Олена прокинулася рано і одразу зайшла в кімнату бабусі. – Бабусю, я сьогодні вдома залишуся, давай щось приготуємо, – усміхнулася дівчинка до Тамари Петрівни. – Добре, зараз я вийду і почнемо, – відповіла жінка. За кілька хвилина Олена з бабусею вже крутилися на кухні. – Ой, а я ліжко ще не заправила, – раптом згадала Тамара Петрівна. – Не хвилюйся, я зараз все зроблю, – сказала дівчинка і пішла у кімнату бабусі. Олена відкрила двері в кімнату, і застигла від побаченого. – Як я раніше цього не помітила, – тільки й вигукнула вона

– А така квітка буває по-справжньому? – Оленка вставала раніше за всіх, одразу бігла до бабусиної кімнати і залазила до неї під ковдру. – Буває чи ти придумала?  – Ну звичайно буває, Оленко! Це ж дуже рідкісна квітка, вона всього один раз за своє життя і цвіте. А що буває, то це я точно тобі … Читати далі

Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли її чоловік Віктор вийшов із під’їзду, відвернулася і заплакала. – Знову нічого не пояснив. Куди ж він ходить? – крізь сльози сказала жінка сама до себе. Віра взяла рушник і витерла ним сльози, заспокоїлася. – Треба в магазин по продукти піти, – вирішила вона. Віра підійшла до шафи, дістала коробочку, в якій вони з Віктором зберігали готівку. Жінка відкрила її і застигла від здивування 

Віра подивилася у вікно і махнула рукою, коли Віктор вийшов із під’їзду. Натягнуто посміхнулася, наче рада. Чоловік махнув у відповідь. А сама відвернулася й у сльози. Нічого не пояснив, тільки коротке: “Скоро повернуся”. І вже кілька разів. Віра схопила рушник і притиснула його до лиця. – Досить, скільки можна! З Віктором вони познайомилися десять років … Читати далі

Наталя варила борщ, коли на кухню зайшла її мама Ніна Павлівна. – Наталю, – почала мама.  – В мене до тебе є одне проохання. – Я тебе слухаю, – усміхнулася донька. – Я тут листа написала. Зайди на пошту і відправ, – сказала Ніна Павлівна і простягла конверт. – Добре. Зараза закінчу тут і піду, – погодилася донька. Закінчивши всі справи Наталя одяглася, взяла із столу конверт, щоб віднести на пошту, і виподково глянула на адресата. Наталя прочитала ім’я і застигла на місці

Ніна Павлівна, зручно розташувавшись за столом, поправила окуляри, розгладила аркуш паперу та взяла ручку. “Доброго дня, дорогий синку Володя!” – Вона, трохи подумавши, продовжила. – “Вибач, давно тобі не писала. Але рука щось не слухалася. Я її, і мазала маззю, і на масаж мене Наталя водила. Але все одно погано слухзається. Втомилася зовсім. А все … Читати далі

Вікторія Федорівна посмажила биточки, зробила салат, зварила борщ. Розклала все по баночках і лоточках і вирушила до сина. – Ну як Михайло без мене? Дружина ж нічого не готує, в квартирі не прибирає, – думала жінка в дорозі. Вікторія тихо відчинила двері. Сина з невісткою вдома не було. Жінка зняла взуття, щоб не наслідити, і пройшла на кухню. Виклала лоточки у холодильник. Раптом Вікторія почула дивний звук зі спальні. – Треба ж, невже кошеня завели? – здивувалася жінка і пішла подивитися. Вікторія зайшла до спальні і застигла від здивування

– А я тобі говорила Михайло, бери за дружину Ольгу! Ми і сім’ю знаємо, і вихована Оля чудово. А ти що зробив, привів якусь блондинку, худеньку, та ще й гулящу схоже! – говорила крізь зуби Вікторія Федорівна синові. – Ти на неї вже скільки витратився, а вона тобі навіть народити не може, ну який же … Читати далі

Наталя тільки-но прийшла з супермаркету, розкладала продукти з пакету, коли подзвонив телефон. – Наталя, ти вдома? Я біля тебе, хочу зайти, – почувся в слухавці голос мами. – Так, мамо, вдома, заходь, – відповіла донька і продовжила розбиратися з покупками. Відкрилися вхідні двері, мама прийшла. – Ого, ось це ви затарюєтеся, – сказала жінка, побачивши покупки доньки. – Це я на тиждень продуктів купила, – усміхнулася Наталя. – Я до тебе не просто так прийшла, – раптом почала мама. – У мене є одне прохання. Наталя насторожилася, приготувавшись до найгіршого

