Автор Романович

— Знову твоя мама телефонує, Михайле, — з роздратуванням промовила я. — Вона набирає кожні три години, це вже переходить усі межі! — Вона просто сумує, не бачу в цьому нічого поганого, — відповів чоловік. Прив’язаність свекрухи до єдиного сина… Продовжити читання →

У 92-му році на курсі з’явилася нова дівчина. Приїхала здалеку, але з якого саме селища – вже й не згадаєш.Очі трохи розкосі, ніс кирпатий, коса туго заплетена, а на щічках завжди рум’янець. Оселилася вона в гуртожитку разом із дівчатами, які… Продовжити читання →

Порадившись, Віктор та Оксана ухвалили рішення забрати до себе тітку Марію з села. Батьки Оксани пішли з життя дуже рано, і з рідні у неї залишилася лише ця старенька. Жити самій у селі тітка вже не могла – сил бракувало…. Продовжити читання →

— Микито, сідай! Треба терміново поговорити! — дружина вмостилася за стіл, її обличчя було сповнене рішучості. Чоловік сів поруч. Оксана витерла очі хустинкою, які вже були вологими від сліз: — Я не знаю, що робити з мамою. Вона вже ледве… Продовжити читання →

Коли телефон задзвонив серед ночі, Олена відчула, як по спині пробіг холодний страх. На екрані висвітлився незнайомий номер, але дивне передчуття змусило її відповісти. На іншому кінці лінії пролунав приглушений голос її давньої подруги Лери, з якою вони були знайомі… Продовжити читання →

— Галя, ну куди ти прешся? Це не жіноча справа! Йди краще борщ вари, більше користі буде!Четверо чоловіків, стоячи біля паркану, голосно сміялися, штовхаючи один одного то в плече, то в бік. Їм було весело спостерігати, як Галина розвантажує тюки… Продовжити читання →

Цілу ніч тихо падав сніг, вкриваючи землю м’яким білим покривалом. Зранку сонячні промені пробилися крізь штору, наповнивши кімнату теплом. За вікном чулося шарудіння й легкий гамір — це на підвіконні метушилися синички. Ще з листопада Олена почала їх підгодовувати насінням,… Продовжити читання →

— Ось хитра, ось продумана! Все врахувала, нічого не забула! І треба ж нам було так наївно їй повірити! — обурювалася Лілія Львівна вже понад пів року. Вона так і не змогла усвідомити, що найбільшу негативну роль у цій історії… Продовжити читання →

— Я купувала цю квартиру, щоб жити в ній самій, а не обслуговувати твоїх родичів! Нехай знімають готель або їдуть до себе в село! — рішуче заявила Оля чоловікові. Дмитро завмер у дверному прорізі, не наважуючись увійти до кухні. Оля… Продовжити читання →

Алена Іванівна завжди була жінкою суворою та вимогливою. Вона мешкала сама у невеликому будинку на околиці міста, проте завжди отримувала підтримку від синів – старшого Івана та молодшого Єгора. Іван давно вже жив своїм життям: одружився та переїхав до іншого… Продовжити читання →