Автор Романович

– Як же мене дістала твоя економія! – Тетяна рідко давала волю емоціям, але цього разу розплакалася, немов дитина. – Мені тепер босою ходити?! Віктор терпіти не міг подібні маніпуляції. Жінки звикли всього домагатися риданнями та істериками. Однак його не… Продовжити читання →

В Івана і Дарини шлюб був вінчаний.У день вінчання, коли весільна процесія вже підходила до церкви, несподівано здійнялася літня шалена буря. Вона прилетіла невідомо звідки, безжально зірвала з нареченої фату. Фата здійнялася до неба, наче повітряна кулька, закружляла у вихорі… Продовжити читання →

– Моя мама житиме з нами. Не подобається – їдь – твердо сказав чоловік. Ольга дивилася на чоловіка і не могла повірити своїм вухам. За п’ятнадцять років спільного життя Дмитро ніколи не говорив із нею таким тоном. Ніби перед нею… Продовжити читання →

– Ти обдурила мене! Ти знала, що обдуриш ще тоді, коли ми продавали стару квартиру! Син кричав їй прямо в обличчя, а очі в нього були такі, наче він хотів одним поглядом пропалити її наскрізь… – Правду люди казали –… Продовжити читання →

Знову тиск, і онучка в школі. Марія Миколаївна випила ліки і сіла в крісло. У голову знову полізли важкі думи: “Ось так повернеться Вероніка зі школи, а я вже…, – Марія заплющила очі, намагаючись заспокоїтися. – Як вона одна без… Продовжити читання →

– Вітаю, мамо, – боязко привіталася зі свекрухою Тетяна, переступаючи через поріг квартири батьків чоловіка. – Я вас не відволічу від справ? – Що ти, що ти, Танечко! – щиро зраділа Олена Григорівна. – Я дуже рада, що ти прийшла…. Продовжити читання →

Тетяна ходила з кутка в куток. Вона ніяк не могла повірити в те, що сталося щойно. З нею, з її сім’єю, з її життям. Не уявляла, що таке взагалі можливо. Дзвінок пролунав у тиші квартири голосно і несподівано. Тетяна тільки… Продовжити читання →

Уляна протирала рамки сімейних фотографій і розмірковувала, коли саме це сталося – момент, коли сімейні свята перетворилися на конвеєр обов’язків. Телефон на комоді подав ознаки життя, висвітивши ім’я доньки. – Мамо, завтра все в силі? – голос Марії звучав тривожно-бодро,… Продовжити читання →

Олег лежав на спині. На його плечі, в ямці під ключицею прилаштувалася голова Марина. Одну ногу вона закинула на нього, долоньку притиснула до грудей просто над серцем. Він прислухався до її рівного дихання, мліючи від щастя. “Ось так би лежати… Продовжити читання →

– Мамо, тут якісь дядько з тіткою приїхали на машині й заносять до нас свої сумки та валізи. І ще собака з ними, великий такий, я його боюся! – зателефонував Олені на роботу восьмирічний син Петя. – Що? Які дядько… Продовжити читання →