Романович

Маргарита поправила золотий браслет і повела плечем — щоб парча заблищала у світлі люстри. Гості за столами замовкли, бо вона вміла змусити замовкнути. Гроші, багато років практики та звичка бути в центрі. Ганна одразу стиснулася. Вона знала, що зараз буде. Бачила, як свекруха весь вечір косилася на її матір. Як шепотіла подругам, показуючи на сірий … Читати далі

– Стояти! – гаркнув Григорій так, що Ганна мало не випустила хлопчика. – Ти що твориш? Він у мене не іграшка! У нього хребет пошкоджений, ти взагалі це розумієш?- Я ж акуратно, я його міцно тримала. – Акуратно?! – Григорій вихопив із кишені гроші, шпурнув на стіл. – Ось твій заробіток за тиждень. Збирайся і … Читати далі

Дзвінок у двері. Відкриваю. За дверима красуня – молода років тридцять з невеликим хвостиком…  Тоненька фігурка, яку облягає червона сукня-міні та відкриває засмаглі красиві ноги, в глибокому декольте пишна грудь. Макіяж та усі інші деталі. Усміхаюся красуні: – Вам кого? – Мені вас, – суворо відповідає, – мене Любов’ю звуть. – Любов – це чудово. … Читати далі

– Ігорю, а про мене ти подумав? – Тихо запитала Аня чоловіка, – я розумію, що ти любиш дочку. Я не збираюся тебе позбавляти спілкування з нею… – Але хіба тобі не здається дивним той факт, що колишня через дитину тягне з тебе гроші? Нам через забаганки твоєї колишньої дружини доводиться себе у всьому утискати. … Читати далі

– Не запрошена? – Ну так. Там будуть усі такі… Ти б ніяково там… Мам, я потім все поясню, гаразд? – Катя, – Аріна насилу розліпила пересохлі губи. – Я сплатила це весілля! Все життя на тебе поклала! Чому? Тиша. А потім – тим же квапливим, якимось верескливим голосом: – Та тому, що поряд з … Читати далі

Світлана поклала слухавку та подивилася на чоловіка. Дмитро тільки-но увійшов у квартиру й знімав куртку. – Твій брат дзвонив. Запрошує нас на Новий рік. Знову. – Ну то й що? Добре ж. Минулого разу нормально зустріли. – Нормально? – Жінка сіла навпроти. – Ти пам’ятаєш, що там було на столі? Дмитро замислився. Згадав курку з … Читати далі

А ти? — Вона ткнула пальцем у Лену. — Ти взагалі хочеш дітей, чи тобі важливіші твої суди та наради? І тут Лену прорвало. Вона встала, і стілець із гуркотом від’їхав назад. Марсик зіскочив із підвіконня й утік у спальню. У кімнаті стало так тихо, що було чути лише цокання настінного годинника. — З мене … Читати далі

— Та ти набридла мені гірше за осінню вогкість, чуєш? — голос Максима розрізав кухню так різко, що в Аліни здригнулися пальці над кухлем з чаєм, що охололо. — Я більше не можу дивитися, як ти тут ходиш, вічно втомлена, вічно невдоволена, наче я тобі щось винен.Аліна підняла очі повільно, ніби боялася злякати тендітний усередині … Читати далі

– Наташа, де ти??? Швидше накривай на  стіл, за пів години прийдуть гості!! Що в нас із їжі? Наталка, яка саме фарбувала останнє пасмо, так сіпнулася, що мало не вдарилася потилицею об стінку. Поспіхом дофарбоване волосся вона обгорнула плівкою, та недбало пов’язала на голову рушник, який з’їхав набік. – Які ще гості? – Вивалилася вона з … Читати далі

– Слухай, Марино. Якщо це твоя ідея й твої родичі, давай ти й оплатиш новорічний  стіл. В мене ще аліменти, ремонт машини. Навантаження велике Марина сиділа на кухні з блокнотом та ручкою, складаючи список продуктів. До Нового року залишався тиждень, і вона хотіла все спланувати заздалегідь. Салати, гаряче, десерти. Діти просили, щоб на столі було гарно … Читати далі