Романович

Іван дійшов до старенького будинку. Тихо прочинив хвіртку, протиснувся на подвір’я. – Так…, багато тут роботи буде, – подумав чоловік. – І дах замінити треба, і бур’ян скосити. Івані підійов до вхідних дверей, відкрив замок. Зайшов в будинок. Поставив сумку на стіл, дістав термос, налив собі кави і сів перепочити. Раптом Іван почув, якийсь дивний звук. Вибіг на подвір’я, оглянувся, і застиг. – Цього просто не може бути, – тільки й подумав чоловік

Автор

Іван тихо прочинив хвіртку. Двері заскрипіли. Тут давно ніхто не живе. Бабусин будинок старий, сестра не хотіла продавати. Єдина пам’ять від неї лишилася. Проштовхнувши вперед великий похідний рюкзак, він протиснувся на подвір’я. Встав посеред бур’яну і по-господарськи окинув поглядом фронт робіт. Серед колючок і заростей, гарно виділялася галявина. Вона була всипана маленькими жовтими квіточками. – … Читати далі

Настя мила холодильник, як раптом на кухні зʼявився її чоловік. – Микольцю, а ти чого так рано сьогодні? – здивувалася жінка. – Привіт, кохана! Так я ж відпросився раніше. Ти що забула куди ми завтра їдемо? Настя задумалася і раптом спохмурніла. – Ох, це вже завтра? – запитала вона. – Може перенесемо, га? – Е, ні! Все, збирай речі! Їдемо в село. Зранку Настя стояла у дворі в свекрухи. Коли вона її побачила, то застигла від здивування

Автор

Майбутня свекруха Насті жила в селі за двісті кілометрів від їхнього міста. Саме ця обставина оберігала дівчину від знайомства з нею. Щоразу, як її коханий Микола збирався їхати до матері, у Насті образу з’являлися термінові справи – то курси в неї, то заслабла, то на роботі не відпускають… Одним словом, все їй не виходило і … Читати далі

Олена приготувала вечерю і накрила на стіл. – Олег, ходи вечеряти! Супу я вже налила, – покликала вона свекра. Олег вже доїдав свій суп, як раптом до них у двір зайшла симпатична молода жінка. За руку вона тримала хлопчика років трьох. Олена вийшла на ґанок і здивовано оглянула незнайомку. – Здрастуйте, – сказала вона. – А ви хто? – А я Катя, дружина вашого сина Сергія! А це його син – Миколка. Олена аж присіла на лавку. – Так у Сергія вже є дружина, – сказала вона

Автор

Олена приготувала вечерю, накрила на стіл і покликала свого свекра: -Олег Ігорович, ходи, супу я нам вже налила! Що ти там ще пораєшся? Олег Ігорович – її свекор, а свекрухи давно давно не стало. Чоловіка Олени, їхнього сина Петра, ​​теж не стало чотири роки тому. От і живуть удвох свекор і невістка Олена. Живуть дружно, … Читати далі

Михайло поспішав додому. Сьогодні у його дружини Віри день народження. Вони домовилися святкувати в ресторані. Чоловік відчинив двері своїм ключем. У квартирі стояла цілковита тиша. – Дивно, де всі? Можливо, Віра в спальні, чепуриться до ресторану, – подумав Михайло. Але в спальні він побачив зовсім іншу картину. Михайло побачив дружину в дуже дивному вбранні. – І як це все розуміти? – здивувався чоловік. – Я зараз тобі все поясню, – усміхнулася Віра

Автор

Сьогодні у Віри був день народження. Чоловік замовив столик у ресторані і ввечері вони мали відсвяткувати її свято. Зараз Віра сиділа в перукарні, де подруга Світлана працювала над її зачіскою. – Ой, Віро! А ти пам’ятаєш, як ми в дитинстві свої дні народження святкували? Дарували один одному всякі прості речі, а як раділи! А зараз … Читати далі

Ніна прибирала в квартирі. Дзвінок у двері трохи здивував її. Ніна відчинила. – Ви Валерія? Мама Андрія? – Ніна одразу впізнала свою сваху, з якою ще не була знайома. – Так, – відповіла гостя. Посадивши сваху за стіл, Ніна помітила, що Валерія якось дивно виглядає. – Валерія, мені здається, що вас наврочили, – раптом сказала Ніна. – А ви що, знаєтеся на цьому? – у голосі Валерії відчувалася зацікавленість. – Трохи, – відповіла Ніна. Раптом з очей свахи полилися сльози. Ніна не розуміла, що відбувається

Автор

Хіба зовсім недавно Андрій міг подумати, що за якихось півроку так сильно зміниться його життя. Батьки живуть багато. Вони мають свій бізнес, котедж, машини. У Андрія теж була своя машина, вона й досі є. І ділянка під котедж поряд із батьківським. Батько говорив, як одружишся, почнеш будувати. Одружився. Ось тільки не на тій, на якій … Читати далі

