8 Березня, 2026

Автор: Романович

– Слухай сюди, – несподівано випалила мати, її голос став жорстким. – Якщо ти підеш на день народження до свекрухи, ти мені більше не дочка! Зрозуміла
Uncategorized

– Слухай сюди, – несподівано випалила мати, її голос став жорстким. – Якщо ти підеш на день народження до свекрухи, ти мені більше не дочка! Зрозуміла

Мати Тетяни тільки раз, і то на весіллі, бачила сваху. Жінка здалася їй химерною, самовдоволеною і нахабною. Такі висновки вона зробила, виходячи з одягу та манери поведінки Наталії Микитівни. – Егоїстка, – прошепотіла вона на вухо дочки, побачивши матір зятя. – Я з нею не хочу спілкуватися. – Ніхто тебе й не змушує, – відрізала […]

Read More
Артеме, гроші потрібні, нам до кінця тижня треба сплатити щомісячний кредит, – Ліза намагалася якомога м’якше пояснити чоловікові, що ситуація складна – далі нікуди. – І що ти мені накажеш робити? Звідки я тобі гроші візьму? Ти ж бачиш як мені важко знайти роботу, – Артем аж ніяк не почувався збентеженим. Він знав, що дружина якось викрутиться. – У своїх батьків позич. Хоча, чому позич, візьми просто так… – на ходу вирішив перекласти відповідальність та тещу з тестем чоловік
Uncategorized

Артеме, гроші потрібні, нам до кінця тижня треба сплатити щомісячний кредит, – Ліза намагалася якомога м’якше пояснити чоловікові, що ситуація складна – далі нікуди. – І що ти мені накажеш робити? Звідки я тобі гроші візьму? Ти ж бачиш як мені важко знайти роботу, – Артем аж ніяк не почувався збентеженим. Він знав, що дружина якось викрутиться. – У своїх батьків позич. Хоча, чому позич, візьми просто так… – на ходу вирішив перекласти відповідальність та тещу з тестем чоловік

– Артеме, гроші потрібні, нам до кінця тижня треба сплатити щомісячний кредит, – Ліза намагалася якомога м’якше пояснити чоловікові, що ситуація складна – далі нікуди. – І що ти мені накажеш робити? Звідки я тобі гроші візьму? Ти ж бачиш як мені важко знайти роботу, – Артем аж ніяк не почувався збентеженим. Він знав, що […]

Read More
Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось
Uncategorized

Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось

Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось. Лише рік виповнився, а вже з трьох родин викинули. Ну як викинули. Спершу його передавали з рук до рук. А потім. Потім просто винесли надвір і відійшовши трохи далі від будинку. Опустили в бак для сміття і втекли. Щоб він не міг […]

Read More
“– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська
Uncategorized

“– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська

 “– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська Жила в селі самотня Євдокія. Вже тридцять три їй стукнуло, а ні чоловіка, ні дітей. Гарна жінка була та й симпатична, та тільки в селі пару собі так і не знайшла, а за межі села і не […]

Read More
“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку!
Uncategorized

“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку!

“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку! Григорій витяг важку сумку з автобуса. -Ох і спека цього року! – подумав він. Чоловік озирнувся. Таке знайоме і водночас забуте місце. Потрібно подумати, де зупинитися. Йти одразу до Рити […]

Read More
Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона ближче. – Так, бабусю. Мені сказали, що тут колись жила жінка, яка допомогла моїй мамі в дуже важкий час. Я хотів би знайти її. – А як звали твою маму? – спитала Ганна, відчуваючи, як по спині пішли мурашки
Uncategorized

Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона ближче. – Так, бабусю. Мені сказали, що тут колись жила жінка, яка допомогла моїй мамі в дуже важкий час. Я хотів би знайти її. – А як звали твою маму? – спитала Ганна, відчуваючи, як по спині пішли мурашки

Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона ближче. – Так, бабусю. Мені сказали, що тут колись жила жінка, яка допомогла моїй мамі […]

Read More
– Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь? Так що сиди, Людо, і не рипайся! Бач, яка! Гульнув чоловік і що? Чому чоловік гуляє, га? От скажи мені, Людо? Мовчиш? Мовчиш бо знаєш, що сама у всьому винна!
Uncategorized

– Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь? Так що сиди, Людо, і не рипайся! Бач, яка! Гульнув чоловік і що? Чому чоловік гуляє, га? От скажи мені, Людо? Мовчиш? Мовчиш бо знаєш, що сама у всьому винна!

– Та кому ти потрібна! – Сергій розсміявся. – Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь? Так що сиди, Людо, і не рипайся! Бач, яка! Гульнув чоловік і що? Чому чоловік […]

Read More
— Треба було нам всім разом тікати. Треба було кидати все і йти. Мені так шкода… Так шкода… Все було б інакше. Оленка моя. Підійди. Я подивлюся на тебе
Uncategorized

— Треба було нам всім разом тікати. Треба було кидати все і йти. Мені так шкода… Так шкода… Все було б інакше. Оленка моя. Підійди. Я подивлюся на тебе

— Якби не мати, я б ніколи сюди не приїхала! — З порога кинула Олена, стискаючи в руці мокру парасольку. Брат Костя стояв у передпокої.— А я думав, ти і заради неї не приїдеш, — досить холодно відповів він. Дощ лив стіною. Старий будинок скрипів під натиском вітру, немов видихав накопичений за роки біль. У […]

Read More
— Ось побачите, через пару років ваша ділянка буде не гірша за нашу, — говорила вона, передаючи Людмилі різні пакетики з насінням. Перші тривожні дзвіночки продзвеніли вже до середини літа…
Uncategorized

— Ось побачите, через пару років ваша ділянка буде не гірша за нашу, — говорила вона, передаючи Людмилі різні пакетики з насінням. Перші тривожні дзвіночки продзвеніли вже до середини літа…

— Ти, Маріє, червоні ягоди не шукай. Я вчора все зібрала — онучку побалувати захотілося! — радісно крикнула свекруха через паркан, помахуючи рукою. Марія Миколаївна поглянула на порожні кущі полуниці, де ще вчора наливалися соковиті ягоди. Вона стиснула губи, щоб не сказати зайвого, і повільно випросталася, спираючись на сапку. З сусідньої ділянки доносився веселий сміх […]

Read More
-Андрію, ця дівка влізла в нашу квартиру з якоюсь метою. Не боїшся. Що, доки ми будемо на роботі, вона впустить сюди своїх спільників
Uncategorized

-Андрію, ця дівка влізла в нашу квартиру з якоюсь метою. Не боїшся. Що, доки ми будемо на роботі, вона впустить сюди своїх спільників

Андрій та Юля прожили разом вже майже двадцять років. Дітей не нажили, але не засмучувалися. Андрій завжди був ласкавий із дружиною. Після кожної зарплати неодмінно дарував букет. Юля в свою чергу створювала затишок у домі, дбала про чоловіка. Відпустку майже щороку проводили на морі. Якось Андрій прийшов додому стурбований і з порога сказав: -Юля, доведеться […]

Read More