, у нас новина. Ми вирішили, що цей будинок занадто дорогий для нашого бюджету. Дача виставлена на продаж, завтра приїдуть перші покупці. Тож збирайте речі, і не забудьте свої кабачки — вони тут більше не ростимуть!

— Знаєте, дорогі гості, у нас новина. Ми вирішили, що цей будинок занадто дорогий для нашого бюджету. Дача виставлена на продаж, завтра приїдуть перші покупці. Тож збирайте речі, і не забудьте свої кабачки — вони тут більше не ростимуть! Олексій та Олена купили цю ділянку п’ять років тому. Це було кохання з першого погляду: старий […]

Read More
– Наташка! ..Ну що, вижили після свят?.. Рідня прийшла “доїсти салати” після Нового року… Але цього разу сюрприз був не на столі.але сьогодні сталося шокуюче
Uncategorized

– Наташка! ..Ну що, вижили після свят?.. Рідня прийшла “доїсти салати” після Нового року… Але цього разу сюрприз був не на столі.але сьогодні сталося шокуюче

— А ти двері відчини, Пашу. Мама дзвонить, — голос Наталії звучав напрочуд рівно, але всередині в неї вже натягувалася та сама струна, яка зазвичай рветься з різким, болючим звуком. Павло, подавившись чаєм, винувато глянув на дружину і квапливо попрямував до передпокою. Перше січня – вічний день «доїдання салатів» та негласного вторгнення. День, коли особистий […]

Read More
-Я тут вирішила перевірити наші рахунки, борrи, а тут раптом ось що… -У мене точно борrів немає, а ти що нишком три купальники в кредит взяла? – пожартував Микола. -Не смішно. У мене немає кредитів і борrів. А в тебе є
Uncategorized

-Я тут вирішила перевірити наші рахунки, борrи, а тут раптом ось що… -У мене точно борrів немає, а ти що нишком три купальники в кредит взяла? – пожартував Микола. -Не смішно. У мене немає кредитів і борrів. А в тебе є

-Я тут вирішила перевірити наші рахунки, борrи, а тут раптом ось що… Нарешті вдпустка! Блакитний новенький чемодан стояв у коридорі і чекав свого часу. Друга червона валіза дружини, з яким Микола подорожував в попередні роки, стояв тут же поруч і теж чекав. Майже всі речі були спаковані, залишалося три дні до виїзду. Відпустка. Море… -Коля! […]

Read More
“– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!
Uncategorized

“– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

“– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами! – Ти ж розумієш, Катю, для мене не існує чужих дітей. Даня стане моїм сином, таким самим, як і наш […]

Read More
“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні…
Uncategorized

“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні…

“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні… Запах мандаринів у лікарняній палаті. Яскравий, святковий. Єдине, що нагадувало про те, що надворі тридцяте грудня. Я лежала сама. Нога у гіпсі, під стелею каламутна лампа, за вікном сірий сніг. Сусідку виписали вранці. І тепер у палаті було тихо. Надто тихо. Два дні тому я послизнулася на ожеледиці. Прямо […]

Read More
Сергій приїхав у рідне село, відвідати маму. Він зайшов у будинок, але мама не крутилася на кухні, як це було завжди, а просто лежала на ліжку. – Мамо, що з тобою? Ти що – погано почуваєшся? – захвилювався Сергій. – Та нічого, синку, нормально, розходжуся зараз, – відповіла Лариса і почала підніматися. – Не вставай. Я зараз, – сказав син і вийшов на подвір’я. Сергій переконався, що мама не чує, і комусь подзвонив. Лариса краєм вуха почула розмову сина, прислухалася і ахнула
Uncategorized

Сергій приїхав у рідне село, відвідати маму. Він зайшов у будинок, але мама не крутилася на кухні, як це було завжди, а просто лежала на ліжку. – Мамо, що з тобою? Ти що – погано почуваєшся? – захвилювався Сергій. – Та нічого, синку, нормально, розходжуся зараз, – відповіла Лариса і почала підніматися. – Не вставай. Я зараз, – сказав син і вийшов на подвір’я. Сергій переконався, що мама не чує, і комусь подзвонив. Лариса краєм вуха почула розмову сина, прислухалася і ахнула

Лариса лежала на ліжку та дивилася на сімейну фотографію у рамці на стіні. Всі тут: вона, чоловік Олексій – царство йому небесне, діти та онуки. Дітей у Лариси четверо – дві старші дочки Віра та Надя, та молодші сини Сашко та Сергійко. Лариса посміхнулася – добрі в неї діти, особливо коли маленькі, дуже слухняні, Олексій […]

Read More
— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів.
Uncategorized

— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів.

— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. — Курка за твоїм улюбленим рецептом. — мама здивовано підняла очі на дочку. Каті було двадцять, і вона завжди відрізнялася хорошим апетитом. Це не заважало їй залишатися у відмінній формі. Ще зі школи, […]

Read More