Ігор з дружиною і сином святкували новосілля. Народу прийшло багато. Усім було цікаво, яким вийшов будинок. Прийшла і сусідка Лариса. Вона давно була закохана в сина Ігоря, та той на неї уваги не звертав. Всі сиділи за столом, як раптом Лариса встала і сказала: – Ось ви кажете, що земля під будинком нічийна? А ні! Я тут подивилася. Земля ця Іванчукам належить! Я їм написала все як є. Так що хазяї, або дім ділитимете або зноситимете! За столом раптом запала тиша

Автор

-Ну ось, Наталочко, отут ми хату і збудуємо! – Ігор обійняв дружину за плечі. – Бачиш тут і фундамент колись був. Я у сільраді запитав, то кажуть, що нічийна ця земля, нема хазяїна. Ти ж не проти, що ми з міста і сюди в це село переберемось? – запитав він. -Ігорчику, Бог з тобою. Я … Читати далі

Оля вже лягала спати, коли пролунав телефонний дзвінок. – Тато? В такий час? – подумала жінка і взяла слухавку. – Тату, що сталося? – занепокоїлася вона. – Оля, тата більше немає, – крізь сльози сказала сусідка батька. – Приїдь швидше. Я не знаю, що робити. Оля застигла. – Андрію, батька не стало, – прошепотіла вона до чоловіка. – Ти поїдеш зі мною на прощання? – Ні! Не поїду, – категорично відповів чоловік. – Але чому? – ніяк не могла повірити у таку відповідь чоловіка Ольга

Автор

Важко опустившись на табуретку, Оля подивилася на годинник. Половина другої ночі.  – Не дарма на роботі жартують, що перший день відпустки – найважчий. Стільки сьогодні переробила, – вона озирнулася довкола, – чистота, дивитись приємно. Діти мало допомагають: випускний клас – домашні завдання, репетитори… І від чоловіка чекати на допомогу не доводиться, навіть просити давно перестала … Читати далі

Ніна зайшла на кухню, де за столом сидів чоловік Михайло та син Роман. Жінка взяла каструльку і поставила воду на макарони. – Мамо, – раптом пробурчав Роман. – А чому ти в суп м’ясо кладеш такими великими шматочками? – Не знаю, синку, – розгубилася Ніна. – А чому ти питаєш? Син мовчав. – Ніна, навіщо ти Зою Петрівну постійно свариш? – раптом вступив у розмову чоловік Михайло. І тут Ніна все зрозуміла, так соромно їй не було ще ніколи

Автор

– Мамо! Ну ти знову! – Ніна зачинила кришку і натиснула кнопку зливу. – Невже так важко натиснути кнопку! Вона вийшла з туалету і попрямувала до кімнати матері. Зоя Петрівна сиділа на ліжку зіщулившись. Маленька, тендітна. І коли тільки вона зі статної сильної жінки перетворилася в таку? – Ніночко, я знову забула? Так? – Вона … Читати далі

– Діду, я одружуюся, – радісно вигукнув Сашко, зайшовши в будинок. – А ​​що за наречена. Із наших? – запитав Михайло. – З райцентру. Оленою звуть, – усміхнувся внук. – А батьки хто? Може, я знаю, – продовжував дід. – Бондареко, її пізвище, – відповів Сашко. – Бондаренко… – Михайло задумався, наче згадав щось. – А як батька твоєї Олени звати? – Павло Миколайович. А що? – здивувався Сашко. Михайло змінився на обличчі, промимрив ім’я і застиг. – Все збігається, – тільки й промовив він

Автор

– Діду, у мене новина, і ти першим дізнаєшся: одружуся я, – Сашко застав вдома тільки діда і першому похвалився про весілля. Він стояв у кремовій сорочці, засмаглий, легкий вітер трохи тріпав його волосся, схоже за кольором на стиглу пшеницю. У діда Михайла в молодості був такий самий колір волосся. Михайло відклав ручну пилку, поруч … Читати далі

Тетяна пекла домашній хліб, як раптом у двері постукали. – Мамо, познайомся. Це Жанна, моя наречена, – на порозі стояв її син Ігор і посміхався. Тетяна глянула на дівчину і ахнула! – Ну, привіт, – сказала вона. – Петре, ходи сюди! – гукнула Тетяна чоловіка. – Ігорчик наш наречену привіз. Іди знайомитись. Петро вийшов у домашній піжамі. Він побачив Жанну і відкрив рота від здивування

Автор

Тетяна пекла домашній хліб, як раптом у двері постукали. -Мамо, познайомся. Це Жанна, моя наречена, – на порозі стояв її син Ігор і посміхався. Тетяна глянула на дівчину і ахнула! Коли син два дні тому повідомив про свій приїзд і ще й не один, Тетяна дуже зраділа. Хлопцю вже під тридцять, пора і сім’ю заводити. … Читати далі