– У цій родині двічі те саме не подають! – гаркнув Аркадій Степанович, жбурляючи тарілку з супом на підлогу. Порцеляна розлетілася на дрібні уламки, бризки супу залишилися на стінах і кухонних шафках. – Ти що, Аліна, думаєш, я це їстиму? Вчорашнє місиво? Аліна мовчки нахилилася, збираючи уламки. Руки тремтіли, але вона стиснула зуби. Галина Матвіївна, […]
Доню, як ти? Як син? До речі, ім’я вже придумала?
– Доню, як ти? Як син? До речі, ім’я вже придумала? – Немає в нього імені. Нехай нові батьки називають потім, як хочуть. Залишу я його, мамо… Нікому ми не потрібні, одні на всьому білому світі – Зоя, вам дитину приносити на годування? – Ні, я ж казала. Відмову писатиму. Медсестра похитала головою та вийшла. […]
Слухай мене уважно, – вів далі співмешканець.
“– Слухай мене уважно, – вів далі співмешканець. – Або твоя дочка віддає мені машину, або хай з’їжджає! Я не житиму в будинку, де мене не шанують! – А куди ж вона подінеться? – Не твоя проблема! Доросла вже. Час самостійною ставати… Електроніка для дому Кіра стояла в коридорі батьківського будинку і слухала, як мама […]
“— Мишко, ми п’ять років чекаємо. П’ять. Лікарі кажуть – дітей у нас не буде. А тут…
“— Мишко, ми п’ять років чекаємо. П’ять. Лікарі кажуть – дітей у нас не буде. А тут… — Мишко, дивись! — я застигла біля хвіртки, не в змозі повірити своїм очам. Чоловік незграбно переступив поріг, зігнувшись під вагою відра з рибою. Ранкова прохолода липня пробирала до кісток, але те, що я побачила на лаві, змусило […]
“– Тату, ти що, кота завів? – здивувалася дочка Людмила, яка приїхала на вихідні
“– Тату, ти що, кота завів? – здивувалася дочка Людмила, яка приїхала на вихідні Петро Васильович із роздратуванням дивиться у вікно. Ось знову цей рудий кіт сидить на його грядках! Вже третій день поспіль. Спочатку помідори пом’яв, вчора в огірках спав, а сьогодні взагалі – просто на молодій капусті влаштувався. – Ішов би ти до […]
“– Дашо, все не так, як ти думаєш! Я збирався тобі розповісти. Просто… – зам’явся. – Це дуже брудна історія! Я не хотів занурювати тебе в неї. – Гена… У тебе дружина та дитина! Що там може бути “не так”?
– Ти що, копаєшся в моїх речах? – А ти що, одружений? Вони дивилися один на одного. Він – у рушнику, тільки з ванної. Вона сидить на дивані біля його барсетки. Паспорт випав із її рук. Даша почувала себе так, наче хтось щойно копнув її під дих. Мозок метався між панікою та виправданнями. Ще п’ять […]
Я лягла спати з неприємним осадом на душі, а вранці прокинулася, дивлюся, а дві мої дочки на кухні вже щось куховарять. Підходжу ближче, чую знайомий запах. Та це ж голубці! – Мамо, ми вирішили зробити тобі приємне, бо зрозуміли, що ти засмутилася через ті голубці. – Справа не в голубцях, а у вашому ставленні до мене, – кажу. – Любов і турбота проявляється в дрібницях. – Та ми це вже зрозуміли, мамо. Не ображайся. Просто поки тебе не було, ми від тебе уже дещо відвикли. Будемо виправлятися
– Ти голубці зробила, Ірино? Щось я їх не бачу, – кажу. – Ні, не зробила, не мала часу, – спокійно відповідає мені донька. Я ж просила тебе по телефону, щоб ти їх приготувала. Скучила я за нашою смачною їжею, – кажу доньці, зайшовши в хату. Я додому приїхала, про свій приїзд всіх заздалегідь попередила, […]
Діти живуть у достатку та подорожують світом. А ми з чоловіком купуємо гнилі продукти та одяг у секонд-хенду
У мене дорослі син та донька. Ми з чоловіком важко працювали, аби дати їм все найкраще. Навіть їхали в Німеччину на заробітки, аби купити їм квартири після весілля. Хоча така “доброта” погано відгукнулася. У чоловіка проблеми зі спиною, заробив грижу. Тепер йому важко навіть підняти пакети з продуктами чи піднятися на 5 поверх додому. І […]
“Марина щодня твердила чоловікові, щоб він її кинув. І щодня він називав її дурепою, тільки міцніше притискаючи до себе
Яка ж у нього дружина страшна, як він із нею тільки живе… Марина плакала щодня. Хоча і це їй давалося важко. Обпалені повіки толком навіть закриватися не могли. Кожен вихід із дому давався їй важко. Як фізично, так і морально. З усіх боків вона чула здавлене: «Яка ж у нього дружина страшна, як він із […]
Ти віддав ключі від нашої квартири хлопцям, яких ніколи не бачив? – Запитала Варя розгубленого чоловіка
“– Ти віддав ключі від нашої квартири хлопцям, яких ніколи не бачив? – Запитала Варя розгубленого чоловіка – Льоша, ну ти що? Ні я, ні діти не винні, що в тебе відпустку тільки в жовтні. Каті треба до школи, Даня у вересні в садок піде, а я якраз наприкінці вересня маю вийти з декрету. – […]