“– Справа в тому, – вів далі Михайло, – що вчора мені стало відомо, що в мене є син. І ця обставина змінює усі мої плани. Почувши одкровення Михайла, мама Насті поспішила на допомогу своїй дочці. – Михайле, ти що робиш, – обурилася вона, – ти про Настю подумай, ти ж її на весь білий […]
– Дачу треба продавати, це не обговорюється, – каже Іван, який був старшим сином в сім’ї. – Та я не проти, але як переконати в цьому батька? – каже молодший брат Олексій. – А що тут переконувати? Відколи мами не стало, тато на дачу їздити перестав, вона вже два роки стоїть і бур’янами заростає, хіба […]
– Тамаро, а ми з дочкою тут подумали, що не проти до вас знову у гості приїхати, на Великдень наприклад, – каже мені по телефону сваха. – Я навіть не знаю, що вам, свахо, сказати, – бо я змінила і місце роботи, і місце проживання, тому не знаю, чи зможу вас з невісткою поселити. – […]
Наш з Марійкою батько поїхав кудись на заробітки, і зник, коли я навчався у п’ятому класі, а сестра – у першому. Точніше, тоді він зник із кінцями. А раніше просто їхав і зникав на кілька місяців. Одружені вони з матір’ю не були, батько був вільним соколом. От і їздив країною то туди, то сюди. Повертався, […]
Десять років шлюбу пролетіли, як один день. Спочатку з’явився син, за ним за два роки донечка. Клопоти, турботи. Чоловік завжди напохваті. Жили, як мені здавалося, у коханні та злагоді. Поки одного разу, як снігова грудка, не завалилися на мене хвороби. І все більше по жіночій частині. Місяці обстежень, різні діагнози. Схудла, змучилася. Одну хворобу лікують, […]
– Що між ними сталося, так в селі ніхто й не дізнався, мабуть, таємниця дуже потаємна була… У нашому селі, знаєте, всі одне в одного на очах. Чи радість, чи горе – все спільне. А коли сварка якась, то гримить на все село, як літня гроза. Отак і лунали тихі баталії між Вірою та Шурою, […]
— Значить, квартира твоя? — перебив чоловік. — Не орендована, а твоя власна? — Так. — І ти рік мовчала про це? Аліна стояла біля вікна своєї двокімнатної квартири й дивилася на перший сніг, який поволі вкривав подвір’я. Будинок був старий, з високими стелями та скрипучим паркетом, але для Аліни ці стіни були найдорожчим, що […]
Останні слова бабусі мене здивували: – Мене там чекає Василько, – видихнула вона і покинула цей світ. Василько, щоб ви розуміли, – кіт, що пішов за веселкою місяць тому. Вони разом прожили двадцять три роки. Такого розумного кота ще у своєму житті не зустрічала. Він тільки не говорив (хоча, ні, говорив, але на своєму, котячому). […]
Андрій був майже одружений. З Марією він жив вже рік у її квартирі. Там вже були його речі, і спати він теж приходив туди. Виняток становили вихідні. У п’ятницю ввечері він завжди їхав до батьків і проводив там вихідні. Марія з ними так і не була знайома. Вона й сама цього не прагнула. Її влаштовувало […]
– Але ж я гостей не кликала до себе! – Голос невістки нарешті зірвався. – Я вас не запрошувала! Ми з Марком хотіли провести цей вечір самі! Це мій день народження, а не сімейне збіговисько! Марк стояв на кухні, зосереджено збиваючи соус для пасти. В одній руці він тримав вінчик, в другій – відкриту куховарську […]