Автор Романович

– Заберемо документи і розбіжимося, – сухо сказала вона, поглядаючи на годинник, – у мене мало часу

– Єгоре, я не збираюся тобі прислужувати. Якщо ти думаєш, що знайшов собі нову хатню робітницю, кухарку і жилетку для стогонів в одній особі, то ти помилився! – анітрохи не соромлячись присутніх людей у магазині, прокричала молода жінка. – Можна… Продовжити читання →

В Ірини залишилася лише одна близька людина, з якою вона, щоправда, вже давно не спілкувалася. Вважала, що надто вони різні й навіть зневажала їхній спосіб життя

– Господи, ну й хата… Іра гидливо оглядала старенький будиночок, у який кілька місяців тому переїхала її сестра з родиною. Будинок знаходився за десять хвилин їзди від міста, що було дуже навіть непогано. Але ось його зовнішній вигляд залишав бажати… Продовжити читання →

– Я сьогодні залишаюся в батьків, Іван вже там. У тебе одна ніч, щоб вивести свої речі з квартири і зникнути з нашого життя

– Валю, ти подивися на себе в дзеркало! – зробив незадоволене обличчя Аркадій, прискіпливо оглядаючи свою дружину. – Ти з цієї сукні давно виросла. Обтягує надто, шов ззаду розходиться. – Так? А я й не помітила, – засмутилася Валентина. –… Продовжити читання →

– Чужими ми стали і дуже давно, Сашко. Усе було непогано в нашому з тобою житті – діти, квартира, дача, подорожі. А головного не було – кохання

– Труси не міг кращі вдягнути?! – Іро! Я зараз тобі все поясню! – поправляючи сімейні труселі і відчуваючи, що кров приливає до потилиці, поспішно промовив Сашко. – Чого тут пояснювати-то?! – усміхнулася вона, відвертаючись від дівиці, яка судомно натягувала… Продовжити читання →

– Тепер я розумію, у кого в тебе такий характер, Андрію. Судячи з усього, ти дуже на маму схожий. Треба ж бути такими впертими людьми

Дитсадівська група виходила на прогулянку струнким рядком, як їх виставила вихователька. Дітлахи йшли з серйозними обличчями, зосереджено перебираючи ногами, хто в чобітках, хто в гарних черевичках. Гуляти діти любили. Вихователька повела їх у внутрішній двір. Там, за основною будівлею, був… Продовжити читання →

Телефон завібрував. Повідомлення від свекрухи: “Катю, що сталося? Наталя в сльозах дзвонила, каже, ти їх із Денисом посварити хочеш? Як тобі не соромно, вони ж рідні

– Як ти міг? – Катя дивилася на чоловіка, не впізнаючи його. – Чому ти не сказав мені? – Тобі-то яка різниця? – Денис роздратовано міряв кроками кухню. – Квартира була моя, що хотів, те й зробив. – Твоя? –… Продовжити читання →

– Алла заздрила мені, може, не мені самій. І що сталося з нею? Я, може, в сто разів гірша була б, якби без батьків росла, з бабцею

Ірина пообідала, вимила посуд і лягла подрімати. Чоловік поїхав на дачу до свого друга допомогти полагодити паркан. Повернеться лише завтра надвечір, у понеділок йому на роботу. Ірина рік як вийшла на пенсію, а Павлу до неї ще два роки працювати…. Продовжити читання →

– Тетяно Миколаївно… – намагалася спокійно говорити Аліна. – От скажіть, що саме він вам постійно допомагав робити по дому? Що? Сміття виносив

– Та скільки можна, Аліно?! – закричав із кухні Олег. – Знову ти… – Що таке? – злякавшись, прибігла вона на крик чоловіка, – Знову ти приготувала ці мерзенні макарони! Мене від них уже нудить! Ти цілими днями сидиш удома… Продовжити читання →

– Вам не обов’язково тулитися в подруги, – рішуче сказала Тетяна. – Їдемо зараз же. Заберете доньку, поки Олександр на роботі, поживете в моїй квартирі, вона пустує зараз

– Твоя дочка тут жити не буде! – обурено піднявши брову, вимовляла Тетяна чоловікові. – Взагалі-то, такі питання потрібно обговорювати, а не ставити мене перед фактом! – Та яка тобі різниця, вона досить доросла, а будинок великий, – знизав плечима… Продовжити читання →

– А! – сплеснув руками батько. – Щоб я дачу на тебе оформив із квартирою, поки не пішов, так? А Оленку ти оббрехала, щоб я її не включив у заповіт? Так, донечко

– Кидаєш старого, як песика! – заревів батько, буквально ввалюючись у квартиру. – Совість у тебе є чи ні?! – З чого ти так вирішив, тату?! – впоравшись зі здивуванням від раптової появи розлюченого батька, запитала Олена. – З того… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