Романович

— Сьогодні мені зробили пропозицію руки і серця. Людина, від якої я цього чекала майже два роки. І я сказала “ні” — це було найважче “ні” в моєму житті. У стосунках має бути добре обидвом, а якщо тобі краще наодинці, ніж із цією людиною, такі стосунки точно не варто продовжувати. Осінній Київ повільно занурювався в … Читати далі

— Так, я знаю — сама винна, що не заблокувала банківську картку вчасно, бо не одразу це помітила. Але коли сидиш з немовлям, у якого ріжуться зуби, і в чотири доби спиш по пару годин епізодами… Уважність та концентрація точно не на висоті! Осінній ранок розливався за вікном сірим, вогким світлом. Світлана сиділа на краєчку … Читати далі

– Власниця орендованої квартири суворо попросила мене взагалі НЕ КОРИСТУВАТИСЯ кухонною плитою, бо вона ж абсолютно НОВА! Натомість щиро порадила купити собі мультиварку й готувати в ній на балконі! Осінній Київ зустрічав листопадовими холодними дощами, але для Максима цей день мав стати особливим. Після кількох тижнів виснажливих пошуків, безкінечних дзвінків рієлторам та переглядів темних, захаращених … Читати далі

Світанкові промені ледь торкалися вікон, коли о шостій ранку Інну розбудив невблаганний дзвінок будильника. Попереду був черговий робочий день у великій компанії, де вже п’ятий рік вона віддано служила економістом. Маленька дівчинка з далекого села, якою Інна була колись, навіть уявити не могла такого життя. Міська квартира, ділові костюми, фінансові звіти – усе це здавалося … Читати далі

— Сьогодні моя донька розплакалася в маршрутці — день не задався з самого ранку, все було не так. Ми вийшли на найближчій зупинці, щоб заспокоїтися, поговорити та з’ясувати, що робити далі. Мами мене зрозуміють! Але вже за секунду до нас підійшла незнайома жінка й почала звертатися до доньки з пропозицією забрати її до себе, бо … Читати далі

«Ти взагалі тямиш, що робиш?! На картці залишилися якісь копійки, а нам ще жити майже два тижні!» — Соломія стояла посеред супермаркету, тримаючи телефон біля вуха так міцно, що пальці аж біліли. Навколо ходили люди з візками, шуміли каси, а в неї всередині все просто горіло. Вона дивилася на екран смартфона, де в банківському додатку … Читати далі

— Галю, ти тільки одразу не кажи «ні». Спершу вислухай мене нормально, — промовила Людмила й посунула чашку з кавою так далеко, наче збиралася вести переговори щонайменше про купівлю будинку. Галина підняла очі на двоюрідну сестру й усміхнулася. — Коли розмову починають словами «тільки не кажи ні», мені вже хочеться сказати «ні». Але говори. Вони … Читати далі

– Ти тільки не ображайся, але якщо ти хочеш, щоб я приїхала, мені треба знати, що на святі буде нормальна їжа, – заявила подружка, почувши про вечірку на честь дня народження Марії. – А що для тебе «нормальна їжа»? – Маша засміялася. – Тільки не м’ясо. Я його взагалі не їм. – Гаразд. – І … Читати далі

— Якщо я жінка, то повинна після десяти годин роботи біля свічки ще й три години стояти біля плити на холодній кухні?! Стояв за мною у черзі й бурчав, що «справжні господині готове пюре в супермаркеті не купують», а сам очі витріщав на останній лоток. Нічого, зате карма спрацювала миттєво. Конец серпня в Одесі завжди … Читати далі

Важкі залізні двері автобуса «Перемишль — Івано-Франківськ» зачинилися з глухим шипінням, відсікаючи шум автостанції. Марія відкинулася на м’яке сидіння, заплющила очі й нарешті дозволила собі видихнути. Попереду була ніч дороги. Для когось це просто виснажлива поїздка, а для неї — місток між двома абсолютно різними світами. В одному світі вона була Марією — жінкою в … Читати далі