16 Квітня, 2026

Автор: Романович

“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні…
Uncategorized

“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні…

“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні… Запах мандаринів у лікарняній палаті. Яскравий, святковий. Єдине, що нагадувало про те, що надворі тридцяте грудня. Я лежала сама. Нога у гіпсі, під стелею каламутна лампа, за вікном сірий сніг. Сусідку виписали вранці. І тепер у палаті було тихо. Надто тихо. Два дні тому я послизнулася на ожеледиці. Прямо […]

Read More
Сергій приїхав у рідне село, відвідати маму. Він зайшов у будинок, але мама не крутилася на кухні, як це було завжди, а просто лежала на ліжку. – Мамо, що з тобою? Ти що – погано почуваєшся? – захвилювався Сергій. – Та нічого, синку, нормально, розходжуся зараз, – відповіла Лариса і почала підніматися. – Не вставай. Я зараз, – сказав син і вийшов на подвір’я. Сергій переконався, що мама не чує, і комусь подзвонив. Лариса краєм вуха почула розмову сина, прислухалася і ахнула
Uncategorized

Сергій приїхав у рідне село, відвідати маму. Він зайшов у будинок, але мама не крутилася на кухні, як це було завжди, а просто лежала на ліжку. – Мамо, що з тобою? Ти що – погано почуваєшся? – захвилювався Сергій. – Та нічого, синку, нормально, розходжуся зараз, – відповіла Лариса і почала підніматися. – Не вставай. Я зараз, – сказав син і вийшов на подвір’я. Сергій переконався, що мама не чує, і комусь подзвонив. Лариса краєм вуха почула розмову сина, прислухалася і ахнула

Лариса лежала на ліжку та дивилася на сімейну фотографію у рамці на стіні. Всі тут: вона, чоловік Олексій – царство йому небесне, діти та онуки. Дітей у Лариси четверо – дві старші дочки Віра та Надя, та молодші сини Сашко та Сергійко. Лариса посміхнулася – добрі в неї діти, особливо коли маленькі, дуже слухняні, Олексій […]

Read More
— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів.
Uncategorized

— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів.

— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. — Курка за твоїм улюбленим рецептом. — мама здивовано підняла очі на дочку. Каті було двадцять, і вона завжди відрізнялася хорошим апетитом. Це не заважало їй залишатися у відмінній формі. Ще зі школи, […]

Read More
Ти хоч на мить задумалася, що ти наробила?! — Богдан з кинув ключі від машини на поличку. Вікторія стояла біля вікна. На ній була смарагдова сукня, яку чоловік обрав для неї до святкування Нового року. — Облиш, Богдане, — сказала дружина, ледь тримаючи рівновагу. — Усі просто відпочивали. Було весело. — Весело?! — Богдан сказав голосніше. — Ти влаштувала справжнє шоу. Танцювала на столі! Перед генеральним деректором! Перед людьми, якими я керую! — І що з того? Це ж новорічний корпоратив, а не прийом у посольстві. — Інші дружини трималися гідно, розмовляли про літературу чи подорожі! А ти вилізла на стіл, танцювала і співала «Червону руту» на всю залу! Марчук усе зняв на відео! Завтра весь холдинг буде пересилати це один одному в Телеграмі! Вікторія повільно розвернулася. У її очах не було й тіні каяття. Лише холодний виклик, який Богдан раніше ніколи не помічав за своєю «тихою» дружиною. — Можливо, нехай подивляться? Може, їм корисно побачити щось живе, окрім твоїх звітів та графіків. Богдан став думати чи йому завтра на роботу іти
Uncategorized

Ти хоч на мить задумалася, що ти наробила?! — Богдан з кинув ключі від машини на поличку. Вікторія стояла біля вікна. На ній була смарагдова сукня, яку чоловік обрав для неї до святкування Нового року. — Облиш, Богдане, — сказала дружина, ледь тримаючи рівновагу. — Усі просто відпочивали. Було весело. — Весело?! — Богдан сказав голосніше. — Ти влаштувала справжнє шоу. Танцювала на столі! Перед генеральним деректором! Перед людьми, якими я керую! — І що з того? Це ж новорічний корпоратив, а не прийом у посольстві. — Інші дружини трималися гідно, розмовляли про літературу чи подорожі! А ти вилізла на стіл, танцювала і співала «Червону руту» на всю залу! Марчук усе зняв на відео! Завтра весь холдинг буде пересилати це один одному в Телеграмі! Вікторія повільно розвернулася. У її очах не було й тіні каяття. Лише холодний виклик, який Богдан раніше ніколи не помічав за своєю «тихою» дружиною. — Можливо, нехай подивляться? Може, їм корисно побачити щось живе, окрім твоїх звітів та графіків. Богдан став думати чи йому завтра на роботу іти

