Романович

— Ну все, зараз почнеться довга лекція про чужі паркани та приватну власність… — подумки зітхнула я, коли з хвіртки вийшла господиня будинку. Але замість суворих зауважень жінка усміхнулася й мовила: “Заходьте у двір, я вам і драбину дам, і судочки — назбираєте стільки, скільки захочеться!”  Того червневого дня сонце пекло майже по-серпневому. Ми поверталися … Читати далі

— Взагалі-то поганий… — із загадковою міною видав він прямо посеред першого побачення в кав’ярні. Ну а я дівчина слухняна: сказала “зрозуміла”, повірила на слово й одразу втратила будь-який інтерес до цієї розмови, а він потім ще й щиро дивувався, чому це я раптом перестала підтримувати діалог! Мене звати Ганна, і останні кілька місяців мої … Читати далі

— Андрію, ти куди зібрався? — Наталя зупинилася посеред передпокою, навіть не встигнувши зняти легке осіннє пальто. Біля шафи стояла велика дорожня валіза, на дивані лежали складені сорочки, джинси, зарядні пристрої, документи та дві пари взуття. Чоловік ходив між спальнею й вітальнею так швидко, наче боявся, що дружина поставить запитання раніше, до того, як він … Читати далі

Запах річкового намулу й паленої соняшникової олії стояв у коридорі такою щільною стіною. Марта завмерла на порозі власної кухні, повільно заплющила очі й спробувала вдихнути через рот. Це допомагало слабо. У повітрі завис важкий дух карасів, висмажених у товстому шарі борошна до стану чорного вугілля. Посеред кухні стояла Тамара Василівна. Вона з гордістю витирала руки … Читати далі

Дощ барабанив по вікнах, коли Світлана повернулася додому після роботи. Жовтень цього року видався пронизливим, холодним. Зняла промокле пальто, повісила на вішалку в передпокої. З кімнати долинав звук телевізора — чоловік Денис був удома. Світлана пройшла на кухню, поставила чайник. Дістала з холодильника продукти для вечері. День видався важким, начальник вимагав терміново закінчити звіти, колега … Читати далі

Олена дивилася на ці фізіономії, що сміються їй в обличчя і не могла зрозуміти, як вона це допустила. За святковим столом, заставленим салатами та гарячим, сиділи родичі чоловіка. Всі вони здавались їй зграєю голодних хижаків, що відчувли слабину. – Ну, що ти, Олено? Образилася? Я ж пожартувала! – переможно оглядаючи тих, хто сидів за столом, … Читати далі

На кухні панувала задушлива тиша, яку порушувало лише ледь чутне гудіння старого холодильника. Ірина сиділа на краєчку стільця і дивилася на білі троянди у скляній вазі. Пелюстки вже почали братися неприємною коричневою сухістю по краях, але Андрій завжди наполягав, щоб квіти стояли до останнього. Він приносив їх щоп’ятниці протягом усіх тринадцяти років їхнього спільного життя. … Читати далі

— Я вчора сама бачила, як твоя «бідна» мама бадьоро крокувала алеєю з подругою, сміючись на весь голос. А сьогодні, в мій день народження, вона раптом при cмepті? Як зручно! *** Лариса була Скорпіоном. Не лише за гороскопом, а за самою своєю суттю — колючою, замкнутою, не терплячою лицемірства і фальші. Вона вже втомилася слухати, … Читати далі

— А вечерю, Надіє Василівно, ви відтепер готуєте собі самі. Соломія опустила на стіл важкі пакети з продуктами. Пальці затерпли від ручок, плечі нили після довгої дороги в переповненій вечірній маршрутці через затори. Єдине, про що вона мріяла всю дорогу з роботи — швидко стушкувати овочі з м’ясом, перевдягтися у домашнє і нарешті витягнути втомлені … Читати далі

– Аню, а ти чого на хрестинках онука не була? Я стояла посеред кухні. Телефон у руці вібрував. Читала ці слова знову і знову. Порцелянова чашка вислизнула з пальців. Впала на світлу плитку та розлетілася на десяток гострих уламків. Дзвін шкрябнув по вухах. Я не стала збирати сміття. Натиснула на повідомлення від зовиці. Завантажилась фотографія. … Читати далі