Романович

Смартфон на кухонному столі завібрував утретє за ранок. Поліна якраз наливала окріп у чашку, спостерігаючи через вікно за сірим осіннім туманом, що повільно осідав на жовті крони дерев. На екрані висвітилося ім’я двоюрідного брата. Вона відставила чайник, зітхнула і провела пальцем по склу. — Слухаю, Максиме, — мовила жінка, спираючись стегном на стільницю. — Привіт, … Читати далі

Валіза стояла біля вхідних дверей орендованої квартири, обклеєна старими туристичними наліпками, а поруч громадилися три великі картонні коробки, перев’язані скотчем. Подруга, з якою Марта ділила житло останні два роки, виходила заміж і з’їжджала на інший кінець міста. Господар помешкання одразу заявив, що підніматиме плату в півтора раза, тому залишатися самій у просторій двокімнатній оселі не … Читати далі

У затишній кухні старої трикімнатної квартири пахло свіжозавареним чаєм з бергамотом та домашнім печивом. За круглим столом сиділи троє: Валентина Степанівна, її двадцятисемирічний син Ігор та дев’ятнадцятирічна донька Світлана. Валентина Степанівна, поклавши руку на пухкий бежевий конверт з документами, подивилася на дітей з особливою втомою і любов’ю, що накопичилася за роки. –  Ігорю, Світлано, ви … Читати далі

— Ти ж мала повернутися тільки в понеділок, — зблід чоловік. Повернення дружини явно зруйнувало його плани. — Катю? А ти… Ти ж мала повернутися тільки в понеділок… Мить тому Катерина тихо поставила на підлогу мокру валізу. Дощ барабанив у шибки, а вона хотіла тільки одного — впасти в обійми чоловіка після довгої дороги. Приглушений … Читати далі

Чоловік сказав тост «За мою помилку молодості», я усміхнулася. А через добу я показала йому, яка я помилка, і виправила цю помилку назавжди. Брязкіт кришталю пролунав у тиші банкетної зали так гучно, що я здригнулася, хоча ніхто з гостей цього не зрозумів. Люстра над нами відкидала тисячі холодних відблисків на бездоганно сервіровані столи, підкреслюючи розкіш … Читати далі

— Тобто ти на повному серйозі вважаєш, що я повинна переписати на тебе половину батьківської квартири просто тому, що ми розписалися? — Надія говорила рівно, без сліз і тремтіння в голосі, але погляд її був важким. Андрій стояв біля кухонної стільниці, неквапливо помішуючи ложечкою чай. У руках — улюблене горнятко, на обличчі — той самий … Читати далі

— Забирай свою міську дівчину! — Голос матері дзвенів у слухавці, перекриваючи гудіння ранкових машин за відчиненим вікном. — Вона спить до дев’ятої ранку, а мені город садити треба! Час минає, земля сохне, а я навшпиньки ходити повинна? Я так і не донесла турку до плити. Усередині похололо від несподіванки. Кава розлилася на стільницю, та … Читати далі

— Наш відпочинок на морі зіпсувала твоя мама, — сказала Маша чоловікові, стомлено опускаючись на ліжко в готельному номері. А почалося все ще за два тижні до поїздки, звичайного вечора вівторка. — Машо, я щойно розмовляв з батьками, вони теж їдуть з нами на море! — радісно повідомив Льоня, заходячи на кухню з телефоном у … Читати далі

– Коханий, а ти пам’ятаєш, який завтра день? – Так-так, пам’ятаю. Потрібно показники за воду подавати. Я трохи пізніше подам. Завтра буду зайнятий. Чоловік Юра сидів у кріслі, уткнувшись у свій смартфон, який мені так і хотілося вихопити з його рук і розбити вщент об стіну. З того часу, як він зі своєю ріднею завели … Читати далі

«Живеш на дачі – працюй на городі» – поставила умову свекруха невістці – Моя мама запросила нас з тобою та сином на дачу, – сказав Льоша своїй дружині. – Я з нею поговорив, і вона нам дозволила. – Це ж чудово! – зраділа Ліля. – А то я переймалася, як ми з Тимуром будемо в … Читати далі