Андрій вже збирався спати, коли подзвонила сестра. – Приїжджай, мами не стало, – тихо сказала Катя. Вранці Андрій, приїхали до батьківського будинку. Попрощалися з матір’ю, провели в останню путь. – Все, сестро. Матері тепер нема. Вам теж пора додому їхати, – сказав Андрій. – Ти про що? – здивувалася Катя. – Ми ж тут живемо. – То ти ще не знаєш?! – сказав Андрій і витягнув з сумки якісь документи. Катя глянула в них і розсміялася. Андрій здивовано дивився на сестру, не розуміючи, що відбувається

Микола та Рита прожили щасливе життя разом. Золоте весілля відзначили. Діти, онуки та навіть правнучка були на урочистості. Через три роки після золотого весілля Рита втратила свого Миколу. Попрощалися з Миколою, а Маргарита злягла. Спочатку в палаті лежала, а потім додому відпустили. – Якщо ваша мама не захоче викарапкатися, то готуйтеся до найгіршого. За нею … Читати далі

Валя стояла біля під’їзду свого будинку. Очі були повні сліз. Десь за спиною, біля вікна, стояла її мати. – Зараз все й вирішиться, – думала вона. – Зараз я сама вирішу свою долю… На стоянці серед машин виділявся великий чорний джип. Сергій, що сидів у ньому, відволікся від телефону і помітивши Валю, усміхнувся їй. Валя побачила, як він дістає великий букет квітів із заднього сидіння. Вона повернула голову в інший бік. Там біля паркану, переступаючи з ноги на ногу, стояв Олег. Сергій вийшов з машини. І тут Валя наважилася

Валя стояла біля під’їзду свого будинку. Очі були повні сліз. Десь за її спиною біля вікна стояла її мати. Валі навіть не треба було повертати голову, вона відчувала на спині материн важкий погляд. -Зараз все й вирішиться, – думала вона. – Зараз я сама вирішу свою долю. На стоянці серед машин виділявся великий чорний джип. … Читати далі

Валя стояла біля під’їзду свого будинку. Очі були повні сліз. Десь за спиною, біля вікна, стояла її мати. – Зараз все й вирішиться, – думала вона. – Зараз я сама вирішу свою долю… На стоянці серед машин виділявся великий чорний джип. Сергій, що сидів у ньому, відволікся від телефону і помітивши Валю, усміхнувся їй. Валя побачила, як він дістає великий букет квітів із заднього сидіння. Вона повернула голову в інший бік. Там біля паркану, переступаючи з ноги на ногу, стояв Олег. Сергій вийшов з машини. І тут Валя наважилася

Валя стояла біля під’їзду свого будинку. Очі були повні сліз. Десь за її спиною біля вікна стояла її мати. Валі навіть не треба було повертати голову, вона відчувала на спині материн важкий погляд. -Зараз все й вирішиться, – думала вона. – Зараз я сама вирішу свою долю. На стоянці серед машин виділявся великий чорний джип. … Читати далі

Наталка прокинулася рано, зробила каву і сіла за комп’ютер. Жінка відкрила пошту, як раптом побачила лист від невідомого відправника. Вона відкрила повідомлення і застигла. – Здрастуйте, Наталю. Ви мене не знаєте. Справа в тому, що я і ваш чоловік Вадим.. Ми разом, – йшлося у листі. Наталя читала рядки і не могла повірит своїм очам. – Що ж тепер робити? – думала вона. Раптом у Наталки виникла несподівана ідея. Жінка зробила ковток кави, і вз’ялась писати відповідь коханці чоловіка

“Здрастуйте, Наталю. Ви мене не знаєте. Справа в тому, що я і Вадим.. Ми разом. Вадим довго не піддавався своїм почуттям, але кохання взяло своє. Я закохалася в нього з першого погляду. Так все в ньому було моє. Коли дізналася, що Вадим одружений, засмутилася, і намагалася не думати про нього, викинути з голови. Я не … Читати далі

Ганна їхала в поїзді. Вчора подзвонив брат Сашко, сказав, що батько зовсім поганий, лишилося небагато. Жінка вийшла з вагону, викликала таксі, швидко домчалася до батьківського дому. – Встигла! – сказав тихим голосом батько, побачивши доньку. Ганна заплакала. – Не плач. Я переживав, що ти не встигнеш. Я повинен тобі передати ось це, – батько зняв з себе ланцюжок, на якому був якийсь ключ. Ганна здивовано дивилася на батька, нічого не розуміючи

Анна Володимирівна їхала в поїзді і дивилася, як за вікном пробігають дерева. Вчора подзвонив брат Сашко, сказав, що батько зовсім поганий, лишилося йому небагато. Ганна Володимирівна і вчора виїхала б, але квитків вже не було. Дивом дістався один квиток на цей поїзд. Ганна заплющила очі і згадала маму, якої не стало багато років тому, коли … Читати далі

