11 Березня, 2026

Автор: Романович

– Ні, я думаю, сюди нікого приводити не треба, – відповів Сергій абсолютно серйозно, – будинок, це наша тиха гавань
Uncategorized

– Ні, я думаю, сюди нікого приводити не треба, – відповів Сергій абсолютно серйозно, – будинок, це наша тиха гавань

Коли всі гості роз’їхалися після весілля доньки, і у квартирі настала, нарешті, тиша, Злата плюхнулася в крісло, витягнувши втомлені ноги. – Невже все? Думала, це ніколи не закінчиться. Звідки в нас стільки родичів? – Сподіваюся, Поліна не надумає вдруге виходити заміж, – бурмотів Сергій, відкинувшись на спинку дивана і заплющивши очі. – Хоча, мені цей […]

Read More
Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з собою всіх дітей і всіх онуків, щоб вдома на застілля не витрачатися! Не сміши, мамо, заради твоїх родичів точно залишатися не варто. А якщо ми в гості поїдемо, то ти неабияк зекономиш, ти ж знаєш, скільки зараз треба грошей, щоб стіл накрити, – стала повчати мене Юля. – Не знаю, доню, якось мені це незвично. За свої 56 років я ще жодного разу на свята не їхала з дому нікуди
Uncategorized

Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з собою всіх дітей і всіх онуків, щоб вдома на застілля не витрачатися! Не сміши, мамо, заради твоїх родичів точно залишатися не варто. А якщо ми в гості поїдемо, то ти неабияк зекономиш, ти ж знаєш, скільки зараз треба грошей, щоб стіл накрити, – стала повчати мене Юля. – Не знаю, доню, якось мені це незвично. За свої 56 років я ще жодного разу на свята не їхала з дому нікуди

– Все вирішено, на Великдень ми їдемо в село до Валерія, його батько нас чекає, – каже мені моя дочка. – В гості – це добре, але я не можу залишити на свята дім, а якщо до нас хтось прийти захоче, свято ж, – розгублено кажу. – Хто? Сестра твоя, тітка Галина, яка приведе з […]

Read More
– Щастя справді любить тишу, – подумала Ганна, виходячи з офісу. – Але тільки, якщо ця тиша не перетворюється на брехню
Uncategorized

– Щастя справді любить тишу, – подумала Ганна, виходячи з офісу. – Але тільки, якщо ця тиша не перетворюється на брехню

… Ну, я не знаю, як сказати… Вона виглядала так, ніби на останню копійку купувала хліб. Усередині все стиснулося. – У сенсі? — перепитала Ганна. – У прямому, – зітхнула подруга. – На ній був якийсь старий пуховик, затерті черевики. Стояла біля каси, рахувала копійки, ще й зітхала так сумно, що в мене ледь сльози […]

Read More
– Ну, тримайтеся там, – сказала одна з тіток. – Ми б допомогли, але ви самі розумієте, час зараз непростий…
Uncategorized

– Ну, тримайтеся там, – сказала одна з тіток. – Ми б допомогли, але ви самі розумієте, час зараз непростий…

– Наташ, ну ти ж не відмовиш, правда? – голос тітки звучав лагідно, ніби це вона надавала послугу, а не просила допомоги. Наталя завмерла біля вікна, заплющивши очі. Ця розмова була їй надто добре знайома. Наразі доведеться переглядати свої плани, щоб допомогти сім’ї. – Що трапилося? – спитала вона, знаючи відповідь. – Племінниці твоїй англійська […]

Read More
“За смачною вечерею, Гліб і Соня крадькома поглядали один на одного та обидва згадували першу спільну вечерю – одну сардельку на двох
Uncategorized

“За смачною вечерею, Гліб і Соня крадькома поглядали один на одного та обидва згадували першу спільну вечерю – одну сардельку на двох

Змучена холодом і безсонням кішка намагалася знайти притулок, щоб подрімати хоча б кілька годин. Голод теж дошкуляв, але вона до нього звикла, гірше було з переслідуючим усюди морозом, який проник у тіло кішки та трусив її тіло сильним тремтінням. З під’їзду, де вона, знесилена впала на голу підлогу під теплою батареєю, її вигнали, безцеремонно відкинувши […]

Read More
– Ти пішов до чужої жінки. Ти зрадив нас із донькою і зрадив пам’ять брата
Uncategorized

– Ти пішов до чужої жінки. Ти зрадив нас із донькою і зрадив пам’ять брата

– Мамо, я не вступила на бюджет. – Ксюша прийшла додому в засмучених почуттях. Вона шукала підтримки в мами й батька, але Павло лише зморщився. – Я не сумнівався. Коли Бог роздавав розум, ти стояла в черзі за новою сумочкою, – він злісно підчепив доньку, і та розплакалася і втекла до себе. – Навіщо ти […]

Read More
Я більше не готую на всіх!
Uncategorized

Я більше не готую на всіх!

“– Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Ані. – Це ще чому? – обурився Микита. – Тому що в нашій родині, як я зрозуміла, кожен сам за себе. От і живіть так! – Мамо, де мій сніданок? – Яна увірвалася в спальню без стуку. – Я спізнюся до школи! Ніна спробувала […]

Read More
Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Катерина важко зітхнула, їм добре говорити, вони тут вже по 20 років сидять і непогано вже заробили, квартирами не лише себе, але й дітей усіх забезпечили. А їй діватися нікуди, вони ж залишилася без даху над головою після того, як чоловіка не стало, а його сестра просто вигнала її з їхньої хати, тому їй треба якомога швидше на житло заробити
Uncategorized

Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Катерина важко зітхнула, їм добре говорити, вони тут вже по 20 років сидять і непогано вже заробили, квартирами не лише себе, але й дітей усіх забезпечили. А їй діватися нікуди, вони ж залишилася без даху над головою після того, як чоловіка не стало, а його сестра просто вигнала її з їхньої хати, тому їй треба якомога швидше на житло заробити

– Катерино, ну не можна так, навіть на вихідні в місто не виходити. Ти ж уже майже три роки в Італії, а ніде толком не була і нічого не бачила. Поїхали завтра у Ватикан на мессу, а потім по Риму погуляємо. Погода гарна, уже справжня весна. Виходь вже з того будинку, – подруга, така ж […]

Read More
Оксана помітила, що вона чужа в їхньому домі, вірніше у квартирі. Їй уваги нуль. Є вона вдома чи ні – ніхто не помічає. Поїла та йди у свою кімнату, сиди тихо, нікуди не встрявай
Uncategorized

Оксана помітила, що вона чужа в їхньому домі, вірніше у квартирі. Їй уваги нуль. Є вона вдома чи ні – ніхто не помічає. Поїла та йди у свою кімнату, сиди тихо, нікуди не встрявай

Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим. То гаража немає, то газу, ціна не влаштовує. А ціну син знижувати не хотів. Йому грошей треба багато. Точніше не йому, а його дружині Любі. Люба раптом […]

Read More
Але тільки люди стали черстві.
Uncategorized

Але тільки люди стали черстві.

“Але тільки люди стали черстві. Усі, хто нам заздрив, зраділи нашим проблемам. Усім покупцям кажуть, щоб торгувалися. Бачите, у нас безвихідне становище – так і так підемо на поступки Чоловік у старенькій куртці та величезних чоботах з цікавістю зазирав у салон авто, де сиділи Наталка з Євгеном. -Ви по машину? – запитав він. -Так, – […]

Read More