— Ти хоч на мить задумалася, що ти наробила?! — Богдан з кинув ключі від машини на дубову консоль у передпокої. Зв’язка з гуркотом відскочила й залетіла під тумбу для взуття. Вікторія стояла біля вікна, дивлячись на нічний Київ, що мерехтів вогнями за склом. На ній була та сама смарагдова сукня, яку чоловік обрав для […]

Read More
Коли я залишив рідну домівку і обзавівся своєю сім’єю, то насамперед встановив одне правило. Якщо комусь сумно і йому хочеться поговорити, то за столом збирається вся родина. Потім заварюють чай, а на стіл викладають печиво, цукерки, сушки і тістечка. За цим столом немає місця для мобільних телефонів, гаджетів і книжок. Натомість є місце розмовам, співчуттю та підтримці, про що постійно намагалася сказати бабуся своєю улюбленою фразою
Uncategorized

Коли я залишив рідну домівку і обзавівся своєю сім’єю, то насамперед встановив одне правило. Якщо комусь сумно і йому хочеться поговорити, то за столом збирається вся родина. Потім заварюють чай, а на стіл викладають печиво, цукерки, сушки і тістечка. За цим столом немає місця для мобільних телефонів, гаджетів і книжок. Натомість є місце розмовам, співчуттю та підтримці, про що постійно намагалася сказати бабуся своєю улюбленою фразою

Бабусю привезли до нас у вівторок, коли я ще був на роботі. А повернувшись додому, побачив її, що сидить на дивані і дивиться чергову бразильську мильну оперу. Вона, як і завжди, тримала в зморшкуватих руках хустинку, розшиту польовими квітами, і з легкою посмішкою стежила за приголомшливим, з екрану, виром почуттів. Бабусю привезли з лікарні. Вона […]

Read More
“– Собаку вашу я продала! Простіше порося прогодувати, ніж такого слона, – заявила бабуся
Uncategorized

“– Собаку вашу я продала! Простіше порося прогодувати, ніж такого слона, – заявила бабуся

“– Собаку вашу я продала! Простіше порося прогодувати, ніж такого слона, – заявила бабуся У Каті найщасливішим днем у житті став звичайний четвер. Мама поїхала за кормом для рибок – цих нудних золотих створінь, які тільки й уміли відкривати рота в акваріумі. – Мамо, ну чому не можна собачку? – всоте нила Катя. – В […]

Read More
“– Ганнусю, я вже все вирішила! Новий рік зустрінемо вдома. Запросила Тамару, Світлану, сестру з чоловіком та ще чотирьох. Усього вісім гостей. Ти ж накриєш стіл? Ти все одно вдома сидиш! – Видала свекруха
Uncategorized

“– Ганнусю, я вже все вирішила! Новий рік зустрінемо вдома. Запросила Тамару, Світлану, сестру з чоловіком та ще чотирьох. Усього вісім гостей. Ти ж накриєш стіл? Ти все одно вдома сидиш! – Видала свекруха

“– Ганнусю, я вже все вирішила! Новий рік зустрінемо вдома. Запросила Тамару, Світлану, сестру з чоловіком та ще чотирьох. Усього вісім гостей. Ти ж накриєш стіл? Ти все одно вдома сидиш! – Видала свекруха Ганна гойдала Мишка на руках і слухала свекруху. Людмила стояла на порозі дитячої та говорила радісним голосом. – Ганнусю, я вже […]

Read More
“-Молодець, Ірочка. Знайшла свою долю
Uncategorized

“-Молодець, Ірочка. Знайшла свою долю

Іра була найнепримітнішою гостею на дні народження Марини. Дівчата навчалися разом у коледжі. Марина широким жестом запросила всіх, хто зможе прийти, але багато дівчат виїжджали на вихідні додому по селам. Іра, скромна і тихенька, наважилася скористатися пропозицією. Вона ж нікуди не ходить, а їй теж недавно виповнилося вісімнадцять, як і Марині. Ось тільки відзначати із […]

Read More
“– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — вигукнула Оля, стоячи перед родичами
Uncategorized

“– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — вигукнула Оля, стоячи перед родичами

“– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — вигукнула Оля, стоячи перед родичами Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її молодості були сповнені викликів та нестабільності, і це навчило її бути обачною та часом жорсткою. […]

Read More
“Не може мати сина так просто невідомо кому віддати!
Uncategorized

“Не може мати сина так просто невідомо кому віддати!

“Не може мати сина так просто невідомо кому віддати! Я ж неосвічена, лінива, поїсти люблю. Хіба для такої, як я вона, Вітю виховувала? Мабуть, мріяла за піаністку якусь заміж видати. А ось я. Та будь-яка б мене зі світу в перший місяць звела. А ця – я вибір сина поважаю, якщо він тебе любить, то […]

Read More