Романович 
– Ось, Аліно, а ти питала, навіщо я стільки пирогів напекла, – раділа бабуся – Аліно, мамо питає, ти приготуєш на новорічний стіл печеню і ті рулетики з баклажанів, які минулого разу всім так сподобалися? – поцікавився Олег. – На жаль, ні. Цього року я до твоїх батьків на Новий рік не зможу поїхати, – … Читати далі
Чоловік сміявся, коли я від нього йшла, а тепер телефонує і просить дати йому шанс – Це ж мій брат, йому нема куди йти, – суворо сказав чоловік. – І … подобається тобі чи не подобається… А виганяти я його не буду. Тож терпи! – Я потерплю, – сказала я, – просто хочу сказати тобі, … Читати далі
– Вона тобі сподобається, мамо. Вона просто диво! – захоплено сказав Ілля. – А не набридне жити з дивом? – іронічно запитала Олександра. Олександра стояла біля плити і прислухалася. Коли був живий чоловік, вона завжди готувала вечерю так, щоб до його приходу все було готове. Чоловік пішов засвіти вісім років тому. Тепер точно так само … Читати далі
Оксана сиділа на кухні свого маленького двокімнатного квартири в Києві, дивлячись, як чай у чашці повільно остигає. За вікном лив дощ, а в голові крутилася одна думка: «І гість, і риба на третій день смердять однаково». Вона посміхнулася гірко. Ця народна мудрість, яку бабуся повторювала ще в дитинстві, тепер звучала в її житті як вирок. … Читати далі
– Тобто як, Вікторії нічого не дістанеться? Вероніка здивовано глянула на чоловіка. Андрій знизав плечима. Його обличчя залишалося спокійним. Наче йшлося про щось, що само собою зрозуміле. – Віка – дівчина, Віро! Вона повинна прийти в будинок до чоловіка. Їй житло не потрібне. А ось хлопчикам ще сім’ю заводити, одружуватися. Я повинен їм допомогти. Вероніка … Читати далі
– З чого це я маю віддавати тобі половину квартири та машини? З чого я взагалі повинен все це продавати та ділити? – кричав Віталій, дивлячись на Поліну, яка стояла біля вікна з кам’яним обличчям. – Що ти зробила, щоб заробити на це? Сиділа вдома, прохолоджувалась! Я за всіх орав! І тепер ти маєш нахабство … Читати далі
Біля дверей клініки сиділа кішка. Вона жалібно нявкала, а біля її лап лежало крихітне кошеня… Жінка спокійно йшла вулицею, ведучи на повідцю собаку. Був ясний осінній день: повітря дзвеніло від чистоти, жовте і багряне листя кружляло у вихорі, немов танцювало під невидиму мелодію. Настрій був легким та світлим. Але раптом… Раптом її увагу привернуло те, … Читати далі
– Я пропоную тобі з’їхати від мене і знайти собі квартиру Вероніка ніколи не запрошувала Владислава жити у її квартирі, у них навіть розмови про це не було. Але якось так вийшло, що через три місяці після того, як він уперше залишився у неї, у квартиру дівчини перекочувала купа його речей. На поличці у ванній, … Читати далі
Ну, йди. Скоро мама прийде. Тобі й справді пора, – кивнув Микола. – Ти мене відвезеш? Чи таксі викличеш? – Рита вирішила поставити пряме запитання. Микола жив не в найблагополучнішому районі, і йти до зупинки не хотілося. – А що, автобуси вже не їздять? – здивувався він – Ну що, заїдеш до мене? Мама салатик … Читати далі
– Все, теща, збирайся! Переїжджаєш у сільський будиночок мого дядька. А ми тут у тебе жити будемо. Ти все одно на пенсії, яка тобі різниця, де біля телевізора сидіти. От і сидітимеш у теплі та на свіжому повітрі у селі. Зять Ірини Григорівни Андрій був у піднесеному настрої від того, як він вирішив сімейне квартирне … Читати далі