Романович – Сторінка 17

Наталка відключила телефон і розплакалася. – Ваш чоловік зраджує Вам, – звучав у голові голос. – Якщо не вірите, сьогодні о 6-й, ми будемо в місцевому готелі. Наталка глянула на годинник, схопила сумку та зупинилася. Вона дістала телефон. – Мамо, приїдь до мене, – схвильовано промовила Наталка. Жінка все розповіла матері. Повисла невелика пауза. – Ще є час. Чекай. Зараз приїду, – відповіла мама і вибігла з квартири

Наталка відключила телефон і розплакалася. Бажання викинути телефон у смітник, не покидало. Наталка глибоко зітхнула, порахувала до десяти, витерла сльози. – Все! – подумала вона. – Досить істерити. Телефон не винен. Зберись і добре подумай. Нататалка пройшла на кухню, зварила… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

Оля приїхала прибрати в будинку батька. Раптом біля хвіртки вона зустріла сусідку. – Оля, ти чого тут? – здивувалася та. – Та поприбирати хочу. – Невже жити тут будеш? Ти ж маєш свою квартиру, – сказала тітка Віра. – Яку ще квартиру? – здивувалась Оля. – Так батько ж на тебе переписав. Чи мати тобі не сказала? Оля не вірила своїм вухам

Оля прийшла додому на сумна. -Ну, що за люди?! – думала вона. – Лізуть у її життя і на матір всяке говорять! Нехай вона не ідеальна мати – та іншої немає. У неї взагалі нікого немає. Батька рік тому не… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

Людмилу заздалегідь попередили, що це станеться з дня на день. Але вона вперто сиділа біля своєї мами Тетяни Андріївни, напувала, годувала і все розмовляла з нею… Матері було майже 95 років. Людмила сиділа біля старенької й тримала її за руку. Вже пройшло пів години, як вона зрозуміла – мами більше нема… Людмила тихо заплакала. Аж раптом у коридорі почулися чиїсь кроки і двері в кімнату різко відчинилися. Людмила обернулася і аж стрепенулась від несподіванки

– Людочко, доню, води, дай мені водички, – Тетяна Андріївна міцно тримала руку доньки. Їй самій здавалося, що вона говорить голосно так, що не почути її неможливо, але чому ж їй не дають воду? Темно, пити хочеться і слабість, слабість…… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

Оксана схвильовано зайшла в квартиру мами. – Мамо, ти чула що в тітки Віри сталося? – вигукнула вона з коридору. – Так, чула, – спокійно відповіла Люба. – І що, що будемо робити? – розхвилювалася Оксана. – Всі процедури дуже дорогі! – Забуть про це, може все налагодиться, – спокійно відповіла мама. – Як ти можеш так спокійно про це говорити? Це ж твоя рідна сестра! – не розуміла маму Оксана. – Наче б вона мені допомогла б, – єхидно сказала Люба. Оксана розчаровано глянула на маму, розвернулася і вийшла з квартири. А через декілька днів Оксана дізналася від мами несподівану новину

Оксана вийшла заміж зарано. Причин цього було кілька. Перша: вона закохалася. І друга, не менш значуща: вона хотіла піти від постійних сімейних сварок. Наївна, вона думала, що переїзд щось змінить. І її родичі почнуть вирішувати свої проблеми самостійно, не втягуючи… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

– Іване, ти мене кинув, зрадив. Ні, навіть не так. Ти зрадив нашу сім’ю, наше кохання, наш шлюб. А ми ж вінчалися. Пам’ятаєш

– Ти себе хоч у дзеркало бачила? Іван заїхав додому на п’ять хвилин, щоб забрати дружину і їхати на корпоратив. Але побачивши її, одразу передумав. І куди він раніше дивився? Вона ж страшна! Боки звисають, усе обличчя в зморшках, і… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

Наталя зварила борщ, насмажила котлеток. Сьогодні вони з чоловіком їдуть на дачу. – Михайле, давай дорогою заїдемо до Віті, – Наталя склала сумки і віднесла до коридору. – Навіщо? – здивувався Михайло. – Ми ж минулого тижня до них заїжджали, коли відвозили внука після канікул. – Михайле, на канікулах мені Андрійко дещо розповів, про своїх маму і тата. Ти повинен це також дізнатися, – раптом почала жінка і зупинилася. Михайло здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається

– Михайле, давай дорогою на дачу заїдемо ненадовго до Віті, – Наталя склала сумки і віднесла до коридору. – Навіщо? – здивувався Михайло. – Ми ж минулого тижня до них заїжджали, коли відвозили онука після канікул. І з Вітьою поспілкувалися,… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

Інна клопотала на кухні, коли вкотре пролунав звук телефон. Інна відкрила повідомлення: “Відпусти його, він давно до тебе байдужий, а у нас з ним – справжнє кохання!” – Може хтось помилився номерем? – промайнуло у Інни в голові, але її роздуми зупинив дзвінок у двері. Інна відкрила і побачила на порозі молоду дівчину. – Віддай мені його, – вигукнула гостя, як тільки Інна відкрила двері. – Він мій. – Ти, випадково, двері не переплутали? – єхидно сказала Інна. – Не переплутала! – зухвало відповіла дівчина. Інна розгублено дивилася на гостю, не розуміючи, що відбувається

Інна клопотала на кухні, коли вкотре пролунав звук телефон. До цього чоловік попередив, що сьогодні затримається на годину і попросив приготувати на вечерю щось легеньке. Жінка відкрила повідомлення: “Відпусти його, він давно до тебе байдужий, а у нас з ним… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

Микола купив тортик і вирушив в гості до своїх знайомих. Зустріли його привітно. Люба наготувала різних смаколиків, накрила стіл. – Ну що, будемо сідати? – сказав Ігор Васильович. – Так-так, ще тільки голубці розігрію, – сказала Любов Степанівна. Жінка вийшла на кухню і швидко повернулася з тарілками в руках. – Ось тепер можна сідати, – усміхнулася господина. Всі сіли за стіл. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Таки приїхали, – вигукнула Люба і побігла відкривати. За хвилину вона повернулася до столу, але не сама – з якоюсь жінку. Микола глянув на нову гостю і застиг на місці

– Я вам ще раз повторюю, чоловіче, не можна у відділенні залишатися на ніч! – вимовляла дівчина в білому халатику чоловікові з дуже сумним обличчям. – Ну, у нас же ювілей, п’ятдесят років спільного життя… невже не можна зробити виняток,… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

Оля робила голубці, коли в двері подзвонили. Жінка пішла відчиняти. Перед нею стояв симпатичний чоловік років сорока. – Здрастуйте, ви заявку на монтаж натяжної стелі на сайті залишали? Мене Андрій звати, – сказав він. – Доброго дня. Так, залишала. Проходьте, будь ласка, в кімнату, – запросила вона майстра. Чоловік почав роботу, а Оля пішла доробляти голубці. За декілька годин, чоловік зайшов на кухню і сказав, що все готово. Оля увійшла до кімнати, підвела голову і застигла на місці. – Що ви наробили?! – тільки й вигукнула жінка

– Вітя ти що, знову? – Запитала Оля. – Та, посиділи трохи з Миколою, – відповів чоловік. – Це ти називаш трохи? Та ти ж ледве стоїш. Ти ж сказав, що пішов на роботу влаштовуватись. – Ось ми якраз про… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

Уляна йшла до своєї свекрухи Раїси. Треба було прибрати в квартирі, наліпити вареників та допомогти пересадити квіти. Жінка вже була біля будинку, як раптом зустріла сусідку свекрухи, Олену Максимівну. – О, привіт Улянко. Добре, що я тебе побачила, – сказала сусідка. – Я тобі маю дещо розповісти. – Вибачте, але я трохи запізнююсь, – спробувала відмовитися Уляна, але сусідка почала говорити. – Я від Раїси — твоєї свекрухи, через стінку живу. І я дещо бачила, – раптом сказала Олена Максимівна. Старенька щось шепнула Уляні на вухо, жінка аж застигла від почутого

— А синок у неї — викапаний Юрко в дитинстві. А ти все ходиш до цієї, дбаєш. Чому я тобі розповідаю? Бо сама її терпіти не можу, Райку цю. І тебе шкода. Уляна, відійшовши на відстань від будинку, де жила… Продовжити читання →

14 Квітня, 2025 0

Автор Романович