Ганна займалася домашніми справами, коли в двері подзвонили. На порозі стояв незнайомий молодий чоловік. Виглядав він трохи втомленим і дивився на неї якось дивно. – Привіт, сонечко! – раптом сказав він. – Як ви мене назвали? – Ганна застигла. – Моє сонечко! – повторив незнайомець. – Це чийсь безглуздий жарт? – запитала вона зі сльозами на очах. Так, називав, Ганну тільки її чоловік Анатолій, але його декілька місяців тому не стало. – Я зараз все поясню, – сказав чоловік. Ганна здивовано дивилася на незнайомця, нічого не розуміючи

– Коханий, вітаю тебе з днем ​​народження! – ласкаво сказала Рита чоловікові. – Це тобі! Вона простягла Андрію коробочку з подарунком. Чоловік усміхнувся та відкрив її. Там лежав масивний срібний ланцюжок із таким же масивним хрестиком. Саме такий він і хотів. – Ух ти, клас! Дякую тобі велике! Вона ж, мабуть, купу грошей вартує! Не … Читати далі

Олексій відправив дружину на три тижні відпочити в санаторій. Чоловік вже готувався до її приїзду. Олена мала бути в суботу. Але, ні в суботу, ні в неділю дружина не приїхала! Олексій місця собі не знаходив. Аж тут в понеділок Олена зʼявилася на подвірʼї. – Оленочко, ну нарешті! – вибіг Олексій її зустрічати. – Як відпочила?! – Та нормально… – сказала вона і мовчки пішла в хату. А зранку Олена вийшла на подвірʼя з великою сумкою. – Олексію, вибач, але я йду від тебе! – сказала вона чоловіку. – Олено, ти про що? – Олексій не вірив своїм вухам

Олексій зробив пропозицію своїй Оленці. Дівчина погодилася, і чоловік радісно повідомив батькам про це. Його мати Тамара була не в захваті від нареченої та її сім’ї. Олексій єдиний син у сім’ї, будинок у них великий, господарство тримають. Батько його Павло, діловий і працьовитий мужик, іноді підробляв, одним словом, фінансово жили нормально. Коли син повідомив матері … Читати далі

Марина прибирала в квартирі. Раптом у двері подзвонили. Дічина вийшла в коридор, та відкрила двері. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня, – сказав він. – Доброго. Ви до кого? – здивувалася  Марина. – Я до тебе, – усміхнувся незнайомець. – Мене звуть Олександир Іванович. І я твій батько! Марина застигла почувши це, адже її батька давно не стало

Марина йшла з електрички знайомою доріжкою від невеликої приміської станції.Вона дуже хвилювалася – як давно вона тут не була. До батьків, як побралися з Віктором, одразу почали їздити машиною. А цією доріжкою вона не ходила, вже не пам’ятає скільки. Річка, місток, кущики барбарису, а ось і її школа. Як давно це було, а з іншого … Читати далі

Віра готувала вінегрет, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила подруга Оля. – Віро, як ви там? Як Ігор? – сказала Оля. – Все добре. Скоро ювілей у мене, готуюся помаленько. А ти просто побалакати дзвониш, чи сталося щось? – запитала Віра. – Ти ж мене знаєш. Я мовчати не буду, якщо дізнаюся щось. Так ось. Ігор твій зраджує тобі, – раптом сказала Оля. Віра застигла. Жінка не могла повірити у почуте

– Господи, що я роблю. Дожилася, влаштувала слідкування за своїм чоловіком! Почалося з того, що Вірі подзвонила подруга. – Віро, як ви там? Як Ігор? – Все добре, Оля. Скоро ювілей у мене, готуюся ось, у ресторані вирішили відзначати. Вас із Юрком теж запросимо, май на увазі. А ти просто побалакати дзвониш, чи трапилося що? … Читати далі

Олег вже прокинувся і лежав у ліжку. Хотілося ще трохи подрімати, але дружина насмажила сирників, і чудовий запах не давав розслабитися та заснути. Довелося підвестися. Чоловік вийшов на кухню та сів за стіл, як раптом задзвонив телефон. Дзвонила дочка. Віра плакала в трубку і не могла зв’язати два слова. – Що сталося? – занепокоївся чоловік. – Тату біда, біда тату, – промовила Віра. Олег застиг, нічого не розуміючи

Це був звичайнісінький день. І ранок не віщував ніякої біди. Оля, як завжди, зібралася та поїхала на роботу. У цій її друкарні дружина мала свій графік: п’ятиденний робочий тиждень, але з вівторка по суботу. Олег вже прокинувся і лежав у ліжку. Хотілося ще трохи подрімати, але Оля насмажила сирників, і чудовий запах не давав розслабитися … Читати далі