Олександр повернувся з роботи, коли пролунав дзвінок телефону. – Сашко, привіт, – пролунав у слухавці незнайомий голос. – Це Марія. Сусідка мами. – Угу…, – відповів Сашко. – Мами твоєї не стало, приїжджай, – раптом сказала сусідка. Сашко закінчив виклик і важко опустився на стілець, він не міг повірити у те, що сталося. Наступного дня чоловік приїхав у рідне село, зайшов у батьківський будинок. В хаті було незвично тихо. Сашко пішов у кімнату матері, сів на ліжко і задумався. Раптом на тумбочці він помітив якийсь лист, чоловік відкрив його, прочитав, і застиг на місці
Олександр штовхнув важкі дерев’яні двері, і кімнату осяяло вуличним світлом. У цьому будинку час начебто застиг. Він застиг і трохи опустив погляд, по його спині пройшов холодок, а в горлі став ком. Цей невеликий будиночок залишився таким самим, як і минулого разу, коли Олександр відвідував матір. Коли це було? Може, років 5 чи 7 тому. … Читати далі