– Наталя, ти вдома? Повз іду, хочу зайти. – Так, мамо, вдома, заходь. Наталя тільки-но прийшла з супермаркету, розкладала продукти з пакету. Відкрилися вхідні двері, мама прийшла. – Та я в на огляд ходила, стільки всього навиписували, де стільки грошей взяти.. Ого, ось це ви затарюєтеся. Чого тільки нема, і м’ясо, і фрукти, і цукерки … Читати далі

Дмитро приїхав додому з роботи. Він піднявся на третій поверх і відчинив двері своїм ключем. – Наталю, ти вдома?! – гукнув він дружину й увімкнув світло в коридорі. Дмитро здивовано глянув на порожню вішалку, роззувся і пройшовся по квартирі, вмикаючи скрізь світло. На плиті стояла сковорідка з вечерею. Чайник був ще теплий. На столі лежали помідори та огірки для салату… Дмитро дістав з кишені куртки телефон і набрав номер дружини. З кімнати почулася мелодія мобільного. Телефон Наталі лежав на дивані! Дмитро не розумів, що відбувається

Робочий день добіг кінця. Співробітники офісу вимикали комп’ютери, замикали свої кабінети та йшли додому. – Дмитре, ти скоро? – гукнув друга Артем. – Іди, не чекай мене. Потрібно зробити дещо ще, – не відволікаючись від монітора, відповів той. Коли за дверима кабінету затихли кроки, Дмитро задоволено оцінив свою роботу, закрив файл, зберіг його у робочу … Читати далі

Люди діставали з своїх пакунків їжу і клали коту на паркан, а він жалібно нявкав і боявся злізти…

Дружина написала цілий перелік продуктів, і я йшов до магазину за покупками. На зупинці я зустрів свого старого знайомого і ми відійшли в сторону, щоб з ним поговорити. На автобудівній станції росло дерево з величезною кроною. На верхніх тонких гілочках сидів кіт і жалібно нявкав. Було видно, що він випадково заліз на тонкі гілочки дерева … Читати далі

Ірина прийшла додому з роботи раніше. Вона тихенько зайшла в квартиру, поставила пакети з продуктами на підлогу, як раптом почула з кухні якісь дивні звуки! Ірина роззулася і навшпиньки пішла до дверей кухні. Вона прислухалася й оторопіла! Біля плити явно хтось порався, а по квартирі розносився смачний запах свіженького борщу. Ірина зайшла на кухню і очам своїм не повірила

Іринка з Юрком зустрічалися вже пів року. І сьогодні Юрій арешті зробив їй пропозицію! Ще й як годиться! Став на коліно, простягнув коробочку з каблучкою і запитав: – Ти вийдеш за мене заміж? Іринка мало не закричала від радості, адже вона думала, що ніколи від нього цього не дочекається. Завтра вони йдуть подавати заяву у … Читати далі

Дочці своїй я нічого не шкодувала, вона могла витрачати мої заробітчанські гроші на все, що їм було потрібно, але в межах розумного, звичайно. Та я сподівалася, що Тетяна розуміє, що я не можу бути вічно заробітчанкою, тому бережно відноситься до грошей. Так я думала, поки не приїхала додому і не побачила, що сховок пустий. Я хотіла дітям сина на Миколая зробити цінні подарунки, адже я їм ніколи нічого не давала. Заглянула у сховок, щоб взяти звідти гроші, і присіла від несподіванки, бо там було всього-навсього 500 євро

– Тут лише 500 євро. Донечко, а де гроші? Ти їх кудись переставила? – питаю я із здивуванням свою дочку. – Мамо, ти що, приїхала гроші рахувати чи нас побачити? – так, знехотя, відповідає мені донька. – Життя дороге, я гроші витратила. Тобі що, гроші дорожчі за щастя рідної доньки? Наближалися свята, я приїхала додому … Читати далі

Віктор відзначав свій ювілей на дачі. Інна накрила святковий стіл в альтанці. Прийшли друзі та рідні. Сіли за стіл, пішли тости, привітання. Свято було в самому розпалі, коли Віктор помітив, що його Інни та його друга Степана, за столом немає. – Дивно, – подумав він. – Може щось сталося. Чоловік зайшов в будинок, але ні Інни, ні Степана там не було. – Напевно, приготували якийсь сюрприз, – вирішив іменинник і попрямумав до альтанки. Раптом Віктор почув якусь розмову ззаду будинку, він підійшов ближче і почув голоси Інни та Степана. Віктор прислухався і застиг від почутого

Віктор вирішив відзначити своє двадцяти п’яти річчя на дачі, набридли ці ресторани, хотілося просто на природі посмажити шашликів, увечері посидіти біля багаття, коротше, згадати юні безтурботні роки. На свій ювілей він запросив кількох колег зі своїми половинками, кохану дівчину Інну та її подругу Оксану. Саме для неї він покликав колишнього однокласника Степана, який днями на … Читати далі