Романович

Галина вже одягалася, коли пролунав дзвінок її колеги: – Галино Євгенівно, ви сьогодні обіцяли на пів години раніше прийти, ви зможете? – Так, звичайно, йдіть спокійно до стоматолога, я вже виходжу. Вона поспішно збігла вниз і вийшла з під’їзду, за ніч підморозило, ожеледь скувала всю доріжку, що вела до виходу з двору на вулицю. – … Читати далі

– Це моя квартира! Моя! – кричала Марина, розмахуючи кулаками. – Злодійка! Ти скористалася неосудністю заслаблої бабусі, щоб незаконно заволодіти її майном! Я піду до суду! Я доведу! – Я тебе засуджу! – вигукнула мати. – Давай! Починай! – відповіла Лариса. Вона не хвилювалася. Документи були оформлені за всіма правилами. Мати знову з’явилася тріпати їй … Читати далі

– Віддай мені будинок, – вимагав брат, – зрештою, у тебе квартира є, а нам з дітьми куди?! – Я не проти, – тихо сказала я. – Забирай. Він так і завмер. Явно не чекав такого повороту, готувався до тривалої облоги, аргументи заготовив, може, навіть Таньку свою інструктував, щоб подзвонила мені та поплакала в слухавку … Читати далі

Наталя відкрила двері й застигла від несподіванки. Мовчить і тільки очима кліпає. Андрій глянув за її спину в квартиру і оторопів від побаченого. З ванни виходив якийсь чоловік… – Андрійку, а ти чого не одружишся ніяк? – запитав, весело насвистуючи і застібаючи дорожню сумку, Микола. – Ось я думаєш, чому сьогодні такий радісний? Додому їдемо, … Читати далі

– Я ось думаю, чому твоїй матері можна купити дорогий ноутбук для спілкування та фотографій, а твоїй дружині для роботи, яка приносить гроші – ні? – Це різні речі! – спалахнув він. – Мама одна! Вона мене виховала, витягла на собі після батька! Я їй завдячую! – А я? – голос Олени був тихий, але … Читати далі

Увечері зателефонувала свекруха: хотіла поговорити з сином, але, оскільки його не було, вирішила порадувати Анну, невістку, оскільки це стосувалося обох. Свекруха вирішила їх на свято запросити: — У суботу приходьте, у Христиночки день народження, рік виповнюється вашій племінниці! Тож чекаємо! — Ну так, звичайно, ми приїдемо, — без особливого ентузіазму відповіла Анна, — Завтра зайду, … Читати далі

 Таня увійшла до під’їзду і побачила біля своєї квартири коробку. Жінка здивовано дивилася на неї. Усередині, згорнувшись калачиком, лежали песик і кіт. Вони злякано дивилися на Таню і тремтіли від хвилювання. – Що це? Ви хто? – Запитала Таня, ніби підкидьки могли їй відповісти. Тут відчинилися двері сусідньої квартири й визирнула сусідка баба Рита. – … Читати далі

Ключ повернувся у замку, клацнув звично. Вечірня втома розливалася по тілу, але передчуття домашнього затишку її заспокоювало. Ліза стягнула туфлі у передпокої, кинула сумку на стілець. Тиша. Денис зазвичай зустрічав її з роботи, але сьогодні його не було видно. Вона пройшла до вітальні. Чоловік сидів на дивані, дивлячись у телефон. Навіть не підійняв голови. – … Читати далі

Коли син відчинив двері, Людмила з порога злякано запитала: – Ти один? – Так… – здивувався Євген. – А Оксана?! Де ж вона? Вона що вже пішла? – Ну, звичайно… – син з подивом дивився на матір. – Значить, я не встигла… – приречено сказала Людмила, пройшла до кімнати та стомлено присіла на куток стільця. … Читати далі

– Я на тридцять років закінчення інституту не піду, у мене потім депресія буде. Нехай ідуть ті, хто щороку ходили, їм не помітно, як вони змінилися, – на дзвінок єдиної подруги прокричала в телефон Надія. – А ти як зараз виглядаєш, що так боїшся? – здивувалася Маргарита. – Ми ж ніби з тобою років п’ять … Читати далі